17 березня 1991 р. - всесоюзний референдум з питання збереження СРСР; участь не брали Вірменія, Грузія, Молдавія, Естонія, Литва, Латвія.
Підготовка підписання нового Союзного договору ("новоогарьовський процес"), що надавав широких прав республікам і мав бути підписаний 20 серпня 1991 року.
Мета
Відновлення авторитарного режиму.
Збереження старого СРСР.
Організатори
Віце-президент СРСР Г. Янаєв.
Прем'єр-міністр В. Павлов.
Голова КДБ В. Крючков.
Міністр оборони Д. Язов.
Міністр внутрішніх справ Б. Пуго.
Події
19 серпня заявлено про перехід влади до Державного комітету з надзвичайного стану (ДКНС) у зв'язку з хворобою М. Горбачова.
В окремих регіонах оголошено надзвичайний стан, заборонені мітинги, діяльність партій (крім КПРС), закриті деякі засоби масової інформації.
Президент Росії Б. Єльцин закликав військовослужбовців не виконувати накази заколотників й очолив захист парламенту - "Білого дому".
21 серпня - припинення путчу ДКНС, змовників заарештовано.
Наслідки:
Заборонено діяльність КПРС.
Масове проголошення незалежності республіками СРСР.
8 грудня 1991 р. - президент Росії Б. Єльцин, президент України Л. Кравчук, голова Верховної Ради Білорусії С. Шишкевич прийняли рішення про припинення існування СРСР і створення Співдружності Незалежних Держав (СНД).
21 грудня 1991 р. - до СНД приєдналися Вірменія, Азербайджан, Киргизстан, Казахстан, Молдавія, Туркменістан, Таджикистан, Узбекистан; з 1993 р. - Грузія.
Каждый период времени в Российской истории влиял на дальнейшую жизнь страны. Однако, отдельные периоды определяли последующую жизнь народа на долгие годы. Одним из таких важнейших этапов Российской истории были вторая половина XIX века и начало XX века; время развития революционного движения, время кардинальных перемен в жизни нашей страны.
На политической арене действовали в это время, конечно, не только представители революционного движения. Но политические деятели, принадлежавшие к противостоящему большевикам лагерю, ранее изображались, как правило, искаженно. Между тем на исторической сцене в тот период действовали яркие и сильные исторические личности, придерживавшиеся различных общественно-политических взглядов и стремившиеся реформировать Россию бескровным, не революционным путем. Среди них - П. А. Столыпин.
Этот этап исторического развития нашей страны особенно интересен нам сейчас, в так называемый переходной период - от тоталитаризма к демократии, период экономических и политических реформ. И исторический опыт наших предшественников мог бы позволить нам более профессионально и продуманно проводить эти реформы и не повторять их ошибок
Немногие политические деятели и их реформы заслуживали такого пристального внимания потомков, как П.А. Столыпин, поэтому я и захотел узнать, как же сложилась судьба этого человека и судьба его реформ.
ответ:Передумови
17 березня 1991 р. - всесоюзний референдум з питання збереження СРСР; участь не брали Вірменія, Грузія, Молдавія, Естонія, Литва, Латвія.
Підготовка підписання нового Союзного договору ("новоогарьовський процес"), що надавав широких прав республікам і мав бути підписаний 20 серпня 1991 року.
Мета
Відновлення авторитарного режиму.
Збереження старого СРСР.
Організатори
Віце-президент СРСР Г. Янаєв.
Прем'єр-міністр В. Павлов.
Голова КДБ В. Крючков.
Міністр оборони Д. Язов.
Міністр внутрішніх справ Б. Пуго.
Події
19 серпня заявлено про перехід влади до Державного комітету з надзвичайного стану (ДКНС) у зв'язку з хворобою М. Горбачова.
В окремих регіонах оголошено надзвичайний стан, заборонені мітинги, діяльність партій (крім КПРС), закриті деякі засоби масової інформації.
Президент Росії Б. Єльцин закликав військовослужбовців не виконувати накази заколотників й очолив захист парламенту - "Білого дому".
21 серпня - припинення путчу ДКНС, змовників заарештовано.
Наслідки:
Заборонено діяльність КПРС.
Масове проголошення незалежності республіками СРСР.
8 грудня 1991 р. - президент Росії Б. Єльцин, президент України Л. Кравчук, голова Верховної Ради Білорусії С. Шишкевич прийняли рішення про припинення існування СРСР і створення Співдружності Незалежних Держав (СНД).
21 грудня 1991 р. - до СНД приєдналися Вірменія, Азербайджан, Киргизстан, Казахстан, Молдавія, Туркменістан, Таджикистан, Узбекистан; з 1993 р. - Грузія.
Объяснение:
Каждый период времени в Российской истории влиял на дальнейшую жизнь страны. Однако, отдельные периоды определяли последующую жизнь народа на долгие годы. Одним из таких важнейших этапов Российской истории были вторая половина XIX века и начало XX века; время развития революционного движения, время кардинальных перемен в жизни нашей страны.
На политической арене действовали в это время, конечно, не только представители революционного движения. Но политические деятели, принадлежавшие к противостоящему большевикам лагерю, ранее изображались, как правило, искаженно. Между тем на исторической сцене в тот период действовали яркие и сильные исторические личности, придерживавшиеся различных общественно-политических взглядов и стремившиеся реформировать Россию бескровным, не революционным путем. Среди них - П. А. Столыпин.
Этот этап исторического развития нашей страны особенно интересен нам сейчас, в так называемый переходной период - от тоталитаризма к демократии, период экономических и политических реформ. И исторический опыт наших предшественников мог бы позволить нам более профессионально и продуманно проводить эти реформы и не повторять их ошибок
Немногие политические деятели и их реформы заслуживали такого пристального внимания потомков, как П.А. Столыпин, поэтому я и захотел узнать, как же сложилась судьба этого человека и судьба его реформ.
Объяснение: