Володи́мир Святосла́вич (960/963 — 15 липня 1015) — великий князь київський (979—1015), князь новгородський (970—988). Хреститель Русі. Представник варязької династії Рюриковичів. Наймолодший (позашлюбний) син київського князя Святослава Ігоровича від коханки-ключниці Малуші (імовірної дочки древлянського князя Мала). Онук київської княгині Ольги, батько київського князя Ярослава Мудрого. Молодший брат і наступник київського князя Ярополка Святославича. Захопив київський престол після міжусобної боротьби з братом (977—979). Приєднав до своєї держави землі в'ятичів (982), ятвягів (983), радимичів (984), білих хорватів (981). Воював проти булгарів (985), греків (988), вірменів (1000), поляків (1001), печенігів (996, 1015). Охрестив Русь 988 року. Встановив Київську митрополію Константинопольського патріархату. Розширив межі столиці Києва, збудував Десятинну церкву (996). Першим із руських князів розпочав карбувати власну золоту монету. Заснував Володимир (988), Переяслав (992) та інші міста. Використовував особистий знак «тризуб», що став у ХХ столітті гербом України. Помер у Берестовському палаці за Києвом. Канонізований Католицькою і Православною церквами як рівноапостольний святий. Національний герой України. Прізвиська — Великий, Святий, Хреститель, Красне-Сонечко тощо.
Объяснение:
Докладніше: Усобиця Святославичів
Після загибелі 972 року князя Святослава князівство було поділено між його синами на три частини. Києвом керував його законний син Ярополк. Восени 976 року розгорілася міжусобна війна між Володимиром і легітимними синами Святослава, яку підняв київський воєвода Свенельд. Син воєводи Лют був убитий слугами Олега, за що той підбурив князя Ярополка піти війною проти брата. Під час бойових дій Олега вбили його ж воїни, скинувши з коня.
Володимир, рятуючись, втік до свого дядька в Швецію, де одразу ж одружився з Оловою і набрав з Добринею варязьке військо і повернувшись восени 978 року спершу до Новгорода, почав війну проти київського князя.
Володимир захопив місто Полоцьк, перебивши сім'ю варязького правителя міста Рогволода. Його дочку Рогніду, засватану за Ярополка, він насильно взяв за дружину. Рогніда, яку зґвалтували на очах у її батька і братів, стала дружиною Володимира. Таким було «узаконено» приєднання Полоцького князівства. Потім з великим варязьким військом Володимир обложив Київ, де замкнувся Ярополк. Згідно з літописом слуга Ярополка по імені Блуд, підкуплений Володимиром, залякавши заколотом киян, змусив Ярополка утекти в маленьке містечко Родня.
У Родні Володимир заманив Ярополка на переговори, де двоє варягів «підняли його мечами попід пазухи». Вагітну дружину Ярополка, колишню грецьку черницю[20], Володимир взяв у наложниці.
Коли варязьке військо, яке привів Володимир зі Швеції, стало вимагати собі за службу данину з киян, Володимир обіцяв їм, але через місяць відмовився. Частину варягів відіслав на службу в Константинополь, порадивши візантійському імператору розвести їх по різних місцях. Іншу частину варязьких найманців Володимир залишив собі для управління містами.
Залишки городища в селі Заріччя. Укріплення було збудоване за часів правління князя Володмира
За «Повісті врем'яних літ» Володимир вокняжився у Києві 980 року. Згідно з раннім «Житієм Володимира монаха Якова» («Пам'ять і похвала князю Володимиру», 2-га половина XI століття) це сталося 11 червня 6486 (978 року). Згідно з Яковом Мніхом, це сталось «въсмое» літо по смерті Святослава, тобто у 979 році (972+7). Але може бути, що «въсмое» літо насправді означає «въ смое», тобто не восьмий, а сьомий рік і справді відповідає 978 року. Що ж до літописних звісток, що Святослав княжив 28 років, Ярополк 8, а Володимир 37, то тут нічого страшного, бо з 8 років, Ярополк 2 роки був формальним співправителем батька. При додаванні 27 (літописні «28» округлені з 27) до 8 і відніманні 2 років при сумуванні результатів до 945 року (початок правління Святослава) вийде теж 978 рік. Зайняв Київський престол Володимир у віці 18-20 років.
Россия - страна с очень низкой плотностью населения, которая составляет 8,7 чел/км2. На обширных территориях севера страны, в Сибири и на Дальнем Востоке (около 60% площади России) плотность населения не превышает 3 чел/км2. Эти территории характеризуются очаговым расселением, которое оставляет незаселенными большие пространства тундры, северной, сильно заболоченной средней и южной, а также горной тайги. В Ненецком, Ямало-Ненецком, Долгано- Ненецком, Эвенкийском, Чукотском автономном округах и Республике Саха плотность населения колеблется от 0,03 до 0,3 чел/км2. Самая высокая плотность населения в Московской области (вместе с Москвой) - 324,7 км 2, а если не считать Москву, - 140,4 чел/км2. В республиках Северного Кавказа плотность населения колеблется от 30,9 чел/км2 в Карачаево-Черкесской Республике до 82,8 чел/км2 в Северной Осетии. В Ленинградской и Тульской областях плотность населения в два раза ниже, чем в Московской области, соответственно 75,4 и 70,6 чел/км2. На Урале и к востоку от него плотность населения заметно снижается. При рассмотрении плотности населения по экономическим районам России выявляется определенная закономерность - в наиболее крупных по площади регионах, самая низкая плотность населения. Так, самая высокая плотность в Центральном экономическом районе (61,9 чел/км2), площадь которого 483,0 км2, в то время как в Северном районе с плотностью населения 4,0 чел/км2 площадь 1466,3 чел/км2, в Западно-Сибирском (плотность 6,2 чел/км2) - площадь 2427,2 чел/км2, в Восточно-Сибирском (2,2 чел/км2) - площадь 4122,8 чел/км2 и в Дальневосточном (1,2 чел/км2) - площадь 6215,9 чел/км2. Структура населения России по типам поселений приведена на диаграмме. Из диаграммы видно, что более половины населения живет на селе и в малых городах и поселках городского типа (левая часть диаграммы) . Коренной формой поселений в России является деревня - от 5 до 5000 и более дворов с огородами и прилегающими к ним полями для возделывания зерновых и картофеля. Максимальная доля населения в деревенских поселениях сосредоточена в Российском Черноземье (несколько меньше в Нечерноземье) , на Кавказе и в аграрных регионах юга Западной Сибири. Характерно, что регионы с высокой долей деревенского населения обычно имеют большую устойчивость социальной системы и лучшие показатели здоровья населения. Объединение в категорию городского населения жителей крупных городов, в том числе мегаполисов, поселков городского типа и городов с развитым пригородным посадом носит условный характер. Социально-бытовые условия и образ жизни населения в этих категориях населенных пунктов существенно различаются. Крупные поселки городского типа (особенно, при крупных заводах) часто имеют гораздо более городскую среду обитания и условия жизни, чем старинные маленькие города России (например, типа Ельни, Опочки и т. п.) . Следует также учитывать население “посада” более крупных городов, которое, к сожалению, трудно вычислить из стандартной статистики. В большинстве городов с численностью населения в 100 - 200 тыс. жителей в центральных и южных районах страны на долю посада падает до 50%, а местами и больше жителей. Отсюда совершенно ясно, что общий вес населения, живущего в среде обитания и условиях жизни собственно крупных городов в России на самом деле вряд ли превышает одну треть.
Володи́мир Святосла́вич (960/963 — 15 липня 1015) — великий князь київський (979—1015), князь новгородський (970—988). Хреститель Русі. Представник варязької династії Рюриковичів. Наймолодший (позашлюбний) син київського князя Святослава Ігоровича від коханки-ключниці Малуші (імовірної дочки древлянського князя Мала). Онук київської княгині Ольги, батько київського князя Ярослава Мудрого. Молодший брат і наступник київського князя Ярополка Святославича. Захопив київський престол після міжусобної боротьби з братом (977—979). Приєднав до своєї держави землі в'ятичів (982), ятвягів (983), радимичів (984), білих хорватів (981). Воював проти булгарів (985), греків (988), вірменів (1000), поляків (1001), печенігів (996, 1015). Охрестив Русь 988 року. Встановив Київську митрополію Константинопольського патріархату. Розширив межі столиці Києва, збудував Десятинну церкву (996). Першим із руських князів розпочав карбувати власну золоту монету. Заснував Володимир (988), Переяслав (992) та інші міста. Використовував особистий знак «тризуб», що став у ХХ столітті гербом України. Помер у Берестовському палаці за Києвом. Канонізований Католицькою і Православною церквами як рівноапостольний святий. Національний герой України. Прізвиська — Великий, Святий, Хреститель, Красне-Сонечко тощо.
Объяснение:
Докладніше: Усобиця Святославичів
Після загибелі 972 року князя Святослава князівство було поділено між його синами на три частини. Києвом керував його законний син Ярополк. Восени 976 року розгорілася міжусобна війна між Володимиром і легітимними синами Святослава, яку підняв київський воєвода Свенельд. Син воєводи Лют був убитий слугами Олега, за що той підбурив князя Ярополка піти війною проти брата. Під час бойових дій Олега вбили його ж воїни, скинувши з коня.
Володимир, рятуючись, втік до свого дядька в Швецію, де одразу ж одружився з Оловою і набрав з Добринею варязьке військо і повернувшись восени 978 року спершу до Новгорода, почав війну проти київського князя.
Володимир захопив місто Полоцьк, перебивши сім'ю варязького правителя міста Рогволода. Його дочку Рогніду, засватану за Ярополка, він насильно взяв за дружину. Рогніда, яку зґвалтували на очах у її батька і братів, стала дружиною Володимира. Таким було «узаконено» приєднання Полоцького князівства. Потім з великим варязьким військом Володимир обложив Київ, де замкнувся Ярополк. Згідно з літописом слуга Ярополка по імені Блуд, підкуплений Володимиром, залякавши заколотом киян, змусив Ярополка утекти в маленьке містечко Родня.
У Родні Володимир заманив Ярополка на переговори, де двоє варягів «підняли його мечами попід пазухи». Вагітну дружину Ярополка, колишню грецьку черницю[20], Володимир взяв у наложниці.
Коли варязьке військо, яке привів Володимир зі Швеції, стало вимагати собі за службу данину з киян, Володимир обіцяв їм, але через місяць відмовився. Частину варягів відіслав на службу в Константинополь, порадивши візантійському імператору розвести їх по різних місцях. Іншу частину варязьких найманців Володимир залишив собі для управління містами.
Залишки городища в селі Заріччя. Укріплення було збудоване за часів правління князя Володмира
За «Повісті врем'яних літ» Володимир вокняжився у Києві 980 року. Згідно з раннім «Житієм Володимира монаха Якова» («Пам'ять і похвала князю Володимиру», 2-га половина XI століття) це сталося 11 червня 6486 (978 року). Згідно з Яковом Мніхом, це сталось «въсмое» літо по смерті Святослава, тобто у 979 році (972+7). Але може бути, що «въсмое» літо насправді означає «въ смое», тобто не восьмий, а сьомий рік і справді відповідає 978 року. Що ж до літописних звісток, що Святослав княжив 28 років, Ярополк 8, а Володимир 37, то тут нічого страшного, бо з 8 років, Ярополк 2 роки був формальним співправителем батька. При додаванні 27 (літописні «28» округлені з 27) до 8 і відніманні 2 років при сумуванні результатів до 945 року (початок правління Святослава) вийде теж 978 рік. Зайняв Київський престол Володимир у віці 18-20 років.
Самая высокая плотность населения в Московской области (вместе с Москвой) - 324,7 км 2, а если не считать Москву, - 140,4 чел/км2. В республиках Северного Кавказа плотность населения колеблется от 30,9 чел/км2 в Карачаево-Черкесской Республике до 82,8 чел/км2 в Северной Осетии. В Ленинградской и Тульской областях плотность населения в два раза ниже, чем в Московской области, соответственно 75,4 и 70,6 чел/км2. На Урале и к востоку от него плотность населения заметно снижается.
При рассмотрении плотности населения по экономическим районам России выявляется определенная закономерность - в наиболее крупных по площади регионах, самая низкая плотность населения. Так, самая высокая плотность в Центральном экономическом районе (61,9 чел/км2), площадь которого 483,0 км2, в то время как в Северном районе с плотностью населения 4,0 чел/км2 площадь 1466,3 чел/км2, в Западно-Сибирском (плотность 6,2 чел/км2) - площадь 2427,2 чел/км2, в Восточно-Сибирском (2,2 чел/км2) - площадь 4122,8 чел/км2 и в Дальневосточном (1,2 чел/км2) - площадь 6215,9 чел/км2.
Структура населения России по типам поселений приведена на диаграмме. Из диаграммы видно, что более половины населения живет на селе и в малых городах и поселках городского типа (левая часть диаграммы) . Коренной формой поселений в России является деревня - от 5 до 5000 и более дворов с огородами и прилегающими к ним полями для возделывания зерновых и картофеля. Максимальная доля населения в деревенских поселениях сосредоточена в Российском Черноземье (несколько меньше в Нечерноземье) , на Кавказе и в аграрных регионах юга Западной Сибири. Характерно, что регионы с высокой долей деревенского населения обычно имеют большую устойчивость социальной системы и лучшие показатели здоровья населения. Объединение в категорию городского населения жителей крупных городов, в том числе мегаполисов, поселков городского типа и городов с развитым пригородным посадом носит условный характер. Социально-бытовые условия и образ жизни населения в этих категориях населенных пунктов существенно различаются. Крупные поселки городского типа (особенно, при крупных заводах) часто имеют гораздо более городскую среду обитания и условия жизни, чем старинные маленькие города России (например, типа Ельни, Опочки и т. п.) .
Следует также учитывать население “посада” более крупных городов, которое, к сожалению, трудно вычислить из стандартной статистики. В большинстве городов с численностью населения в 100 - 200 тыс. жителей в центральных и южных районах страны на долю посада падает до 50%, а местами и больше жителей. Отсюда совершенно ясно, что общий вес населения, живущего в среде обитания и условиях жизни собственно крупных городов в России на самом деле вряд ли превышает одну треть.