По тексту «Повести временных лет», Аскольд и Дир были боярами (дружинниками) новгородского князя Рюрика: «И бяста у него два мужа, не племени его, по боярина»; отпустившего их в поход на Царьград. Они обосновались в Киеве, захватив власть над полянами, которые в это время не имели своего князя, и платили дань хазарам. В то же время в «Повести…» говорится о том, что после смерти Кия, Щека и Хорива их потомки княжили у полян «И по сихъ братьи держати. почаша родъ ихъ княженьє в Поляхъ»[2]Далее в «Повести…» сообщается, что в 866 году под предводительством Дира и Аскольда был совершён первый поход Руси на Царьград (византийские источники указывают 860 год, сообщая только об одном предводителе русов, не называя его имени).Позднее «Повесть…» сообщает о походе в 882 году преемника Рюрика, новгородского князя Олега, который, захватив Смоленск и ряд других земель, подошёл к Киеву и узнал, что здесь правят Аскольд и Дир. Тогда Олег спрятал воинов в ладьях и послал за Аскольдом и Диром, назвавшись купцом, плывущим в греческие земли «от Олега и Игоря княжича». Когда же те пришли, воины вышли из ладей и Олег сказал Аскольду и Диру, что они не князья, не княжеского рода, а он, Олег, княжеского, а вместе с ним малолетний сына Рюрика Игорь. После этого Аскольд и Дир были убиты, а Олег стал киевским князем[3].Никоновская летопись, компиляция различных источников XVI века, приводит более подробный рассказ об этом захвате. Олег высадил часть своей дружины на берег, обговорив тайный план действий. Сам, сказавшись больным, остался в ладье и послал к Аскольду и Диру извещение, что везёт много бисера и украшений, а также имеет важный разговор к князьям. Когда те влезли в ладью, будто бы больной Олег сказал: «Аз есмь Олег князь, а се есть Рюриков Игорь княжичь»[4] — и тут же убил их.По Новгородской первой летописи Аскольд и Дир не связаны с Рюриком и княжили в Киеве до приглашения того в Новгород, но после похода русов на Царьград.
1. Якими були кордони Перської держави за часів її найбільшої могутності?
Відповідь:
Унаслідок завоювань Ассирія перетворилася на імперію. Засновником Ассирійської імперії вважають ассирійського царя Тіглатпаласара III (745—727 рр. до н. е.). Свої завойовницькі походи він розпочав війною з Урарту, згодом захопив Сирію, потім Фінікію, частину Мідії. У 729 р. до н. е. приєднав Вавилонське царство. Відтоді Ассирії належали всі землі «від Верхнього моря, де сідає сонце, до Нижнього моря, де сонце сходить», тобто від Середземного моря до Перської затоки.
2. Визначте доленосні, на вашу думку, події історії Ассирії, Халдеї та Персії.
Відповідь:
Щодо Ассирії, то вавилоняни в союзі з мідійцями зруйнували імперію ассирійців. У 612 р. до н.е. впала столиця - Ніневія. Ассирійська держава припинила існування.
Щодо Халдеї - Новохудоносор II розгорнув небачене будівництво Вавилону, таким чином створив одне з семи чудес світу - висячі сади Семіраміди.
Щодо Персії, то після смерті «царя царів» Дарія І країна почала поступово занепадати. За правління царя Ксеркса (486-465 рр. дон. е.) державу послаблювали повстання на завойованих землях, зокрема в Єгипті та Вавилоні. Персія вела нелегку боротьбу з греками, під час якої зазнала поразки.
3. Що спільного та відмінного в державному устрої Ассирійської, Нововавилонськоїта Перської держав?
Відповідь:
Спільне було те, що на верхівці суспільства перебував Цар, який був головний військовим ватажком та мав велику армію для керівництва країною. Відмінне було те, що межі країн були різними і адміністративний поділ дещо відрізнявся.
4. Чим уславили свої імена Ашшурбаніпал, Навуходоносор II, Дарій І? Хто з них міг знати один про одного? Відповідь:
Ашшурбаніпал (669-629 рр. до н. е.). - цей цар заснував у Ніневії найбільшу бібліотеку.
Навуходоносор II розгорнув у двохсоттисячному Вави лоні небачене будівництво. Навколо міста було зведено два ряди мурів з 360 сторожовими вежами.
За Дарія І було запроваджено єдину золоту монету-дарик. Працювала кінна поштова служба. Від станції до станції вночі та вдень мчали вершники, передаючи розпорядження царя й листи-звіти посадових осіб.
По тексту «Повести временных лет», Аскольд и Дир были боярами (дружинниками) новгородского князя Рюрика: «И бяста у него два мужа, не племени его, по боярина»; отпустившего их в поход на Царьград. Они обосновались в Киеве, захватив власть над полянами, которые в это время не имели своего князя, и платили дань хазарам. В то же время в «Повести…» говорится о том, что после смерти Кия, Щека и Хорива их потомки княжили у полян «И по сихъ братьи держати. почаша родъ ихъ княженьє в Поляхъ»[2]Далее в «Повести…» сообщается, что в 866 году под предводительством Дира и Аскольда был совершён первый поход Руси на Царьград (византийские источники указывают 860 год, сообщая только об одном предводителе русов, не называя его имени).Позднее «Повесть…» сообщает о походе в 882 году преемника Рюрика, новгородского князя Олега, который, захватив Смоленск и ряд других земель, подошёл к Киеву и узнал, что здесь правят Аскольд и Дир. Тогда Олег спрятал воинов в ладьях и послал за Аскольдом и Диром, назвавшись купцом, плывущим в греческие земли «от Олега и Игоря княжича». Когда же те пришли, воины вышли из ладей и Олег сказал Аскольду и Диру, что они не князья, не княжеского рода, а он, Олег, княжеского, а вместе с ним малолетний сына Рюрика Игорь. После этого Аскольд и Дир были убиты, а Олег стал киевским князем[3].Никоновская летопись, компиляция различных источников XVI века, приводит более подробный рассказ об этом захвате. Олег высадил часть своей дружины на берег, обговорив тайный план действий. Сам, сказавшись больным, остался в ладье и послал к Аскольду и Диру извещение, что везёт много бисера и украшений, а также имеет важный разговор к князьям. Когда те влезли в ладью, будто бы больной Олег сказал: «Аз есмь Олег князь, а се есть Рюриков Игорь княжичь»[4] — и тут же убил их.По Новгородской первой летописи Аскольд и Дир не связаны с Рюриком и княжили в Киеве до приглашения того в Новгород, но после похода русов на Царьград.
Объяснение:
1. Якими були кордони Перської держави за часів її найбільшої могутності?
Відповідь:
Унаслідок завоювань Ассирія перетворилася на імперію. Засновником Ассирійської імперії вважають ассирійського царя Тіглатпаласара III (745—727 рр. до н. е.). Свої завойовницькі походи він розпочав війною з Урарту, згодом захопив Сирію, потім Фінікію, частину Мідії. У 729 р. до н. е. приєднав Вавилонське царство. Відтоді Ассирії належали всі землі «від Верхнього моря, де сідає сонце, до Нижнього моря, де сонце сходить», тобто від Середземного моря до Перської затоки.
2. Визначте доленосні, на вашу думку, події історії Ассирії, Халдеї та Персії.
Відповідь:
Щодо Ассирії, то вавилоняни в союзі з мідійцями зруйнували імперію ассирійців. У 612 р. до н.е. впала столиця - Ніневія. Ассирійська держава припинила існування.
Щодо Халдеї - Новохудоносор II розгорнув небачене будівництво Вавилону, таким чином створив одне з семи чудес світу - висячі сади Семіраміди.
Щодо Персії, то після смерті «царя царів» Дарія І країна почала поступово занепадати. За правління царя Ксеркса (486-465 рр. дон. е.) державу послаблювали повстання на завойованих землях, зокрема в Єгипті та Вавилоні. Персія вела нелегку боротьбу з греками, під час якої зазнала поразки.
3. Що спільного та відмінного в державному устрої Ассирійської, Нововавилонськоїта Перської держав?
Відповідь:
Спільне було те, що на верхівці суспільства перебував Цар, який був головний військовим ватажком та мав велику армію для керівництва країною. Відмінне було те, що межі країн були різними і адміністративний поділ дещо відрізнявся.
4. Чим уславили свої імена Ашшурбаніпал, Навуходоносор II, Дарій І? Хто з них міг знати один про одного? Відповідь:
Ашшурбаніпал (669-629 рр. до н. е.). - цей цар заснував у Ніневії найбільшу бібліотеку.
Навуходоносор II розгорнув у двохсоттисячному Вави лоні небачене будівництво. Навколо міста було зведено два ряди мурів з 360 сторожовими вежами.
За Дарія І було запроваджено єдину золоту монету-дарик. Працювала кінна поштова служба. Від станції до станції вночі та вдень мчали вершники, передаючи розпорядження царя й листи-звіти посадових осіб.