Наприкінці XIX століття київським археологом Вікентієм Хвойкою біля села Трипілля, що на Київщині було досліджено нове поселення. Він відкрив археологічну культуру, яка від місця першого її виявлення отримала назву трипільської. Зразки матеріальної і духовної культури, аналогічні тим, які були знайдені Хвойкою, були пізніше знайдені у багатьох місцях Правобережної України. Їхній аналіз привів археологів до думки про те, що вони не мають відношення ані до часів Київської Русі, ані до більш пізніх історичних періодів нашої історії, а є самостійним утворенням. Наприклад, слово «зять» походить від слова «взять». Це означає, що якщо сьогодні хлопець обирає собі наречену і бере її собі за дружину, то в ті часи було звичайним явищем, коли дівчина або її батьки, обирала собі нареченого і брала його за чоловіка.
Трипільці оздоблювали свій одяг, взуття і головні убори прикрасами із міді, каменю, бурштину та скла. Обов’язковим елементом були амулети.
Сама́ра (с 1935 по 1991 г. — Куйбышев) — город в Среднем Поволжье России, центр Поволжского экономического района и Самарской области, образует городской округ Самара[5]. Город трудовой и боевой славы[6] (2016).
Население — 1 156 659[2] чел. (2020), девятый по численности населения город России. В пределах агломерации (третьей по численности населения в России) проживает свыше 2,7 млн человек.
Расположен на левом низменном берегу Саратовского водохранилища напротив Самарской Луки, при впадении в неё рек Самары (отсюда название города) и Сока. Впервые название реки Самары упоминается в записках секретаря арабского посольства и путешественника Ахмеда ибн Фадлана (921 год) как «Самур».
Крупный экономический, транспортный, научно-образовательный и культурный центр[7]. Самара также представляет собой крупный центр машиностроения и металлообработки, металлургии, нефтеперерабатывающей, пищевой, а также космической и авиационной промышленности. В городе располагается более 150 крупных и средних промышленных предприятий[8].
В Самаре одна из самых длинных в России речных набережных и самое высокое здание железнодорожного вокзала в Европе[9][10]. Кроме того, площадь им. Куйбышева является самой большой площадью в Европе[11]. В 2018 году в городе были проведены матчи чемпионата мира по футболу.
Наприкінці XIX століття київським археологом Вікентієм Хвойкою біля села Трипілля, що на Київщині було досліджено нове поселення. Він відкрив археологічну культуру, яка від місця першого її виявлення отримала назву трипільської. Зразки матеріальної і духовної культури, аналогічні тим, які були знайдені Хвойкою, були пізніше знайдені у багатьох місцях Правобережної України. Їхній аналіз привів археологів до думки про те, що вони не мають відношення ані до часів Київської Русі, ані до більш пізніх історичних періодів нашої історії, а є самостійним утворенням. Наприклад, слово «зять» походить від слова «взять». Це означає, що якщо сьогодні хлопець обирає собі наречену і бере її собі за дружину, то в ті часи було звичайним явищем, коли дівчина або її батьки, обирала собі нареченого і брала його за чоловіка.
Трипільці оздоблювали свій одяг, взуття і головні убори прикрасами із міді, каменю, бурштину та скла. Обов’язковим елементом були амулети.
Сама́ра (с 1935 по 1991 г. — Куйбышев) — город в Среднем Поволжье России, центр Поволжского экономического района и Самарской области, образует городской округ Самара[5]. Город трудовой и боевой славы[6] (2016).
Население — 1 156 659[2] чел. (2020), девятый по численности населения город России. В пределах агломерации (третьей по численности населения в России) проживает свыше 2,7 млн человек.
Расположен на левом низменном берегу Саратовского водохранилища напротив Самарской Луки, при впадении в неё рек Самары (отсюда название города) и Сока. Впервые название реки Самары упоминается в записках секретаря арабского посольства и путешественника Ахмеда ибн Фадлана (921 год) как «Самур».
Крупный экономический, транспортный, научно-образовательный и культурный центр[7]. Самара также представляет собой крупный центр машиностроения и металлообработки, металлургии, нефтеперерабатывающей, пищевой, а также космической и авиационной промышленности. В городе располагается более 150 крупных и средних промышленных предприятий[8].
В Самаре одна из самых длинных в России речных набережных и самое высокое здание железнодорожного вокзала в Европе[9][10]. Кроме того, площадь им. Куйбышева является самой большой площадью в Европе[11]. В 2018 году в городе были проведены матчи чемпионата мира по футболу.