несколько слов об организации армии восставших и о руководстве восстанием. Нельзя отрицать, что Спартак стремился организовать свои вооруженные силы по образу и подобию римской армии, которая к тому времени была лучшей армией в Средиземноморском мире. После того как Спартак разгромил у Везувия отряд Клавдия Глабра, по словам Плутарха (Crass., IX), к восставшим присоединились пастухи, часть из которых стали тяжеловооруженными воинами, а другая часть пополнила ряды легковооруженных и лазутчиков. То есть кроме тяжелой и легкой пехоты в армии Спартака была организована и разведка. Организовывалось так же и лагерное охранение, а лагерь ставился по римскому образцу (Sall. Hist., III,96fr.). Была в армии восставших и конница (App. B.c., I,116; Oros., V,23; Sall. Hist., III,102fr.; Front. Strat., I,7,6; Flor., I,8,7,6), организовывался авангард и арьергард. Вооружение восставших было в основном римское или изготовленное своими силами.
Ру́ське воєво́дство (лат. Palatinatus Russiae, пол. Województwo ruskie) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Польського та Корони Польської в Речі Посполитій. Існувало в 1434–1772 роках. Створене на основі земель Руського королівства. Належало до регіону Русь. Розташовувалося в південній частині Речі Посполитої, на заході Русі. Головне місто — Львів. Очолювалося руськими воєводами. Сеймик воєводства збирався у містечку Судова Вишня. Мало представництво із 4 сенаторів у Сенаті Речі Посполитої. Складалося з 13 повітів. Станом на 1791 рік площа воєводства становила 82 990 км²[1]. Населення в 1790 році нараховувало 1 495 000 осіб. Ліквідоване 1772 року під час першого поділу Речі Посполитої. Територія воєводства увійшла до складу Королівства Галичини та Волині Габсбурзької монархії.
Объяснение:
несколько слов об организации армии восставших и о руководстве восстанием. Нельзя отрицать, что Спартак стремился организовать свои вооруженные силы по образу и подобию римской армии, которая к тому времени была лучшей армией в Средиземноморском мире. После того как Спартак разгромил у Везувия отряд Клавдия Глабра, по словам Плутарха (Crass., IX), к восставшим присоединились пастухи, часть из которых стали тяжеловооруженными воинами, а другая часть пополнила ряды легковооруженных и лазутчиков. То есть кроме тяжелой и легкой пехоты в армии Спартака была организована и разведка. Организовывалось так же и лагерное охранение, а лагерь ставился по римскому образцу (Sall. Hist., III,96fr.). Была в армии восставших и конница (App. B.c., I,116; Oros., V,23; Sall. Hist., III,102fr.; Front. Strat., I,7,6; Flor., I,8,7,6), организовывался авангард и арьергард. Вооружение восставших было в основном римское или изготовленное своими силами.
Ру́ське воєво́дство (лат. Palatinatus Russiae, пол. Województwo ruskie) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Польського та Корони Польської в Речі Посполитій. Існувало в 1434–1772 роках. Створене на основі земель Руського королівства. Належало до регіону Русь. Розташовувалося в південній частині Речі Посполитої, на заході Русі. Головне місто — Львів. Очолювалося руськими воєводами. Сеймик воєводства збирався у містечку Судова Вишня. Мало представництво із 4 сенаторів у Сенаті Речі Посполитої. Складалося з 13 повітів. Станом на 1791 рік площа воєводства становила 82 990 км²[1]. Населення в 1790 році нараховувало 1 495 000 осіб. Ліквідоване 1772 року під час першого поділу Речі Посполитої. Територія воєводства увійшла до складу Королівства Галичини та Волині Габсбурзької монархії.
Объяснение:
напевно це