Территория современной России была населена еще с доисторических времен скифами - древнейшими предками славян. Культура именно этого народа предшествовала появлению Киевской Руси. Таким образом, история России зародилась задолго до образования Римской империи, а племена, населявшие ее в дославянский период, принимали активное участие в формировании античной культуры.
Предки славян жили, в основном, в Центральной Европе, но со временем перебрались на восток. По языку они относились к индоевропейской группе народов. Интересна этимология самого названия страны. Термин «Россия» был впервые употреблен в X веке византийским императором Константином VII в его сочинениях. Это слово являлось греческим обозначением Руси, то есть всех восточнославянских территорий.
В VII веке н.э. переселение славянских народов из Центральной Европы закончилось формированием новой нации - русские. Согласно «Повести временных лет», Российское государство было образовано в 862 году. Это было крупнейшее государство Европы от Черного моря до Заполярья. Вскоре усилиями династии Рюриковичей было образовано новое монархическое государство - Киевская Русь. В его состав вошли не только все восточные славяне, но и частично финно-угорские, тюркские и балтийские племена. В начале XI века произошел распад на более мелкие княжества.
С 1237 года многие области Древней Руси подверглись нашествию монголо-татар. А северо-восточные территории платили дань татарским ханам вплоть до конца XV века. С середины XV века на территории России сформировалось единое геополитическое со столицей в Москве. Первым государем Руси принято считать Ивана IV Грозного. Во время его правления к государству Московскому присоединились также Астраханское и Казанское. В конце XVI века на Руси стало формироваться крепостное право.
В первой половине XVII Россия переживала Смутное время, ознаменованное польско-шведской интервенцией и политэкономическим кризисом. Отстояв свою независимость, страна вступила в новый этап развития. В 1613 году царство было передано династии Романовых. Первым царем из этой династии стал Михаил Федорович. Во время его правления осваивалась Восточная Сибирь, были основаны многие города и поселения (Кузнецк, Якутск и др.), в том числе на Чукотке и в Приамурье. Во время правления его сына Алексея Михайловича усилилось влияние Запада.
Одним из наиболее интересных периодов в истории России был период правления Петра I (1682-1725). Этот император основал новую столицу в Санкт-Петербурге, вернул русские земли, усилил абсолютную монархию и провел ряд радикальных реформ по модернизации армии и образования. После его смерти в стране начались дворцовые перевороты, которые смогла пресечь Елизавета I (1741-1762). Во время правления Екатерины II (1762-1796) Россия успешно воевала с Турцией за выход к Черному морю.
В конце XVIII - начале XIX века начались Наполеоновские войны. Войска Наполеона оккупировали некоторые европейские территории, но в 1812 были разгромлены русской армией. Важным годом для России стал 1861-й - год отмены крепостного права. Быстрый экономический рост наметился в конце XIX - начале XX века. Во время Первой мировой войны монархический строй был свергнут Временным революционным правительством. В стране нарастал политический хаос, завершившийся Октябрьской революцией 1917 года.
Серьезным испытанием для страны стала Великая Отечественная война 1941-1945 гг. Потери были колоссальными. В ходе этой войны погибло более 26 млн. человек и было разрушено более 70 тысяч населенных пунктов. Война закончилась победой Советского Союза, но потребовались десятилетия, чтобы восстановить экономику страны. В 1991 году Советский Союз распался, образовав на территории государства Российскую Федерацию
Повстання сипаїв (Сипайське повстання, Індійське народне повстання 1857—1860, Перша війна Індії за незалежність) — повстання індійських солдатів проти жорстокої колоніальної політики британців у 1857—1859 роках. Повстання почалося на півночі від Бенгалії до Пенджабу і в центральній Індії. Основна ініціатива була зроблена з боку армії і незадовго до цього відсторонених від влади махарадж, але в деяких областях його підтримали селяни, і воно перетворилося на загальне повстання. Делі було захоплене повстанцями, проте пізніше було оточене і узяте британцями. Повстання поклало край владі Британської Ост-Індиської компанії і призвело до її заміни прямим правлінням британської корони.
розширення володінь Ост-Індської компанії за рахунок нових анексій (Ауд, Нагпур, Джгансі)
перерозподіл земель серед місцевих феодалів
наслідки запровадження заміндарства в Бенгалії (розпад общини)
погіршення становища сипаїв Бенгальської армії
Британцям знадобився час, щоб зібрати сили. Частина військ була перекинута з метрополії та Сінгапуру по морю, частина, після закінчення Кримської війни — по суші через Персію, деякі — з Китаю. Два угруповання європейських військ повільно рушили до Делі, убивши в боях і повісивши безліч індійців. Сили британців (до яких додалися два підрозділи гуркхов) зустрілися у Карналі, і в битві з основними силами повстанців у Бадлі-ке-Серай відкинули їх до Делі.
Облога міста тривала з 1 липня по 21 вересня. На перших порах повстанці перевершували війська Компанії за чисельністю, і оточення не цілком було завершено, так що здавалося, що в облозі знаходяться британці, а не індуси. 14 серпня прибуло підкріплення британців, сикхів і пуштунів. 7 вересня британці, отримавши облогові знаряддя, пробили дірки в стінах. 14 вересня британці спробували почати штурм через проломи і Кашмірські ворота, але зазнали важких втрат. Британський командувач намагався відступити, але був утриманий своїми офіцерами. Після тижня вуличних боїв Компанія захопила місто.
Британці почали знищувати і грабувати місто; безліч індусів були вбиті як помста за розправи повстанців над європейцями. Британська артилерія розстріляла головну мечеть з навколишніми будівлями, в яких проживала мусульманська еліта зі всієї Індії. Великий Могол Бахадур Шах був заарештований, а два його сини і внук розстріляні.
модернізація, проведена британцями, знайшла чимало прихильників
військова перевага британських колонізаторів над повсталим народом
відмінності в цілях повсталих, перш за все селян і феодалів
зберігалася роз'єднаність народів Індії, яка до колонізаторам ізолювати основний центр повстання і мобілізувати на його придушення всі ресурси
Территория современной России была населена еще с доисторических времен скифами - древнейшими предками славян. Культура именно этого народа предшествовала появлению Киевской Руси. Таким образом, история России зародилась задолго до образования Римской империи, а племена, населявшие ее в дославянский период, принимали активное участие в формировании античной культуры.
Предки славян жили, в основном, в Центральной Европе, но со временем перебрались на восток. По языку они относились к индоевропейской группе народов. Интересна этимология самого названия страны. Термин «Россия» был впервые употреблен в X веке византийским императором Константином VII в его сочинениях. Это слово являлось греческим обозначением Руси, то есть всех восточнославянских территорий.
В VII веке н.э. переселение славянских народов из Центральной Европы закончилось формированием новой нации - русские. Согласно «Повести временных лет», Российское государство было образовано в 862 году. Это было крупнейшее государство Европы от Черного моря до Заполярья. Вскоре усилиями династии Рюриковичей было образовано новое монархическое государство - Киевская Русь. В его состав вошли не только все восточные славяне, но и частично финно-угорские, тюркские и балтийские племена. В начале XI века произошел распад на более мелкие княжества.
С 1237 года многие области Древней Руси подверглись нашествию монголо-татар. А северо-восточные территории платили дань татарским ханам вплоть до конца XV века. С середины XV века на территории России сформировалось единое геополитическое со столицей в Москве. Первым государем Руси принято считать Ивана IV Грозного. Во время его правления к государству Московскому присоединились также Астраханское и Казанское. В конце XVI века на Руси стало формироваться крепостное право.
В первой половине XVII Россия переживала Смутное время, ознаменованное польско-шведской интервенцией и политэкономическим кризисом. Отстояв свою независимость, страна вступила в новый этап развития. В 1613 году царство было передано династии Романовых. Первым царем из этой династии стал Михаил Федорович. Во время его правления осваивалась Восточная Сибирь, были основаны многие города и поселения (Кузнецк, Якутск и др.), в том числе на Чукотке и в Приамурье. Во время правления его сына Алексея Михайловича усилилось влияние Запада.
Одним из наиболее интересных периодов в истории России был период правления Петра I (1682-1725). Этот император основал новую столицу в Санкт-Петербурге, вернул русские земли, усилил абсолютную монархию и провел ряд радикальных реформ по модернизации армии и образования. После его смерти в стране начались дворцовые перевороты, которые смогла пресечь Елизавета I (1741-1762). Во время правления Екатерины II (1762-1796) Россия успешно воевала с Турцией за выход к Черному морю.
В конце XVIII - начале XIX века начались Наполеоновские войны. Войска Наполеона оккупировали некоторые европейские территории, но в 1812 были разгромлены русской армией. Важным годом для России стал 1861-й - год отмены крепостного права. Быстрый экономический рост наметился в конце XIX - начале XX века. Во время Первой мировой войны монархический строй был свергнут Временным революционным правительством. В стране нарастал политический хаос, завершившийся Октябрьской революцией 1917 года.
Серьезным испытанием для страны стала Великая Отечественная война 1941-1945 гг. Потери были колоссальными. В ходе этой войны погибло более 26 млн. человек и было разрушено более 70 тысяч населенных пунктов. Война закончилась победой Советского Союза, но потребовались десятилетия, чтобы восстановить экономику страны. В 1991 году Советский Союз распался, образовав на территории государства Российскую Федерацию
Повстання сипаїв (Сипайське повстання, Індійське народне повстання 1857—1860, Перша війна Індії за незалежність) — повстання індійських солдатів проти жорстокої колоніальної політики британців у 1857—1859 роках. Повстання почалося на півночі від Бенгалії до Пенджабу і в центральній Індії. Основна ініціатива була зроблена з боку армії і незадовго до цього відсторонених від влади махарадж, але в деяких областях його підтримали селяни, і воно перетворилося на загальне повстання. Делі було захоплене повстанцями, проте пізніше було оточене і узяте британцями. Повстання поклало край владі Британської Ост-Індиської компанії і призвело до її заміни прямим правлінням британської корони.
розширення володінь Ост-Індської компанії за рахунок нових анексій (Ауд, Нагпур, Джгансі)
перерозподіл земель серед місцевих феодалів
наслідки запровадження заміндарства в Бенгалії (розпад общини)
погіршення становища сипаїв Бенгальської армії
Британцям знадобився час, щоб зібрати сили. Частина військ була перекинута з метрополії та Сінгапуру по морю, частина, після закінчення Кримської війни — по суші через Персію, деякі — з Китаю. Два угруповання європейських військ повільно рушили до Делі, убивши в боях і повісивши безліч індійців. Сили британців (до яких додалися два підрозділи гуркхов) зустрілися у Карналі, і в битві з основними силами повстанців у Бадлі-ке-Серай відкинули їх до Делі.
Облога міста тривала з 1 липня по 21 вересня. На перших порах повстанці перевершували війська Компанії за чисельністю, і оточення не цілком було завершено, так що здавалося, що в облозі знаходяться британці, а не індуси. 14 серпня прибуло підкріплення британців, сикхів і пуштунів. 7 вересня британці, отримавши облогові знаряддя, пробили дірки в стінах. 14 вересня британці спробували почати штурм через проломи і Кашмірські ворота, але зазнали важких втрат. Британський командувач намагався відступити, але був утриманий своїми офіцерами. Після тижня вуличних боїв Компанія захопила місто.
Британці почали знищувати і грабувати місто; безліч індусів були вбиті як помста за розправи повстанців над європейцями. Британська артилерія розстріляла головну мечеть з навколишніми будівлями, в яких проживала мусульманська еліта зі всієї Індії. Великий Могол Бахадур Шах був заарештований, а два його сини і внук розстріляні.
модернізація, проведена британцями, знайшла чимало прихильників
військова перевага британських колонізаторів над повсталим народом
відмінності в цілях повсталих, перш за все селян і феодалів
зберігалася роз'єднаність народів Індії, яка до колонізаторам ізолювати основний центр повстання і мобілізувати на його придушення всі ресурси
Объяснение: