Фио јчілкиДоилаи 8 «а»
«Это столетие вошло в мировую историю под именем «века России». Два
блестящих царствования символизировали этот век: он начался правлением
Петра Великого, и завершился деятельностью Екатерины I, также именуемой
Великой. По словам А.С.Пушкина, в этом веке Россия «вошла в Европу, как
спущенный со стапелей корабль при стуке топора и громе пушек».
В начале века был заложен Санкт-Петербург, а в середине его основан
Московский университет. В этом столетии Россия стала европейской
державой, прочно заняв место в альянсе других государств и громко заявив о
себе как о великой и могущественной стране. Век закончился победоносным
итальянским и швейцарским походами А.В.Суворова, когда «русский штык
прорвался сквозь Альпы». Это столетие передало эстафету славы и подвигов
векам последующим».
Из труда историка В.Н. Балязина
1. О каком столетии идет речь в документе? Что имел в виду историк,
говоря о том, что в этом веке Россия стала европейской державой?
2. Что вы можете сказать об итогах развития России в этом веке на
основании текста документа и знания истории?
3. Привлекая знания по курсу истории и текст документа, объясните, в
чем состояла преемственность царствований Петра I и Екатерины II?
4. В XVII веке в России правили два великих императора — Петр I и
Екатерина II. Объясните, чем отличалось царствование Екатерины
Великой (приведите три объяснения).
5. Назовите пять событий из истории того столетия, оказавших по
Вашему мнению наибольшее влияние на судьбу России.
ответ:24 серпня 1906 року,
Причини реформи:
Проведення аграрної реформи диктувалося необхідністю усунути невдоволення великої кількості людей. До 1906 року такі акції набули масштабного характеру і революційний підйом.
Підсумки аграрної реформи: Столипіна
За 7 років Росія добилася таких успіхів:
1 В окремих регіонах, де селяни виходили з общини, посівні площі збільшувалися на 150%, по всій країні - на 10% в цілому.
2 Експорт зерна зріс, склавши 25% світового.
3 Закупівля с / г обладнання зросла в 3,5 рази.
4 Обсяг використовуваних добрив виріс в 2,5 рази.
5 Зростання промисловості вийшов на перше місце в світі і склав 8,8%
Національне відродження (1917—1933)
Під час I етапу національного відродження було проголошено національну суверенну державу при повному дотриманні демократичних засад рівності українського народу і тих народів, що населяли Україну. З 1923 р. починається хвиля так званої «українізації». Закінчився цей період трагічно: у 1926 р. сталінський уряд почав в Україні наступ на українську культуру, переслідування, а далі й знищення творчої інтелігенції. Цей етап увійшов в історію національної культури як «розстріляне відродження».
Тоталітарне панування соцреалізму (1933—1956)
Для II етапу характерний монопольний диктат соціалістичної бюрократії, що призвело до морального занепаду духовної культури у всіх її формах. Основний наслідок цієї доби — фізичне і духовне знищення представників національної інтелігенції (1934—38).
Стихійне піднесення духу національного опору (1956—1987)
В III період відродження — політичної «відлиги» (1956—61) — відбулася відносна лібералізація політики КПРС щодо національних культур. Сталося деяке поліпшення мовної ситуації, зокрема був перевиданий «Словник української мови» Б. Грінченка, зроблені перші кроки в українізації вищої та середньої спеціальної освіти.
Головним наслідком цієї доби було формування нового покоління митців, так званих «шестидесятників», які прагнули відновити втрачену національну традицію, боролися проти тоталітарної системи. «Відлига» закінчилася трагічно: більшість з «шестидесятників» були репресовані, а Василь Стус, В. Марченко, Олекса Тихий, Юрій Литвин загинули в ув'язненні.
Національно-духовне оновлення (з 1987)
У другій половині 80-х рр. відбувається значне оновлення національної культури, зорієнтоване на загальнолюдські вартості світової культури. Розпочинається IV етап відродження як заперечення штучних догм соцреалізму і вартостей комерційної поп-культури.
Объяснение: