1.Поразка Росії в Кримській війні (1853–1856). Розвиток ринкових відносин вимагав скасування кріпосного права.
· по-друге, селянські господарства розорялися, оскільки поміщики збільшували панщину вЧерноземье, а оброчні селяни йшли на заводи, підривалася основа кріпосницькій економіки, що базується на примусовому, вкрай неефективному праці кріпаків;
· по-третє, криза кріпацтва виявився однією з головних причин поразки країни у Кримську війну, яка показала військово-технічну відсталість Росії. Була підірвана фінансову систему; селяни розорялися через рекрутських наборів, зростання повинностей. Почалася масова втеча селян від поміщиків;
· по-четверте, зростання кількості селянських заворушень (в 1860 р. сталося 126 виступів селян) створював реальну загрозу перетворення розрізнених виступів у нову «пугачовщину»;
· по-п'яте, усвідомлення правлячими колами, що кріпосне право — «пороховий льох» під державою. Від ліберальних поміщиків, учених, навіть родичів царя, зокрема молодшого брата великого князя Костянтина, на адресу уряду почали надходити пропозиції, проекти реформування земельних відносин. Олександра Другого, виступаючи у 1856 року перед представниками московського дворянства, говорив: «Якщо ми визволимо селян згори, всі вони звільнять себеснизу
(Только это рассказ о земледельце в Древнем Египте, но думаю что хоть это Я проснулся с восходом солнца. Пришел к реке, умылся. Наскоро позавтракав лепешкой, я спешу на поле. Сегодня нужно будет жать пшеницу. Разбросаю колосья по площадке, прогоню по ним скот, чтобы обмолотить зерно. Затем провею зерно, чтобы отлетела шелуха и ссыплю в закрома. Устал! Наступил полдень, пора есть. В моей семье на обед вяленая рыба и виноград -сладкий плод. После снова пойду в поле продолжать работу. До вечера нужно все закончить, ведь должны пиехать писцы, чтобы собрать налоги. Приезда писца я не боюсь, зерно для уплаты налога у меня есть. А вот соседу не повезет, урожай у него не уродился. Вместе с писцами приедут стражники с палками и прутьями, соседу будет худо!
1.Поразка Росії в Кримській війні (1853–1856). Розвиток ринкових відносин вимагав скасування кріпосного права.
· по-друге, селянські господарства розорялися, оскільки поміщики збільшували панщину вЧерноземье, а оброчні селяни йшли на заводи, підривалася основа кріпосницькій економіки, що базується на примусовому, вкрай неефективному праці кріпаків;
· по-третє, криза кріпацтва виявився однією з головних причин поразки країни у Кримську війну, яка показала військово-технічну відсталість Росії. Була підірвана фінансову систему; селяни розорялися через рекрутських наборів, зростання повинностей. Почалася масова втеча селян від поміщиків;
· по-четверте, зростання кількості селянських заворушень (в 1860 р. сталося 126 виступів селян) створював реальну загрозу перетворення розрізнених виступів у нову «пугачовщину»;
· по-п'яте, усвідомлення правлячими колами, що кріпосне право — «пороховий льох» під державою. Від ліберальних поміщиків, учених, навіть родичів царя, зокрема молодшого брата великого князя Костянтина, на адресу уряду почали надходити пропозиції, проекти реформування земельних відносин. Олександра Другого, виступаючи у 1856 року перед представниками московського дворянства, говорив: «Якщо ми визволимо селян згори, всі вони звільнять себеснизу
Я проснулся с восходом солнца. Пришел к реке, умылся. Наскоро позавтракав лепешкой, я спешу на поле. Сегодня нужно будет жать пшеницу. Разбросаю колосья по площадке, прогоню по ним скот, чтобы обмолотить зерно. Затем провею зерно, чтобы отлетела шелуха и ссыплю в закрома. Устал! Наступил полдень, пора есть. В моей семье на обед вяленая рыба и виноград -сладкий плод. После снова пойду в поле продолжать работу. До вечера нужно все закончить, ведь должны пиехать писцы, чтобы собрать налоги. Приезда писца я не боюсь, зерно для уплаты налога у меня есть. А вот соседу не повезет, урожай у него не уродился. Вместе с писцами приедут стражники с палками и прутьями, соседу будет худо!