За два года между 18 фрюктидора V года (1797 г.) и осенью 1799 г., обнаружилось, что Директория потеряла всякую классовую опору. Крупная буржуазия мечтала о диктаторе, о восстановителе торговли, о человеке, который обеспечит развитие промышленности, принесет Франции победоносный мир и крепкий внутренний «порядок»; мелкая и средняя буржуазия - и прежде всего купившее землю и разбогатевшее крестьянство - желала того же; диктатором мог быть кто угодно, только не Бурбон.
Парижские рабочие после массового разоружения их и направленного на них свирепого террора в прериале 1795 г., после ареста в 1796 г. и казни Бабефа и ссылки бабувистов в 1797 г., после всей политики Директории, направленной всецело на защиту интересов крупной буржуазии, особенно спекулянтов и казнокрадов, - эти рабочие, продолжая голодать, страдать от безработицы и от дороговизны, проклиная скупщиков и спекулянтов, конечно, ни в малейшей степени не были склонны защищать Директорию от кого бы то ни было. Что касается пришлых рабочих, поденщиков из деревень, то для них действительно был только один лозунг: «Мы хотим такого режима, при котором едят» (un regime ou l'on mange). Эту фразу полицейские агенты Директории частенько подслушивали в предместьях Парижа и докладывали своему обеспокоенному начальству.
За годы своего правления Директория неопровержимо доказала, что она не в состоянии создать тот прочный буржуазный строй, который был бы окончательно кодифицирован и введен в полное действие. Директория за последнее время показала свою слабость и в другом. Восторги лионских промышленников, шелковых фабрикантов по поводу завоевания Бонапартом Италии, с ее громадной добычей шелка-сырца, сменились разочарованием и унынием, когда в отсутствие Бонапарта явился Суворов и в 1799 г. отнял Италию у французов. Такое же разочарование овладело и другими категориями французской буржуазии, когда они увидели в 1799 г., что Франции становится все труднее бороться против могущественной европейской коалиции, что золотые миллионы, которые Бонапарт присылал в Париж из Италии в 1796-1797 гг., в большинстве расхищены чиновниками и спекулянтами, обкрадывающими казну при попустительстве той же Директории. Страшное поражение, нанесенное Суворовым французам в Италии при Нови, смерть французского главнокомандующего Жубера в этой битве, отпадение всех итальянских «союзников» Франции, угроза французским границам - все это окончательно отвратило от Директории буржуазные массы города и деревни
Завершився процес централізації влади у формі абсолютної монархії, цьому сприяли форма державного управління сенс яких полягав у створенні адміністративної системи деєю централізму. Створюється ієрархічна система. Реформа органів влади на місцях (Перша губернська реформа) по ній Росія ділилася на 8 губерній, а губернії ділилися на повіти, на чолі губернії стояв губернатор, який володів: судової, адміністративної, поліцейської, фінансової владою, він відповідав за набори в армію, за розшук втікачів, за забезпечення продовольства в армії і за збір податків. У 1711 році замість Боярської думи був утворений урядовий сенат, з 9 чоловік призначаються монархом, це був вищий орган влади в країні. Він направляв роботу всіх державних установ в країні займався комплектування армії розвитком торгівлі, промисловості, фінансів. З 1717-1718год накази були замінені колегіями, колегії було всього 11, а у свій час 12, колегії мали чітко розмежовані сфери діяльності і обов'язки, свої функції вони здійснювали по всій країні військова колегія ведовала справами армії, адміралтейства колегія - займалася флотом, камер - колегія - фінансами, ревізійної служби -коллегія - контролем використання коштів в країні, комерц -коллегія - торгівлею, юстиц - колегія - законодавством. біг-колегія (біг-кора або камінь) -Промисловий.
У 1721 році був створений Священний Синод - церковна колегія, колегія яка ведовала справами церкви. в результаті цього було скасовано патріаршество в Росії Церква стала частиною державного апарату, зараз церква відділена від держави. У 1719 пройшла друга губернська реформа по яка все 8 губерній були розділені на 50 провінцій. У 1722 на чолі сенату був поставлений генерал прокурор. Надалі з'являються посади прокурорів. У 1 чверті 18 століття з'являється регулярна армія. Армія формується на основі рекрутських повинностей (1705) в рекрути брали 1 людини з 20 селянських дворів на довічну службу. У 1716 був введений військовий статут - закон життя армії. У 1704 в Петербурзі почалося будівництво адміралтейства і верфей, на яких будували кораблі Балтійського флоту. До цього кораблі будувалися в районі Воронежа і в Архангельську. У 1720 році Петро 1 написав Морський статут, який був законом життя флоту, в 1721 сенат завітав Петру 1 титул імператора, Росія стала імперією.
Парижские рабочие после массового разоружения их и направленного на них свирепого террора в прериале 1795 г., после ареста в 1796 г. и казни Бабефа и ссылки бабувистов в 1797 г., после всей политики Директории, направленной всецело на защиту интересов крупной буржуазии, особенно спекулянтов и казнокрадов, - эти рабочие, продолжая голодать, страдать от безработицы и от дороговизны, проклиная скупщиков и спекулянтов, конечно, ни в малейшей степени не были склонны защищать Директорию от кого бы то ни было. Что касается пришлых рабочих, поденщиков из деревень, то для них действительно был только один лозунг: «Мы хотим такого режима, при котором едят» (un regime ou l'on mange). Эту фразу полицейские агенты Директории частенько подслушивали в предместьях Парижа и докладывали своему обеспокоенному начальству.
За годы своего правления Директория неопровержимо доказала, что она не в состоянии создать тот прочный буржуазный строй, который был бы окончательно кодифицирован и введен в полное действие. Директория за последнее время показала свою слабость и в другом. Восторги лионских промышленников, шелковых фабрикантов по поводу завоевания Бонапартом Италии, с ее громадной добычей шелка-сырца, сменились разочарованием и унынием, когда в отсутствие Бонапарта явился Суворов и в 1799 г. отнял Италию у французов. Такое же разочарование овладело и другими категориями французской буржуазии, когда они увидели в 1799 г., что Франции становится все труднее бороться против могущественной европейской коалиции, что золотые миллионы, которые Бонапарт присылал в Париж из Италии в 1796-1797 гг., в большинстве расхищены чиновниками и спекулянтами, обкрадывающими казну при попустительстве той же Директории. Страшное поражение, нанесенное Суворовым французам в Италии при Нови, смерть французского главнокомандующего Жубера в этой битве, отпадение всех итальянских «союзников» Франции, угроза французским границам - все это окончательно отвратило от Директории буржуазные массы города и деревни
Завершився процес централізації влади у формі абсолютної монархії, цьому сприяли форма державного управління сенс яких полягав у створенні адміністративної системи деєю централізму. Створюється ієрархічна система. Реформа органів влади на місцях (Перша губернська реформа) по ній Росія ділилася на 8 губерній, а губернії ділилися на повіти, на чолі губернії стояв губернатор, який володів: судової, адміністративної, поліцейської, фінансової владою, він відповідав за набори в армію, за розшук втікачів, за забезпечення продовольства в армії і за збір податків. У 1711 році замість Боярської думи був утворений урядовий сенат, з 9 чоловік призначаються монархом, це був вищий орган влади в країні. Він направляв роботу всіх державних установ в країні займався комплектування армії розвитком торгівлі, промисловості, фінансів. З 1717-1718год накази були замінені колегіями, колегії було всього 11, а у свій час 12, колегії мали чітко розмежовані сфери діяльності і обов'язки, свої функції вони здійснювали по всій країні військова колегія ведовала справами армії, адміралтейства колегія - займалася флотом, камер - колегія - фінансами, ревізійної служби -коллегія - контролем використання коштів в країні, комерц -коллегія - торгівлею, юстиц - колегія - законодавством. біг-колегія (біг-кора або камінь) -Промисловий.
У 1721 році був створений Священний Синод - церковна колегія, колегія яка ведовала справами церкви. в результаті цього було скасовано патріаршество в Росії Церква стала частиною державного апарату, зараз церква відділена від держави. У 1719 пройшла друга губернська реформа по яка все 8 губерній були розділені на 50 провінцій. У 1722 на чолі сенату був поставлений генерал прокурор. Надалі з'являються посади прокурорів. У 1 чверті 18 століття з'являється регулярна армія. Армія формується на основі рекрутських повинностей (1705) в рекрути брали 1 людини з 20 селянських дворів на довічну службу. У 1716 був введений військовий статут - закон життя армії. У 1704 в Петербурзі почалося будівництво адміралтейства і верфей, на яких будували кораблі Балтійського флоту. До цього кораблі будувалися в районі Воронежа і в Архангельську. У 1720 році Петро 1 написав Морський статут, який був законом життя флоту, в 1721 сенат завітав Петру 1 титул імператора, Росія стала імперією.
Объяснение:
внутрішня політика