Анрі IV (1594—1610 рр.) отримав серед французів прізвисько «добрий король». У період його правління було наведено лад у господарстві країни, яке занепало за роки релігійних війн; стягування податків із населення було впорядковано та зменшено.
Здійснення заходів, спрямованих на відбудову й розвиток економіки, були насамперед пов’язані з діяльністю першого міністра Франції Максимільяна де Бетюна Сюллі. Він вважав, що відновити економіку Франції можна лише за сприяння розвитку її сільського господарства та промисловості.
Зміцнення країни продовжив перший міністр Франції за правління короля Луї XIII (1610—1643 рр.) кардинал католицької церкви герцог рішельє.
Нагальною потребою, без вирішення якої Францію не можна було вважати цілісною державою під необмеженою владою короля, за переконаннями Рішельє, стала ліквідація гугенотських привілеїв на півдні країни. Війни проти гугенотів, що розпочалися в 1620 р., завершилися перемогою королівської армії. Фортеці гугенотів зруйнували. У 1629 р. з’явився «Едикт милості», за яким гугенотам дозволялося сповідувати їхню віру, але заборонялося мати гарнізони та фортеці.
У 1635 р. Франція втрутилася в Тридцятилітню війну. Завдяки дипломатичному таланту Рішельє країна домоглася послаблення впливу Іспанії в Європі
Формування абсолютної монархії загалом завершилося за Луї XIV (1643—1715 рр.). Його проголосили королем Франції у п’ятирічному віці. Від його імені правила мати Анна Австрійська, а фактично — її фаворит, наступник Рішельє на посаді першого міністра кардинал Джуліо Мазаріні. На цій посаді він продовжував політику Рішельє, спрямовану на зміцнення Франції та посилення королівської влади.
Земские соборы в России возникли в 16-17 веках, в странах западной Европы сословно-представительные органы появились в 13-14 вв Земские соборы включали членов Освящённого собора( епископы, архиепископы и др. во главе с митрополитом), боярской думы, "государева двора". На З. с. рассматривались важн. общегос. вопросы.
Касаемо органов на Западе: Складывание этой относительно централизованной формы феодального государства было связано с ростом городов, товарного производства и обмена, с изменениями вследствие этого форм эксплуатации крестьянства, с обострением на этой почве классовой борьбы в деревне, а также борьбы внутри класса феодалов и противоречий последних с городским сословием. Главной опорой Сословной монархии были в большинстве стран низшие и средние слои класса феодалов, нуждавшиеся в сильном государственном аппарате для более эффективной эксплуатации крестьян и защиты от притеснений крупных феодалов.
Объяснение:
Анрі IV (1594—1610 рр.) отримав серед французів прізвисько «добрий король». У період його правління було наведено лад у господарстві країни, яке занепало за роки релігійних війн; стягування податків із населення було впорядковано та зменшено.
Здійснення заходів, спрямованих на відбудову й розвиток економіки, були насамперед пов’язані з діяльністю першого міністра Франції Максимільяна де Бетюна Сюллі. Він вважав, що відновити економіку Франції можна лише за сприяння розвитку її сільського господарства та промисловості.
Зміцнення країни продовжив перший міністр Франції за правління короля Луї XIII (1610—1643 рр.) кардинал католицької церкви герцог рішельє.
Нагальною потребою, без вирішення якої Францію не можна було вважати цілісною державою під необмеженою владою короля, за переконаннями Рішельє, стала ліквідація гугенотських привілеїв на півдні країни. Війни проти гугенотів, що розпочалися в 1620 р., завершилися перемогою королівської армії. Фортеці гугенотів зруйнували. У 1629 р. з’явився «Едикт милості», за яким гугенотам дозволялося сповідувати їхню віру, але заборонялося мати гарнізони та фортеці.
У 1635 р. Франція втрутилася в Тридцятилітню війну. Завдяки дипломатичному таланту Рішельє країна домоглася послаблення впливу Іспанії в Європі
Формування абсолютної монархії загалом завершилося за Луї XIV (1643—1715 рр.). Його проголосили королем Франції у п’ятирічному віці. Від його імені правила мати Анна Австрійська, а фактично — її фаворит, наступник Рішельє на посаді першого міністра кардинал Джуліо Мазаріні. На цій посаді він продовжував політику Рішельє, спрямовану на зміцнення Франції та посилення королівської влади.
Земские соборы включали членов Освящённого собора( епископы, архиепископы и др. во главе с митрополитом), боярской думы, "государева двора". На З. с. рассматривались важн. общегос. вопросы.
Касаемо органов на Западе: Складывание этой относительно централизованной формы феодального государства было связано с ростом городов, товарного производства и обмена, с изменениями вследствие этого форм эксплуатации крестьянства, с обострением на этой почве классовой борьбы в деревне, а также борьбы внутри класса феодалов и противоречий последних с городским сословием. Главной опорой Сословной монархии были в большинстве стран низшие и средние слои класса феодалов, нуждавшиеся в сильном государственном аппарате для более эффективной эксплуатации крестьян и защиты от притеснений крупных феодалов.