1. 9 января 1905 г. – «Кровавое воскресенье» - расстрел мирной демонстрации рабочих Санкт-Петербурга, шедших с петицией к Николаю II к зимнему дворцу, что вызвало недовольство населения по всей стране.
2. Весна 1905 г. – забастовки на предприятиях во многих городах страны, пиком которых стали Первомайские забастовки.
3. Май-июнь 1905 г. – Иваново-Воскресенская стачка, в ходе которой впервые был образован Совет рабочих депутатов, который на месяц сумел взять власть в городе в свои руки.
4. Июнь 1905 г. – восстание матросов на броненосце «Потемкин» .
5. Октябрь 1905 г. – Всероссийская политическая стачка
Пик революции
6. 17 октября 1905 г. – Издание царского Манифеста 17 октября, по которому в России провозглашались демократические и гражданские права и свободы, учреждалась Государственная дума и гарантировались выборы в нее. После этого либеральные (буржуазия) силы отходят от революции и идут на диалог с властями, а леворадикальные силы (пролетариат) , не удовлетворенные Манифестом, пытались обеспечить дальнейшее развитие революции.
7. Декабрь 1905 г. – Декабрьское вооруженное восстание в Москве, которое потерпело поражение.
Нисходящая линия революции
8. Весна 1906 г. – Принятие «Основных государственных законов» , закреплявших изменения политической системы: Россия юридические становилась ограниченной «думской» монархией
9. 27 апреля – 9 июля 1906 г. – деятельность 1-ой Государственной думы, которая вместо 5 лет отработала только 72 дня и была распущена императором.
10. 20 февраля – 3 июня 1907 г. – деятельность 2-ой Государственной думы, которая вместо 5 лет отработала только 103 дня и была распущена императором, а также издание нового Избирательного закона.
Про князя Василя-Костянтина Острозького (1525? – 1608) знаємо небагато. У кращому випадку – що це був багатий магнат. Хтось може згадати, що він заснував Острозьку академію та на його кошти видали Острозьку Біблію.
Сама ж діяльність князя (а була вона багатогранною!) належним чином не поцінована. Хоча те, що він зробив, мало велике значення для української історії, спрямувало її у відповідне русло.
Звернемося до основних моментів діяльності В.-К.Острозького. Його батько, Костянтин Іванович, був видатним полководцем. Обіймав високі становища у Великому князівстві Литовському. Йому вдалося, переважно за рахунок великокнязівських які давалися переважно за воєнні звитяги, значно розширити свої володіння. Проте за військовими справами йому не залишалося часу зайнятися господарською діяльністю.
Молоді роки В.-К.Острозький присвятив збиранню батьківських земель і розширенню свого домена. Зрештою, на середину 70-их рр. в його руках опинилися величезні володіння, які охоплювали значну частину території сучасної України. Йому належала третина земель історичної Волині (зараз це переважно землі Рівненської, Хмельницької та Тернопільської областей), 14 міст і більших поселень з округами на Київщині, 8 – на Брацлавщині, 4 – на Галичині, 32 – на території Польщі. УДАЧІ!!!
Первая русская революция 1905-1907 гг.
Основные события:
Восходящая линия революции
1. 9 января 1905 г. – «Кровавое воскресенье» - расстрел мирной демонстрации рабочих Санкт-Петербурга, шедших с петицией к Николаю II к зимнему дворцу, что вызвало недовольство населения по всей стране.
2. Весна 1905 г. – забастовки на предприятиях во многих городах страны, пиком которых стали Первомайские забастовки.
3. Май-июнь 1905 г. – Иваново-Воскресенская стачка, в ходе которой впервые был образован Совет рабочих депутатов, который на месяц сумел взять власть в городе в свои руки.
4. Июнь 1905 г. – восстание матросов на броненосце «Потемкин» .
5. Октябрь 1905 г. – Всероссийская политическая стачка
Пик революции
6. 17 октября 1905 г. – Издание царского Манифеста 17 октября, по которому в России провозглашались демократические и гражданские права и свободы, учреждалась Государственная дума и гарантировались выборы в нее. После этого либеральные (буржуазия) силы отходят от революции и идут на диалог с властями, а леворадикальные силы (пролетариат) , не удовлетворенные Манифестом, пытались обеспечить дальнейшее развитие революции.
7. Декабрь 1905 г. – Декабрьское вооруженное восстание в Москве, которое потерпело поражение.
Нисходящая линия революции
8. Весна 1906 г. – Принятие «Основных государственных законов» , закреплявших изменения политической системы: Россия юридические становилась ограниченной «думской» монархией
9. 27 апреля – 9 июля 1906 г. – деятельность 1-ой Государственной думы, которая вместо 5 лет отработала только 72 дня и была распущена императором.
10. 20 февраля – 3 июня 1907 г. – деятельность 2-ой Государственной думы, которая вместо 5 лет отработала только 103 дня и была распущена императором, а также издание нового Избирательного закона.
Объяснение:
Відповідь:
Про князя Василя-Костянтина Острозького (1525? – 1608) знаємо небагато. У кращому випадку – що це був багатий магнат. Хтось може згадати, що він заснував Острозьку академію та на його кошти видали Острозьку Біблію.
Сама ж діяльність князя (а була вона багатогранною!) належним чином не поцінована. Хоча те, що він зробив, мало велике значення для української історії, спрямувало її у відповідне русло.
Звернемося до основних моментів діяльності В.-К.Острозького. Його батько, Костянтин Іванович, був видатним полководцем. Обіймав високі становища у Великому князівстві Литовському. Йому вдалося, переважно за рахунок великокнязівських які давалися переважно за воєнні звитяги, значно розширити свої володіння. Проте за військовими справами йому не залишалося часу зайнятися господарською діяльністю.
Молоді роки В.-К.Острозький присвятив збиранню батьківських земель і розширенню свого домена. Зрештою, на середину 70-их рр. в його руках опинилися величезні володіння, які охоплювали значну частину території сучасної України. Йому належала третина земель історичної Волині (зараз це переважно землі Рівненської, Хмельницької та Тернопільської областей), 14 міст і більших поселень з округами на Київщині, 8 – на Брацлавщині, 4 – на Галичині, 32 – на території Польщі. УДАЧІ!!!
Пояснення:
УДАЧІ БРО!!!