Русские князья и их союзники смогли одержать несколько важных побед в битвах против представителей различных рыцарских орденов. Одним из самых знаменитых сражений между славянскими войнами и средневековыми рыцарями является легендарное Ледовое побоище.
Сражения против Ордена меченосцев
В 13 веке войска княжеств Киевской Руси периодически вступал в схватки с рыцарями Ордена меченосцев. Всего историки насчитывают 8 таких сражений, многие из которых закончились для славян победой. Следует отметить, что в то время не редким явлением были походы воинов Руси на земли, являющиеся южной частью современных стран Балтии. При этом проживающие на территории Ливонииязыческие племена платили древнерусским князьям дань.
Впоследствии рыцари из Германии основали город Ригу, в котором в 1202 году был создан Орден меченосцев. Его рыцари нередко сталкивались в бою с войнами Киевской Руси. А последние, в свою очередь, организовали походы, которые были направленны на поддержание контроля над ливонцами.
Так, в начале 13 века войсками князя Владимира Полоцкого был захвачен город Изборск, а его жители были обязаны платить дань славянским княжествам. А уже через 9 лет другой воевода Мстислав Удатный окружил со своим войском крепость Варболу, которая располагалась на территории современной Эстонии. Тем не менее удерживающим твердыню войнам удалось договориться с захватчиками и после уплаты Мстиславу крупной суммы денег он отозвал свою армию и вернулся в свои владения.
Следующая военная операция в Ливонии была проведена князем Владимиром в 1227 году. Его войско несколько дней удерживало в осаде город Оденле, после чего гарнизон последнего был вынужден сдаться. В дальнейшем другие князья Киевской Руси неоднократно воевали в Ливонии, а их походы заканчивались победами.
Сражения с Ливонским орденом
После кровопролитных сражений многие его рыцари Ордена меченосцев были убиты. В результате на «руинах» некогда могущественной организации был создан так называемый Ливонский орден, члены которого были напрямую связаны с тевтонцами.
В 1242 году ливонцами была предпринята вылазка против войск новгородского князя, в которой принимали участия и рыцари знаменитого Тевтонского ордена. Результатом этого похода легендарная битва на Чудском озере – Ледовое побоище. А уже через четверть века произошла Раковорская битва, в которой немецкие воины опять потерпели поражение в яростной схватке с войсками славян. Конечно, если говорить о знаменитых сражениях между князьями Киевской Руси и рыцарями центральной Европы, то нельзя не отметить битву возле крепости Гельмед, в которой потерпел поражение сам магистр Ливонского ордена – Вальтер фон Плеттенберг.
Следующая победа русских войск над рыцарями произошла в второй половине 16 века, когда войска Ливонской конфедерации столкнулись с армией царя Ивана Грозного. На тот момент славно известные рыцари уже потеряли былую боевую мощь, в результате чего потерпели несколько серьезных поражений. Сначала ими был утерян контроль над несколькими городами, включая Нарву. Впоследствии и сам орден фактически прекратил свое существование. При этом принадлежащие ему территории были захвачены Русью, Великим Литовским княжеством, Данией и Швецией.
Ледовое побоище – самое известное сражение между славянами и тевтонскими рыцарями
Это легендарная битва известна многим людям еще со школьной скамьи. Масштабное сражение, произошедшее близь Чудского озера, закончилось для рыцарей знаменитого Тевтонского ордена разгромным поражением. Результатом произошедшей в 13 веке битвы стало заключение мирного договора между крестоносцами и новгородцами. При этом первые не претендовали больше на захваченные ими славянские территории, а также часть современной Латвии, которая в итоге перешла под контроль Киевской Руси.
Не менее значимым сражением многие историки считают и битву возле крепости Копорье, которая предшествовала легендарному Ледовому побоищу. Как и при сражении возле Чудского озера, в ней одетые в металлические доспехи тевтонские рыцари сражались против бесстрашных русских воинов, возглавляемых князем Александром Невским. Вначале славяне захватили крепость Копорье. Стоит отметить, что эту твердыню немецкие рыцари основали после того, как вторглись на территорию новгородских земель.
Понеся потери в сражении с тевтонцами, войска Александра Невского запросили у князя Владимира. Вовремя получив подкрепление, они смогли разбить противника и освободить от крестоносцев древнерусский город Псков. Это была лишь одна из многочисленных побед, одержанных русскими войнами против рыцарских орденов.
Казахське ханство (каз. Қазақ хандиғи) - держава тюрків-кочівників (майбутніх казахів) на території сучасного Казахстану та суміжних з ним держав, утворене в результаті розпаду Золотої Орди в 1465 році.
При Касим-хана ханство досягло найвищого розквіту. Після його смерті почалася громадянська війна, але вже при Хак-Назар-хана ханство було відновлено в колишніх межах.
За султана Абилай три жуза визнали його ханом Казахського ханства. Після його смерті ханство знову розпалася на жузи, але вже хан Кенесари був проголошений общеказахскім ханом відновленого Казахського ханства.
До 60 років XIX століття все казахські жузи остаточно увійшли до складу Російської Імперії.
Історія
Розквіт ханства при Касим
Наступного ханом Казахського ханства стає син Жанібек-хана Касим-хан (1511-1521). При Касим-хана ханство досягає найвищого розквіту. Казахське ханство посилився настільки, що зробило успішний похід на Ташкент. Після цього вектор експансії ханства змінився, і тепер ворогом номер один стала Ногайська Орда, яка займала територію сучасного Західного Казахстану. Касим успішно захопив Ногайський столицю Сарайшик, відтіснивши Ногайський Орду до Астраханського ханства. При Касим-хана кордону Казахського ханства розширилися, чисельність населення досягла 1 млн чол. Саме під час правління Касим-хана Казахське ханство здобуло популярність і політичну вагу на сучасній євро-азіатської арені. Першим великим державою, що встановив дипломатичні відносини з Казахським ханством, було Московська держава. Саме з тих пір казахи стали відомі Західній Європі як окрема етнічна спільність. На початку XVI ст., За правління хана Касима був розроблений і прийнятий кодекс законів, відомий як «Қасим ханниң қасқа Жоли» (Світлий шлях хана Касима) - звід законів. Він включав в себе п'ять основних розділів:
1. Майновий Закон. У нього входили положення про вирішення спорів про землю, худобу та майно.
2. Кримінальний Закон. Тут розглядалися різні види кримінальних злочинів і покарання за них.
3. Військовий Закон. У ньому обговорювалися повинності населення за змістом армії у воєнний час, військова повинність, принципи формування підрозділів, розділ воєнної здобичі.
4. Посольський звичай. В цьому розділі обмовлялися питання міжнародного права, посольського етикету.
5. Закон громадськості (журтшилик). Цей розділ був присвячений зобов'язанням общинної і міжобщинної взаємодо а також правилам пристрою свят і палацового етикету.
Описана політична система виявилася нестійкою і трималася тільки на особистому авторитеті верховного правителя. Це з яскравою силою проявилося в ході подій другої третини XVI ст., Коли кожен улусний султан намагався проголосити себе ханом. При Касим-хана західні кордони ханства проходили по р. Жайик (Урал), включаючи Сарайшик, східні - по р. Іртиш, північні - ліси Південного Сибіру, південні - по р. Сирдар'я (включаючи Ташкент).
Казахське ханство при Хак-Назаре
Хак-Назар-хан почав об'єднувати казахські землі. Він повернув до складу Казахського ханства північні райони Сари-Арки. Почавши похід проти Ногайської орди, він відвоював у ногайців р Сарайшик і навколишні його казахські території. У боротьбі з хівинцями їм був завойований півострів Мангишлак (Мангистау). Успішно відбивав походи ойратов. Хак-Назар-хан починає похід проти Могулистана з метою остаточного включення Семиріччя до складу Казахського ханства. Похід відбувся успішно і був завершений повним розгромом Могулистана. Семиріччя увійшло до складу Казахскога ханства. Однак на півночі виникла загроза від Сибірського ханства, на чолі з ханом Кучум. Хан Хак-Назар приймав послів від російського царя Івана Грозного з пропозицією укласти військовий союз проти хана Кучума. На півдні Хак-Назар хан починає подвійну гру гаючи за війною між Абдаллахом (Правителя Бухари) і Баба-Султаном (Правителя Ташкента) В ході війни Хак-Назар-хан був убитий шпигунами Баба султана в 1579 році в своїй ставці. Ханом ставати Шигай.
Русские князья и их союзники смогли одержать несколько важных побед в битвах против представителей различных рыцарских орденов. Одним из самых знаменитых сражений между славянскими войнами и средневековыми рыцарями является легендарное Ледовое побоище.
Сражения против Ордена меченосцев
В 13 веке войска княжеств Киевской Руси периодически вступал в схватки с рыцарями Ордена меченосцев. Всего историки насчитывают 8 таких сражений, многие из которых закончились для славян победой. Следует отметить, что в то время не редким явлением были походы воинов Руси на земли, являющиеся южной частью современных стран Балтии. При этом проживающие на территории Ливонииязыческие племена платили древнерусским князьям дань.
Впоследствии рыцари из Германии основали город Ригу, в котором в 1202 году был создан Орден меченосцев. Его рыцари нередко сталкивались в бою с войнами Киевской Руси. А последние, в свою очередь, организовали походы, которые были направленны на поддержание контроля над ливонцами.
Так, в начале 13 века войсками князя Владимира Полоцкого был захвачен город Изборск, а его жители были обязаны платить дань славянским княжествам. А уже через 9 лет другой воевода Мстислав Удатный окружил со своим войском крепость Варболу, которая располагалась на территории современной Эстонии. Тем не менее удерживающим твердыню войнам удалось договориться с захватчиками и после уплаты Мстиславу крупной суммы денег он отозвал свою армию и вернулся в свои владения.
Следующая военная операция в Ливонии была проведена князем Владимиром в 1227 году. Его войско несколько дней удерживало в осаде город Оденле, после чего гарнизон последнего был вынужден сдаться. В дальнейшем другие князья Киевской Руси неоднократно воевали в Ливонии, а их походы заканчивались победами.
Сражения с Ливонским орденом
После кровопролитных сражений многие его рыцари Ордена меченосцев были убиты. В результате на «руинах» некогда могущественной организации был создан так называемый Ливонский орден, члены которого были напрямую связаны с тевтонцами.
В 1242 году ливонцами была предпринята вылазка против войск новгородского князя, в которой принимали участия и рыцари знаменитого Тевтонского ордена. Результатом этого похода легендарная битва на Чудском озере – Ледовое побоище. А уже через четверть века произошла Раковорская битва, в которой немецкие воины опять потерпели поражение в яростной схватке с войсками славян. Конечно, если говорить о знаменитых сражениях между князьями Киевской Руси и рыцарями центральной Европы, то нельзя не отметить битву возле крепости Гельмед, в которой потерпел поражение сам магистр Ливонского ордена – Вальтер фон Плеттенберг.
Следующая победа русских войск над рыцарями произошла в второй половине 16 века, когда войска Ливонской конфедерации столкнулись с армией царя Ивана Грозного. На тот момент славно известные рыцари уже потеряли былую боевую мощь, в результате чего потерпели несколько серьезных поражений. Сначала ими был утерян контроль над несколькими городами, включая Нарву. Впоследствии и сам орден фактически прекратил свое существование. При этом принадлежащие ему территории были захвачены Русью, Великим Литовским княжеством, Данией и Швецией.
Ледовое побоище – самое известное сражение между славянами и тевтонскими рыцарями
Это легендарная битва известна многим людям еще со школьной скамьи. Масштабное сражение, произошедшее близь Чудского озера, закончилось для рыцарей знаменитого Тевтонского ордена разгромным поражением. Результатом произошедшей в 13 веке битвы стало заключение мирного договора между крестоносцами и новгородцами. При этом первые не претендовали больше на захваченные ими славянские территории, а также часть современной Латвии, которая в итоге перешла под контроль Киевской Руси.
Не менее значимым сражением многие историки считают и битву возле крепости Копорье, которая предшествовала легендарному Ледовому побоищу. Как и при сражении возле Чудского озера, в ней одетые в металлические доспехи тевтонские рыцари сражались против бесстрашных русских воинов, возглавляемых князем Александром Невским. Вначале славяне захватили крепость Копорье. Стоит отметить, что эту твердыню немецкие рыцари основали после того, как вторглись на территорию новгородских земель.
Понеся потери в сражении с тевтонцами, войска Александра Невского запросили у князя Владимира. Вовремя получив подкрепление, они смогли разбить противника и освободить от крестоносцев древнерусский город Псков. Это была лишь одна из многочисленных побед, одержанных русскими войнами против рыцарских орденов.
Объяснение:
Казахське ханство (каз. Қазақ хандиғи) - держава тюрків-кочівників (майбутніх казахів) на території сучасного Казахстану та суміжних з ним держав, утворене в результаті розпаду Золотої Орди в 1465 році.
При Касим-хана ханство досягло найвищого розквіту. Після його смерті почалася громадянська війна, але вже при Хак-Назар-хана ханство було відновлено в колишніх межах.
За султана Абилай три жуза визнали його ханом Казахського ханства. Після його смерті ханство знову розпалася на жузи, але вже хан Кенесари був проголошений общеказахскім ханом відновленого Казахського ханства.
До 60 років XIX століття все казахські жузи остаточно увійшли до складу Російської Імперії.
Історія
Розквіт ханства при Касим
Наступного ханом Казахського ханства стає син Жанібек-хана Касим-хан (1511-1521). При Касим-хана ханство досягає найвищого розквіту. Казахське ханство посилився настільки, що зробило успішний похід на Ташкент. Після цього вектор експансії ханства змінився, і тепер ворогом номер один стала Ногайська Орда, яка займала територію сучасного Західного Казахстану. Касим успішно захопив Ногайський столицю Сарайшик, відтіснивши Ногайський Орду до Астраханського ханства. При Касим-хана кордону Казахського ханства розширилися, чисельність населення досягла 1 млн чол. Саме під час правління Касим-хана Казахське ханство здобуло популярність і політичну вагу на сучасній євро-азіатської арені. Першим великим державою, що встановив дипломатичні відносини з Казахським ханством, було Московська держава. Саме з тих пір казахи стали відомі Західній Європі як окрема етнічна спільність. На початку XVI ст., За правління хана Касима був розроблений і прийнятий кодекс законів, відомий як «Қасим ханниң қасқа Жоли» (Світлий шлях хана Касима) - звід законів. Він включав в себе п'ять основних розділів:
1. Майновий Закон. У нього входили положення про вирішення спорів про землю, худобу та майно.
2. Кримінальний Закон. Тут розглядалися різні види кримінальних злочинів і покарання за них.
3. Військовий Закон. У ньому обговорювалися повинності населення за змістом армії у воєнний час, військова повинність, принципи формування підрозділів, розділ воєнної здобичі.
4. Посольський звичай. В цьому розділі обмовлялися питання міжнародного права, посольського етикету.
5. Закон громадськості (журтшилик). Цей розділ був присвячений зобов'язанням общинної і міжобщинної взаємодо а також правилам пристрою свят і палацового етикету.
Описана політична система виявилася нестійкою і трималася тільки на особистому авторитеті верховного правителя. Це з яскравою силою проявилося в ході подій другої третини XVI ст., Коли кожен улусний султан намагався проголосити себе ханом. При Касим-хана західні кордони ханства проходили по р. Жайик (Урал), включаючи Сарайшик, східні - по р. Іртиш, північні - ліси Південного Сибіру, південні - по р. Сирдар'я (включаючи Ташкент).
Казахське ханство при Хак-Назаре
Хак-Назар-хан почав об'єднувати казахські землі. Він повернув до складу Казахського ханства північні райони Сари-Арки. Почавши похід проти Ногайської орди, він відвоював у ногайців р Сарайшик і навколишні його казахські території. У боротьбі з хівинцями їм був завойований півострів Мангишлак (Мангистау). Успішно відбивав походи ойратов. Хак-Назар-хан починає похід проти Могулистана з метою остаточного включення Семиріччя до складу Казахського ханства. Похід відбувся успішно і був завершений повним розгромом Могулистана. Семиріччя увійшло до складу Казахскога ханства. Однак на півночі виникла загроза від Сибірського ханства, на чолі з ханом Кучум. Хан Хак-Назар приймав послів від російського царя Івана Грозного з пропозицією укласти військовий союз проти хана Кучума. На півдні Хак-Назар хан починає подвійну гру гаючи за війною між Абдаллахом (Правителя Бухари) і Баба-Султаном (Правителя Ташкента) В ході війни Хак-Назар-хан був убитий шпигунами Баба султана в 1579 році в своїй ставці. Ханом ставати Шигай.
Казахське ханство після Хак-Назара