Основні сили німецької армії у серпні 1914 р., порушивши нейтралітет Бельгії, вступили на її територію, а після розгрому невеликої бельгійської армії рушили до французьких кордонів
На кінець серпня німці підійшли до Парижа і французький уряд покинув столицю.
У Берліні вважали, що з Францією майже покінчено. Проте німецьке керівництво помилилося. Італія відмовилася виступити на боці Німеччини і зайняла позицію нейтралітету. Російські війська на прохання союзників перейшли кордон Східної Пруссії і розбили німецьку армію. У Берліні захвилювалися через можливу втрату Східної Пруссії, перекинули туди нові сили. Але російське командування не скористалося першою перемогою, дві російські армії не координували свої дії, тому зазнали поразки у двох важливих битвах.
Разом з тим Східно-прусська операція мала важливе значення у війні; було зірвано німецький план "бліцкригу" - блискавичного розгрому Франції. 5 вересня розпочалася грандіозна битва на р. Марні, в якій брали участь з обох сторін до 2 млн. чоловік. Німецький стратегічний план на Марні зазнав цілковитого краху. Ця битва визначила перехід до затяжної війни.
Значної поразки російські війська завдали австро-угорським арміям у Галичині. Зазнавши початкових невдач, російські війська на початку вересня перейшли в рішучий наступ і в ряді битв розбили головні сили австро-угорців, відкинули їх за Карпати і до Кракова. Німеччина була змушена перекинути у Галичину значну частину військ для підтримки свого союзника, але зазнала поразки в наступі на Варшаву. У той же час австро-угорські війська були викинуті із Сербії.
Війна в Галичині була трагедією для українського народу. Українство воювало на боці обох воюючих країн. Російська адміністрація і командування жорстоко розправлялися з так званими "мазепинцями", тисячами вивозячи їх до Сибіру, закривалися українська преса, книгарні, уніатські костьоли тощо.
На кінець 1914 р. на всіх фронтах битви в основному закінчилися на користь Антанти. Японські, англійські та французькі війська захопили майже всі німецькі колонії на Тихому океані і в Африці. 1915 р. Італія виступила на стороні Антанти.
З вересня 1915 р. Східноєвропейський фронт став основним. У результаті весняного наступу 1915 р. російські війська заволоділи карпатськими проходами, Карпатським хребтом і оволоділи фортецею Перемишль. У цей час німецьке командування перекинуло до Польщі значні сили і розпочало наступ проти російських військ. Останні з тяжкими втратами відступили з Галичини, залишили Львів. Влітку німецькі війська захопили Варшаву, польські та литовські області царської Росії, вийшли до Брест-Литовська. У вересні наступ німецької армії було призупинено.
На Західному фронті суттєвих змін не було, а на новому - Італійському - кілька наступів італійських військ не мали результатів. Більше того, Болгарія підписала австро-болгаро-німецько-турецький союз, а в жовтні окупувала Сербію.
У той же час Англія і Франція мобілізували значні військові сили, що на початку 1916 р. переважали німецькі. Нарешті країни Антанти дійшли згоди про координацію бойових дій у майбутньому. Однак, переоцінивши свої сили, Німеччина на початку 1916 р. вирішила захопити французьку фортецю Верден, падіння якої відкривало шлях на Париж. Після кровопролитних лютневих боїв жодна із сторін не перемогла.
Натиск німецьких військ на Верден було послаблено успішним наступом навесні та влітку 1916 р. російських військ, які стрімким ударом оволоділи м. Луцьк, захопили частину Галичини і Буковини, увійшли в Карпати. Проте нестача боєприпасів і розтягнутість комунікацій не дали змоги просуватися вперед. До того ж окупація австро-німецькими військами Румунії, яка щойно вступила у війну на боці Антанти, примусила Росію продовжити свій фронт ще на 500 км.
Скориставшись послабленням сил Німеччини на Західному фронті, англійські та французькі війська в липні 1916 р. провели наступ на р. Соммі, де вперше в історії застосували танки.
У німецьких правлячих колах похитнулася надія на легку перемогу, і вони перейшли до оборони, але з метою ізоляції країн Антанти від їхніх колоній і США, Німеччина розпочала широкомасштабну підводну війну. У травні-червні 1916 р. біля берегів Ютландії відбулася грандіозна морська битва англійського і німецького військових флотів. У ній брало участь 275 воєнних кораблів з обох сторін. Німецький флот був змушений повернутися у свої гавані.
3 загадки правления Ивана Грозного Таразевич Алексей Общество 12:50, 25 августа 2013 25 августа 1530 года родился Иван Васильевич, будущий царь Иван Грозный. Его правление, самое длинное в истории России (более 50 лет), обросло множеством тайн и загадок. Мы отобрали 3 наиболее интересных из них. 3) Царя Ивана убили? Как известно из летописи, Иван Грозный скончался 18 марта 1584 года от старости. Но едва успело остыть тело могущественного царя, как по Москве поползли слухи о том, что государя отравили. Версий о том, кто мог сжить со свету Ивана Грозного, целая россыпь, но большинство склонно винить в этом Бориса Годунова, чьи непомерные амбиции стать царем искали любого решения. Факт насильственной смерти могла бы подтвердить только эксгумация останков. В 1963 году при вскрытии гробницы тело царя проверяли на повышенное содержание мышьяка и ртути. Ученым тогда удалось установить, что процентное содержание жидкого металла превышено в два раза, что сразу натолкнуло исследователей на другую версию смерти. Лекарства, содержащие большое количество ртути, как правило, применялись при лечении одного, тогда нового заболевания – сифилиса. (О других медицинских методах лечения, признаных сегодня ошибочными и стоивших жизни немалому количеству пациентов, читайте здесь).
2) Английский след. История англо-российских отношений насчитывает не одно столетие, но серьезный удар по ним был нанесен татаро-монгольским игом, оборвавшим их почти на 400 лет. Только при Иване Грозном связи с Туманным Альбионом были восстановлены окончательно, и царь даже сватался к английской королеве Елизавете I. Но при всем положительном отношении Ивана Грозного к Англии не обошлось и без ложки дёгтя в бочке меда: в сентябре 1569 года англичане отказались царю в Ливонской войне, за что Иван Васильевич отменил все привилегии, которые были предоставлены специальной английской Московской торговой компании. Не исключено, что Англия за потерю рынка сбыта и коммерческого карт-бланша решила наказать непокорного русского царя через его семью, а в последствии и его самого. Известно, что в сентябре того же 1569 года скончалась вторая жена Ивана Мария Темрюковна, а в Соборном приговоре 1572 года прямо написано, что она «вражьим злокозньством отравлена бысть».
1) Библиотека вопрос о поиске пропавшей библиотеки Ивана Грозного по праву является самым интригующим во всем, что связано с именем жестокого российского правителя. На ее поиски ринулись практически сразу после смерти Ивана Грозного – уже в 1601 году иезуиты пытались отыскать хотя бы след вожделенных книг, но все тщетно. Самые серьезные поиски в новейшей истории предпринял одиозный отечественный бизнесмен Герман Стерлигов, знаменитый своими фундаменталистскими взглядами на современную жизнь. С 1995 под 1999 год было перерыто полцентра Первопрестольной, но никаких даже зацепок найдено не было. Жаль, ведь по некоторым данным, в утерянной библиотеке могут храниться уникальные произведения античных авторов, которые привезла с собой в Россию из Константинополя бабка Ивана Грозного Софья Палеолог. Многие из них стали бы уникальным сокровищем Российской Государственной Библиотеки.
Відповідь:
Воєнні дії 1914-1917 рр. 20 століття. Реферат
Основні сили німецької армії у серпні 1914 р., порушивши нейтралітет Бельгії, вступили на її територію, а після розгрому невеликої бельгійської армії рушили до французьких кордонів
На кінець серпня німці підійшли до Парижа і французький уряд покинув столицю.
У Берліні вважали, що з Францією майже покінчено. Проте німецьке керівництво помилилося. Італія відмовилася виступити на боці Німеччини і зайняла позицію нейтралітету. Російські війська на прохання союзників перейшли кордон Східної Пруссії і розбили німецьку армію. У Берліні захвилювалися через можливу втрату Східної Пруссії, перекинули туди нові сили. Але російське командування не скористалося першою перемогою, дві російські армії не координували свої дії, тому зазнали поразки у двох важливих битвах.
Разом з тим Східно-прусська операція мала важливе значення у війні; було зірвано німецький план "бліцкригу" - блискавичного розгрому Франції. 5 вересня розпочалася грандіозна битва на р. Марні, в якій брали участь з обох сторін до 2 млн. чоловік. Німецький стратегічний план на Марні зазнав цілковитого краху. Ця битва визначила перехід до затяжної війни.
Значної поразки російські війська завдали австро-угорським арміям у Галичині. Зазнавши початкових невдач, російські війська на початку вересня перейшли в рішучий наступ і в ряді битв розбили головні сили австро-угорців, відкинули їх за Карпати і до Кракова. Німеччина була змушена перекинути у Галичину значну частину військ для підтримки свого союзника, але зазнала поразки в наступі на Варшаву. У той же час австро-угорські війська були викинуті із Сербії.
Війна в Галичині була трагедією для українського народу. Українство воювало на боці обох воюючих країн. Російська адміністрація і командування жорстоко розправлялися з так званими "мазепинцями", тисячами вивозячи їх до Сибіру, закривалися українська преса, книгарні, уніатські костьоли тощо.
На кінець 1914 р. на всіх фронтах битви в основному закінчилися на користь Антанти. Японські, англійські та французькі війська захопили майже всі німецькі колонії на Тихому океані і в Африці. 1915 р. Італія виступила на стороні Антанти.
З вересня 1915 р. Східноєвропейський фронт став основним. У результаті весняного наступу 1915 р. російські війська заволоділи карпатськими проходами, Карпатським хребтом і оволоділи фортецею Перемишль. У цей час німецьке командування перекинуло до Польщі значні сили і розпочало наступ проти російських військ. Останні з тяжкими втратами відступили з Галичини, залишили Львів. Влітку німецькі війська захопили Варшаву, польські та литовські області царської Росії, вийшли до Брест-Литовська. У вересні наступ німецької армії було призупинено.
На Західному фронті суттєвих змін не було, а на новому - Італійському - кілька наступів італійських військ не мали результатів. Більше того, Болгарія підписала австро-болгаро-німецько-турецький союз, а в жовтні окупувала Сербію.
У той же час Англія і Франція мобілізували значні військові сили, що на початку 1916 р. переважали німецькі. Нарешті країни Антанти дійшли згоди про координацію бойових дій у майбутньому. Однак, переоцінивши свої сили, Німеччина на початку 1916 р. вирішила захопити французьку фортецю Верден, падіння якої відкривало шлях на Париж. Після кровопролитних лютневих боїв жодна із сторін не перемогла.
Натиск німецьких військ на Верден було послаблено успішним наступом навесні та влітку 1916 р. російських військ, які стрімким ударом оволоділи м. Луцьк, захопили частину Галичини і Буковини, увійшли в Карпати. Проте нестача боєприпасів і розтягнутість комунікацій не дали змоги просуватися вперед. До того ж окупація австро-німецькими військами Румунії, яка щойно вступила у війну на боці Антанти, примусила Росію продовжити свій фронт ще на 500 км.
Скориставшись послабленням сил Німеччини на Західному фронті, англійські та французькі війська в липні 1916 р. провели наступ на р. Соммі, де вперше в історії застосували танки.
У німецьких правлячих колах похитнулася надія на легку перемогу, і вони перейшли до оборони, але з метою ізоляції країн Антанти від їхніх колоній і США, Німеччина розпочала широкомасштабну підводну війну. У травні-червні 1916 р. біля берегів Ютландії відбулася грандіозна морська битва англійського і німецького військових флотів. У ній брало участь 275 воєнних кораблів з обох сторін. Німецький флот був змушений повернутися у свої гавані.
Пояснення:
3 загадки правления Ивана Грозного Таразевич Алексей Общество 12:50, 25 августа 2013 25 августа 1530 года родился Иван Васильевич, будущий царь Иван Грозный. Его правление, самое длинное в истории России (более 50 лет), обросло множеством тайн и загадок. Мы отобрали 3 наиболее интересных из них. 3) Царя Ивана убили? Как известно из летописи, Иван Грозный скончался 18 марта 1584 года от старости. Но едва успело остыть тело могущественного царя, как по Москве поползли слухи о том, что государя отравили. Версий о том, кто мог сжить со свету Ивана Грозного, целая россыпь, но большинство склонно винить в этом Бориса Годунова, чьи непомерные амбиции стать царем искали любого решения. Факт насильственной смерти могла бы подтвердить только эксгумация останков. В 1963 году при вскрытии гробницы тело царя проверяли на повышенное содержание мышьяка и ртути. Ученым тогда удалось установить, что процентное содержание жидкого металла превышено в два раза, что сразу натолкнуло исследователей на другую версию смерти. Лекарства, содержащие большое количество ртути, как правило, применялись при лечении одного, тогда нового заболевания – сифилиса. (О других медицинских методах лечения, признаных сегодня ошибочными и стоивших жизни немалому количеству пациентов, читайте здесь).
2) Английский след. История англо-российских отношений насчитывает не одно столетие, но серьезный удар по ним был нанесен татаро-монгольским игом, оборвавшим их почти на 400 лет. Только при Иване Грозном связи с Туманным Альбионом были восстановлены окончательно, и царь даже сватался к английской королеве Елизавете I. Но при всем положительном отношении Ивана Грозного к Англии не обошлось и без ложки дёгтя в бочке меда: в сентябре 1569 года англичане отказались царю в Ливонской войне, за что Иван Васильевич отменил все привилегии, которые были предоставлены специальной английской Московской торговой компании. Не исключено, что Англия за потерю рынка сбыта и коммерческого карт-бланша решила наказать непокорного русского царя через его семью, а в последствии и его самого. Известно, что в сентябре того же 1569 года скончалась вторая жена Ивана Мария Темрюковна, а в Соборном приговоре 1572 года прямо написано, что она «вражьим злокозньством отравлена бысть».
1) Библиотека вопрос о поиске пропавшей библиотеки Ивана Грозного по праву является самым интригующим во всем, что связано с именем жестокого российского правителя. На ее поиски ринулись практически сразу после смерти Ивана Грозного – уже в 1601 году иезуиты пытались отыскать хотя бы след вожделенных книг, но все тщетно. Самые серьезные поиски в новейшей истории предпринял одиозный отечественный бизнесмен Герман Стерлигов, знаменитый своими фундаменталистскими взглядами на современную жизнь. С 1995 под 1999 год было перерыто полцентра Первопрестольной, но никаких даже зацепок найдено не было. Жаль, ведь по некоторым данным, в утерянной библиотеке могут храниться уникальные произведения античных авторов, которые привезла с собой в Россию из Константинополя бабка Ивана Грозного Софья Палеолог. Многие из них стали бы уникальным сокровищем Российской Государственной Библиотеки.
Объяснение: