Історія Риму й Італії є складовою частиною середземноморської історії, а сама територія Італії займає центральне місце у середземноморському світі. Хоча вже з III ст. до н.е. Рим вийшов далеко за межі Апеннінського півострова, основою римської економіки, базою римської експансії, центром політичного життя, головним осередком римської культури залишалася Італія. Італія, як і Греція, – благодатна країна, з м'яким, помірним кліматом, який вимагав від людини постійної праці для комфортного існування, але щедро винагороджував за це. Ще в сиву давнину греки вживали назву "Італія", початково розуміючи під нею лише південь Апеннінського півострова, який ряснів багатими пасовищами. Сама назва походить від слова "vitulus" - теля, бичок. Звідси й пішла назва "Vitalia" або "Italia" - дослівно "країна телят". З III ст. до н.е. вона поширилася на весь Апеннінський півострів, а в І ст. до н.е. сюди була включена й північна частина сучасної Італії до Альпійських гір.
"шестая песня" пушкинской поэмы - штурме киева печенегами и снятии осады города русланом с волшебного меча (об этом, кстати, н. м. лобикова ничего не пишет). печенеги с молодым хазарским ханом ратмиром повод говорить о народах юго-восточных степей, о связи киевской руси с тюркскими и племенами юго-востока руси.
хазары и печенеги - участники и многих народов . и их появление в пушкинской поэме - это свидетельство не только хорошего знания поэтом древней , но и уважения к другим , его "всемирной отзывчивости" (достоевский). не случайно д. д. благой увидел в образе хазарского хана ратмира попытку молодого пушкина "проникнуть в дух и существо другой национальности".
несмотря на вражду и войны между хазарами, печенегами и россами, перемежавшиеся, конечно, и мирных дружественных взаимоотношений, пушкин мягкими и теплыми красками рисует образ хазарского хана ратмира, в отличие от двух других его товарищей- завистливого рогдая и трусливого фарлафа. печенеги, которые в поэме осадили киев, описаны сдержанно ("там пал, там ни враг, ни наш не одолел! "), без всякой предвзятости.
Відповідь:
сподіваюсь до Пояснення:
Історія Риму й Італії є складовою частиною середземноморської історії, а сама територія Італії займає центральне місце у середземноморському світі. Хоча вже з III ст. до н.е. Рим вийшов далеко за межі Апеннінського півострова, основою римської економіки, базою римської експансії, центром політичного життя, головним осередком римської культури залишалася Італія. Італія, як і Греція, – благодатна країна, з м'яким, помірним кліматом, який вимагав від людини постійної праці для комфортного існування, але щедро винагороджував за це. Ще в сиву давнину греки вживали назву "Італія", початково розуміючи під нею лише південь Апеннінського півострова, який ряснів багатими пасовищами. Сама назва походить від слова "vitulus" - теля, бичок. Звідси й пішла назва "Vitalia" або "Italia" - дослівно "країна телят". З III ст. до н.е. вона поширилася на весь Апеннінський півострів, а в І ст. до н.е. сюди була включена й північна частина сучасної Італії до Альпійських гір.
"шестая песня" пушкинской поэмы - штурме киева печенегами и снятии осады города русланом с волшебного меча (об этом, кстати, н. м. лобикова ничего не пишет). печенеги с молодым хазарским ханом ратмиром повод говорить о народах юго-восточных степей, о связи киевской руси с тюркскими и племенами юго-востока руси.
хазары и печенеги - участники и многих народов . и их появление в пушкинской поэме - это свидетельство не только хорошего знания поэтом древней , но и уважения к другим , его "всемирной отзывчивости" (достоевский). не случайно д. д. благой увидел в образе хазарского хана ратмира попытку молодого пушкина "проникнуть в дух и существо другой национальности".
несмотря на вражду и войны между хазарами, печенегами и россами, перемежавшиеся, конечно, и мирных дружественных взаимоотношений, пушкин мягкими и теплыми красками рисует образ хазарского хана ратмира, в отличие от двух других его товарищей- завистливого рогдая и трусливого фарлафа. печенеги, которые в поэме осадили киев, описаны сдержанно ("там пал, там ни враг, ни наш не одолел! "), без всякой предвзятости.