Своего высшего расцвета Полоцкое княжество достигло во время правления Всеслава Брячиславича Вещего (1044— 1101 гг. ) . До середины 60-х годов XI века Всеслав, хорошо понимавший, что ему предстоит борьба не на жизнь, а на смерть за суверенитет своих земель с киевскими князьями, занимался строительством и укреплением своего государства. Город был перенесен с реки Полоты к ее устью, на мыс на правом берегу Западной Двины.
В историческом исследовании «Полоцк» , вышедшем в 1987 году в Минске, написано: «Во второй половине X—XI веке образовался новый укрепленный центр города на возвышенности площадью 10 гектаров на правом берегу Западной Двины.
Позже эта часть города стала называться Верхним замком. На южной ее стороне в середине XI века был построен Софийский собор. Верхний замок являлся детинцем Полоцка XI—XIII веков и в более позднее время
В X— XI веках возле него заселяли территорию, в результате чего образовался обширный посад. Он располагался в трех местах: древнейший — вблизи городища на берегу Полоты, Заполотский и Великий Посад (на его части затем был сооружен Нижний замок) . Площадь Великого посада составляла 50 гектаров. Верхний замок с трех сторон был защищен реками, а с четвертой — рвом» .
Тетчери́зм — політика консервативного правління Великої Британії на чолі з Маргарет Тетчер (1979–1990), що супроводжувалась приватизацією національних підприємств, монетаризмом у фінансово-економічній сфері, зменшенням фінансування освіти й охорони здоров'я.
Політика тетчеризму тісно пов'язана з соціально-економічними поняттями та категоріями неолібералізму та «шокової терапії». Поняття «тетчеризм», як і «рейганоміка», увійшло в економічну теорію, відображаючи нове розуміння економічної політики (у межах неолібералізму — концепції вільного, саморегулюваного управління господарською діяльністю).
Відповідно до своїх поглядів на політику та економіку, Тетчер виступала за зменшення рівня впливу держави на економіку, підтримку вільного ринку і підприємництва. Вона намагалась припинити, як їй здавалось, надмірне втручання держави в економіку, і домагалась цього шляхом приватизації державних підприємств і муніципального житла. Після правління Джеймса Каллагана, уряд дійшов висновку, що кейнсіанський підхід до керування попитом провалився, Тетчер відчувала, що економіка не самозбалансувалась і має потребу в нових фіскальних програмах, зосереджених на інфляції.
Вона почала економічні реформи з підвищення процентної ставки для уповільнення зростання грошової маси та уповільнення, у такий б, інфляції. Було зменшено бюджет та скорочено видатки на громадські програми, зокрема, на охорону здоров'я, освіту і будівництво житла. Вона також запровадила обмеження на друк грошей і законами обмежила діяльність профспілок.
В историческом исследовании «Полоцк» , вышедшем в 1987 году в Минске, написано: «Во второй половине X—XI веке образовался новый укрепленный центр города на возвышенности площадью 10 гектаров на правом берегу Западной Двины.
Позже эта часть города стала называться Верхним замком. На южной ее стороне в середине XI века был построен Софийский собор. Верхний замок являлся детинцем Полоцка XI—XIII веков и в более позднее время
В X— XI веках возле него заселяли территорию, в результате чего образовался обширный посад. Он располагался в трех местах: древнейший — вблизи городища на берегу Полоты, Заполотский и Великий Посад (на его части затем был сооружен Нижний замок) . Площадь Великого посада составляла 50 гектаров. Верхний замок с трех сторон был защищен реками, а с четвертой — рвом» .
Тетчери́зм — політика консервативного правління Великої Британії на чолі з Маргарет Тетчер (1979–1990), що супроводжувалась приватизацією національних підприємств, монетаризмом у фінансово-економічній сфері, зменшенням фінансування освіти й охорони здоров'я.
Політика тетчеризму тісно пов'язана з соціально-економічними поняттями та категоріями неолібералізму та «шокової терапії». Поняття «тетчеризм», як і «рейганоміка», увійшло в економічну теорію, відображаючи нове розуміння економічної політики (у межах неолібералізму — концепції вільного, саморегулюваного управління господарською діяльністю).
Відповідно до своїх поглядів на політику та економіку, Тетчер виступала за зменшення рівня впливу держави на економіку, підтримку вільного ринку і підприємництва. Вона намагалась припинити, як їй здавалось, надмірне втручання держави в економіку, і домагалась цього шляхом приватизації державних підприємств і муніципального житла. Після правління Джеймса Каллагана, уряд дійшов висновку, що кейнсіанський підхід до керування попитом провалився, Тетчер відчувала, що економіка не самозбалансувалась і має потребу в нових фіскальних програмах, зосереджених на інфляції.
Вона почала економічні реформи з підвищення процентної ставки для уповільнення зростання грошової маси та уповільнення, у такий б, інфляції. Було зменшено бюджет та скорочено видатки на громадські програми, зокрема, на охорону здоров'я, освіту і будівництво житла. Вона також запровадила обмеження на друк грошей і законами обмежила діяльність профспілок.