Гражданская война в США
I вариант
1. К противоречиям между Севером и Югом не относится
а) вопрос о введении высоких пошлин на ввоз европейских товаров
б) борьба за земли на Западе
в) проблема выборов президента
г) вопрос о запрещении рабства в новых штатах
2. У северян были значительные преимущества в численности населения и экономике, почему же они на первых порах терпели поражения в войне?
а) северяне недооценивали силы южан
б) южане использовали негров в военных действиях
в) южане имели лучшую подготовку, т. к. постоянно опасались восстания рабов
г) южане сумели привлечь на свою сторону индейцев
3. К положительным итогам Гражданской войны в США не относится
а) сохранение единства государства
б) ликвидация рабства
в) разорение юга
г) закрепление развития американского сельского хозяйства по фермерскому пути
4. Развитие американской промышленности тормозилось
а) постоянной иммиграцией рабочего класса
б) феодальными пережитками
в) конкуренцией с английской промышленностью
г) из-за отсутствия природных богатств
5. Аболиционизм - это
а) движение негров за свое освобождение
б) общенациональное движение в США за отмену рабства
в) общенациональное движение в США за запрет на распространение рабства на новые земли
г) основное программное требование республиканской партии в США в сер. XIX в.
6. Южане рассчитывали на победу в Гражданской войне, т. к.
а) имели преимущество в численности населения
б) имели значительное преимущество в развитии промышленности
в) имели густую сеть железных дорог
г) рассчитывали на лучшую организацию и более квалифицированный состав своей армии
7. Событие первого периода Гражданской войны
а) война «по-революционному»
б) захват южанами форта Самтер
в) окружение города Ричмонда
г) отмена рабства
8. Отметьте черту развития экономики Юга
а) низкая производительность труда в сельском хозяйстве
б) широкое применение машин в сельском хозяйстве
в) высокая производительность труда в сельском хозяйстве
г) бурное развитие промышленной революции
9. Отметьте черту американского пути развития капитализма в сельском хозяйстве
а) господство семейных ферм, производящих продукцию на продажу
б) господство натурального хозяйства
в) экономическая зависимость мелких землевладельцев от помещиков
г) господство крестьянских хозяйств, ориентированных на внутреннее потребление
10. Особенность промышленного переворота в США
а) широкое использование европейских технических и научных достижений
б) опора на собственную научно-техническую базу
в) опора исключительно на внутренние финансовые ресурсы страны с широким привлечением государственных средств
г) одновременное осуществление промышленного переворота на всех территориях страны
Конечно, между этими двумя самыми распространёнными мировыми религиями есть большое сходство. Обе указывают на якобы богодухновенную священную книгу в вопросах веры и практики. Обе говорят о высоких моральных стандартах и серьёзном личном посвящении. Эти религии имеют общие традиции, поскольку Мухаммед учился как у евреев, так и у христиан. И у обеих религий есть видение распространения их веры по всему миру.
Но здесь две религии расходятся. Одна из них следует примеру распятого и воскресшего А другая следует примеру пророка и военачальника.
Библейские стихи о насилии (например об убийстве хананеев, см. Втор.20:16-17 — прим. пер.) были ограничены конкретным местом и временем, и никаких подобных заповедей не сходило из уст Иисуса. Стихи Корана о насилии (такие, как, например, “убивай неверных, где бы ты не нашёл их”) не имеют подобных очевидных ограничений. И в то время, как многие толкователи Корана и исламские учёные утверждают, то эти стихи нельзя применять сегодня без разбора, другие, наоборот, гордо цитируют их в джихадистской литературе.
Опять же, разница заключается в разнице между крестом и мечом. Поэтому Иисус и Его последователи никогда не устанавливали смертную казнь за уход из веры. Мухаммед установил её, как только установил военное доминирование. И смертная казнь для отступников от ислама остаётся сегодня в силе в ряде исламских стран.
Из тех же соображений Мухаммед обезглавливал некоторых своих врагов. Иисус запретил Своим ученикам брать в руки меч для Его защиты. Разница ясна и очевидна.
Просто сравните учения Иисуса в Евангелиях с учениями Мухаммеда в Хадисах. Иисус никогда не призывал к насильственным действиям против врагов веры, а Мухаммед это делал часто. Поэтому в Евангелиях (и других книгах Нового Завета) нет эквивалента целой серии военных походов Мухаммеда.
Соответственно, наиболее толерантные выражения ислама наблюдаются, когда: 1) мусульмане являются меньшинством в стране, как в США; или 2) страна, в которой преобладает ислам, является достаточно светской, как Индонезия. В противоположность этому, в строго соблюдающих исламских странах существует ограниченная толерантность по отношению к немусульманам.
christianislam2
Если не верите мне, попробуйте создать общественную христианскую миссию для мусульман в Саудовской Аравии или Пакистане, или Афганистане, или Иране. Расскажите мне, сколько минут она просуществует.
Я с почтением отношусь к тем мусульманам, которые призывают к более толерантному выражению их веры и осуждают терроризм во её имя. Но если бы они были честны с собой, им бы пришлось признать, что у жестокого ислама длинная и богатая история.
Цитируя книгу известного католического исследователя ислама Самира Халиля Самира: “Я говорю о насилии, которое выражено в Коране и которое практиковал в своей жизни Мухаммед, чтобы рассмотреть широко распространённое на Западе мнение о том, что насилие — это искажение ислама. Мы должны честно признать, что есть два прочтения Корана и Сунны (исламского предания, связанного с Мухаммедом): одно, выбирающее стихи, поддерживающие толерантность к другим верующим, и другое, отдающее предпочтение стихам, поощряющим конфликт. Оба прочтения являются правильными.”
Таким образом, акты насилия, совершённые для продвижения христианской веры являются крайним исключением из правил. Акты насилия, направленные на продвижение исламской веры, достаточно распространены.
Когда дело доходит до свободы вероисповедания, в странах наподобие США, в основе которых заложены иудео-христианские принципы, с самого начала была существенная свобода. И в странах, таких, как Англия, которая также имеет богатую христианскую историю (несмотря на нынешнее состояние отступничества), мусульмане могут свободно практиковать свою религию, даже обращать в свою веру немусульман. Напротив, если бы мусульмане стали большинством в Англии, немусульмане бы превратились в граждан второго класса с ограниченными свободами (как христиане в Пакистане), если только они не обратятся в ислам.
Это правда, что обе религии пытаются распространить своё послание, используя информационные каналы. И обе указывают на возвышенное послание своих основателей. Но послание Иисуса даёт свободу, а послание Мухаммеда ведёт к подчинению.
Объяснение:
Предметом релігієзнавства є закономірності виникнення, розвитку і функціонування релігії, її різноманітні соціально-організаційні форми, їх історична динаміка, взаємозв'язки та взаємні впливи релігії та інших галузей духовної культури.
Релігія є формою суспільної свідомості, орієнтованою на визнання надприродних сил, що створили навколишній світ та людину і можуть впливати на хід подій у навколишньому світі та людську долю.
Походження терміна «релігія» (від лат. religio — побожність) вказує на світогляд та світосприйняття, які базуються на вірі в існування надприродних сил, що забезпечують і підтримують зв'язок між звичайним земним та священним позаземним світом. Ця сфера духовного життя є особливою формою суспільної свідомості і одночасно духовно-практичного освоєння світу суспільством.
Як окрема наукова дисципліна релігієзнавство почало формуватися лише в XIX ст., хоча відповідні знання накопичувалися ще з давніх часів. Релігієзнавствоутворилося на стику філософії, історії, правознавства, етики, естетики, соціології, психології, лінгвістики, політології, етнографії, археології та інших наук і постійно користується їхніми даними та відкриттями. Оскільки релігія є одним з найскладніших суспільних явищ, вона може розглядатися у різноманітних аспектах. Тому релігієзнавство як наукова дисципліна включає велику кількість відносно автономних розділів. Найважливішими серед них є філософія релігії, історія, соціологія, психологія, дослідження вільнодумства та ін.
1. Реформація: причини і наслідки
У XIV ст. у деяких християнських теологів (професор Оксфордського університету Джон Вікліф, професор Празького університету Ян Гус) виникають ідеї радикальних змін у церковному житті. Євангельські чесноти проголошуються ними головним змістом християнського вчення, а Святе Письмо єдиним джерелом істинної християнської віри. Ці тези вступили в протиріччя з тогочасною офіційною доктриною і викликали сильний опір Католицької Церкви.
Але поширення оновленої християнської ідеології продовжується, набуває апогею у XVI—XVII ст. і приводить до формування течій, які отримали спільну назву Реформації (від лат. reformatio — поліпшення, перетворення). Завданням Реформації проголошується «повернення християнства до апостольських часів», очищення його церкви від хибних настанов.
З ідеями Реформації тісно пов'язаний рух релігійного протестантизму (походить від «протесту» німецьких князів та міст, що першими приєднатися до Реформації, зокрема, виступили проти скасування Шпейєрським Рейхстагом у 1529 р. права вільно обирати релігію, яке вони отримали у 1526 р.).
Причини виникнення та поширення реформаційних процесів в християнстві пояснюються сукупністю соціально-історичних умов, що склалися в тогочасній Західній Європі.
Приблизно з середини 70-х і до початку 90-х років XV ст. німецькі міста охоплюють численні бунти та повстання (1475-1478 - Аугсбург, 1481 - Кельн, 1483 - Гамбург, 1489—1491 — Росток і т. ін.), в яких беруть участь ремісники, дрібні торговці та підприємці, незадоволені зростанням цін та погіршенням якості життя. Тоді ж (1476 р. в Тауберталі, 1493 р. — в областях Рейна та Майна і т. ін.) з'являються соціально-релігійні рухи селян (наприклад, союз «Башмака»), в яких вперше, посилаючись на «божественну справедливість», принципово відкидається феодальний порядок. Виникають гострі протиріччя між інтересами імперії та інтересами князів і міст, імперської армії та імперського суду. В цих історичних умовах становлення ранньокапіталістичних відносин оформлюються уявлення нових соціальних груп про своє місце у новому економічному порядку, свої специфічні суспільні потреби, зростає потреба представляти та відстоювати власні інтереси.
Загальна тривала криза феодалізму супроводжувалась кризою церкви як суспільного інституту. Католицька Церква, як великий землевласник і гарант феодального устрою та ідеології, не сприймала суспільних змін. До того ж вона поступово втрачала монопольне право духовного провідника суспільства ще й завдяки стрімкому поширенню містичних очікувань віруючих на встановлення земного тисячолітнього царства справедливості та благодаті.
Всі ці чинники призвели до появи в Західній Європі такого християнського напрямку, як протестантизм