Самой основной причиной появления этого юридического документа послужило стремление крепостных крестьян выйти из - под власти помещика и получить статус свободного крестьянина. До появления этого Указа целое столетие крепостные крестьяне могли после окончания основных сельскохозяйственных работ в период с 20 ноября и в течение двух недель уйти от своего барина. Они должны были объявлять о своем желании заранее и выплачивать отступную сумму. Эта сумма была весьма солидна – один рубль серебром. Середина этого отпускного срока приходилась на церковный праздник Св. Юрия. Поэтому исходный день крестьян называли Юрьев день. Не смотря на большую сумму, явление откупа приняло массовый характер, что никак не устраивало бояр. Им никак не нравилось, что количество работных крестьян стало стремительно уменьшаться.
Число Війська Запорозького простягатиметься до 40000 чоловік і складання списків доручається гетьману; дозволяється вписувати в козаки як зі шляхетських, так і з королівських маєтків, почавши від Дніпра, на правій стороні в Димері, в Горностайполі, Користишові, Паволочі, Погребищі. Прилуці, Вінниці, Браславлі, Ямполі, в Могильові, до Дністра, а на лівій стороні Дніпра в Острі, Чернігові, Ніжині, Ромнах, навіть до Московського рубежу. 2) Чигирин з округом повинен завжди перебувати у володінні гетьмана Запорозького. 3) прощення козакам і шляхті, яка з'єдналася з козаками. 4) у тих місцях, де житимуть реєстрові козаки, коронні війська не можуть займати квартир. 5) у тих місцях, де знаходитимуться козацькі полки, жиди не будуть терпимі. 6) про унію, про церкви і маєтки їх буде зроблено постанову на майбутньому Сеймі; король дозволяє, щоб київський митрополит засідав у Сенаті. 7) усі посади та чини у воєводствах Київському, Чернігівському та Брацлавському король обіцяє роздавати
Число Війська Запорозького простягатиметься до 40000 чоловік і складання списків доручається гетьману; дозволяється вписувати в козаки як зі шляхетських, так і з королівських маєтків, почавши від Дніпра, на правій стороні в Димері, в Горностайполі, Користишові, Паволочі, Погребищі. Прилуці, Вінниці, Браславлі, Ямполі, в Могильові, до Дністра, а на лівій стороні Дніпра в Острі, Чернігові, Ніжині, Ромнах, навіть до Московського рубежу. 2) Чигирин з округом повинен завжди перебувати у володінні гетьмана Запорозького. 3) прощення козакам і шляхті, яка з'єдналася з козаками. 4) у тих місцях, де житимуть реєстрові козаки, коронні війська не можуть займати квартир. 5) у тих місцях, де знаходитимуться козацькі полки, жиди не будуть терпимі. 6) про унію, про церкви і маєтки їх буде зроблено постанову на майбутньому Сеймі; король дозволяє, щоб київський митрополит засідав у Сенаті. 7) усі посади та чини у воєводствах Київському, Чернігівському та Брацлавському король обіцяє роздавати