В русских городах появились земства - система местного самоуправления. В города стали прибывать крестьяне для заработков (отходничество), это было легализовано после отмены крепостного права. Многие крестьяне селились в городах и становились фабрично-заводскими рабочими
Дворянство изо всех сил пыталось воспрепятствовать освобождению крестьян, навязать им новые формы зависимости, сохранить общину, не дать оформить землю в собственность. В деревне не было заводов, которые поставляли бы крестьянам новые бытовые товары. Ну, и крестьянство по своей сути более консервативно и менее склонно воспринимать новшества.
Найвидатнішим явищем історичної літератури першої половини 18 ст. стали козацькі літописи, які творилися в козацькому середовищі та оповідали про події козацької історії.
Одним з найдавніших серед великих козацьких літописів є «Літопис Самовидця». У ньому викладено події від 1648 до 1702 р. Ті, хто переписував літопис, довели розповідь у ньому до 1734 р. Вивчення цієї пам’ятки дало змогу вченим установити ім’я автора: ним уважають Романа Ракушку-Романовського, військового та політичного діяча часів Руїни.
Другим важливим твором був літопис Григорія Граб’янки (з 1730 р. гадяцький полковник). Його створено в Гадячі 1710 р. Літопис розповідає про події від найдавніших часів до 1709 р. - поразки І. Мазепи та обрання гетьманом І. Скоропадського.
Найвизначнішим явищем козацького літописання став ґрунтовний літопис канцеляриста Самійла Величка. Написано його 1720 р. Твір складався з двох частин: опису подій від 1648 до 1660 р. та від 1660 до 1700 р. Літопис дійшов до нас пошкодженим, без закінчення і з прогалинами, особливо в першій частині. Рукопис супроводжений десятьма портретами гетьманів, у ньому використано безліч документів, поетичних текстів.
Дворянство изо всех сил пыталось воспрепятствовать освобождению крестьян, навязать им новые формы зависимости, сохранить общину, не дать оформить землю в собственность. В деревне не было заводов, которые поставляли бы крестьянам новые бытовые товары. Ну, и крестьянство по своей сути более консервативно и менее склонно воспринимать новшества.
Найвидатнішим явищем історичної літератури першої половини 18 ст. стали козацькі літописи, які творилися в козацькому середовищі та оповідали про події козацької історії.
Одним з найдавніших серед великих козацьких літописів є «Літопис Самовидця». У ньому викладено події від 1648 до 1702 р. Ті, хто переписував літопис, довели розповідь у ньому до 1734 р. Вивчення цієї пам’ятки дало змогу вченим установити ім’я автора: ним уважають Романа Ракушку-Романовського, військового та політичного діяча часів Руїни.
Другим важливим твором був літопис Григорія Граб’янки (з 1730 р. гадяцький полковник). Його створено в Гадячі 1710 р. Літопис розповідає про події від найдавніших часів до 1709 р. - поразки І. Мазепи та обрання гетьманом І. Скоропадського.
Найвизначнішим явищем козацького літописання став ґрунтовний літопис канцеляриста Самійла Величка. Написано його 1720 р. Твір складався з двох частин: опису подій від 1648 до 1660 р. та від 1660 до 1700 р. Літопис дійшов до нас пошкодженим, без закінчення і з прогалинами, особливо в першій частині. Рукопис супроводжений десятьма портретами гетьманів, у ньому використано безліч документів, поетичних текстів.
Подробнее - на -
Объяснение: