History 9 grade
Выполнить письменно: Давно вже йде суперечка в нашій пресі про можли віст ь існування самостійної малоруської літератури. Приводом для цієї суперечки були твори деяких письменників, які відзначалися більш або менш чудовим талантом або своєю оригінальністю. За останній час питання про малоруську літературу набуло іншого характеру, унаслідок обставин суто політичних, що не мають ніякого відношення до інтересів власне літературних. Попередні твори малоруською мовою були розраховані лише на освічені класи південної Росії, а тепер прихильники малоруської народності звернули свої погляди на масу неосвічену, і ті з них, які прагнуть здійснити свої політичні задуми, узялися, під приводом поширення грамотності й освіти, видавати книги для початкового читання, букварів, граматик, географій і т. ін. Серед подібних діячів було багато осіб, про злочинні дії яких проводилась слідча справа в особливій комісії. У Санкт-Петербурзі навіть збираються пожертви для видання дешевих книг на південноруському наріччі. Багато з цих книг надійшли вже на розгляд до Санкт-Петербурзького цензурного комітету. Чимало таких самих книг буде представлено і в Київський цензурний комітет. Цей останній відчуває деякі ускоаднення з розглядом згаданих видань через такі обставини: навчання в усіх без винятку училищах проводиться загальноруською мовою і вживання в училищах малоруської мови ніде не допущено; саме питання про користь і можливості вживання в школах цього наріччя не тільки не розв’язане, але навіть порушення цього питання прийнято більшістю малоросіян з обуренням, яке часто висловлюється в пресі. Вони досить ґрунтовно доводять, що ніякої окремої малоруської мови не було, немає і не може бути, і що наріччя їх, яке вживається та сама російська мова, тільки зіпсована впливом на неї Польщі, що загальноруська мова так само зрозуміла для малоросів, як і для великоросів, і навіть значно зрозуміліша, ніж тепер створювана для них деякими малоросами, і особливо поляками, так звана українська мова. Особам того гуртка, який намагається довести протилежне, більшість самих малоросів докоряє в сепаратистських задумах, ворожих Росії і згубних для Малоросії. Беручи до уваги, з одного боку, теперішнє тривожне становище суспільства, яке хвилюють політичні події, а з другого боку, маючи на увазі, що питання про навчання грамотності на місцевих наріччях не дістало ще достатнього розв’язання в законодавчому порядку, міністр внутрішніх справ визнав за необхідне, надалі до погодження з міністром народної освіти, обер-прокурором св. синода і шефом жандармів щодо друкування книг малоруською мовою, дати по цензурному відомству розпорядження, щоб до друку дозволялись тільки такі твори цією мовою, які належать до галузі красного письменства, пропускання ж книг малоруською мовою, як духовного змісту, так навчальних і взагалі призначених для початкового читання народу, припинити. [Лемке М. Эпоха цензурных реформ 1859—1865 годов. — СПб., 1904. — С. 302—304]
1. Укажіть рік видання документу.
2. Сформулюйте основний зміст цього документа.
3. Чим автор обґрунтовує видання документу?
4. Висловте власну думку щодо такого твердження із документу: «Ніякої малоруської мови не було, немає і не може бути».
5. Поміркуйте, чому заборонявся друк підручників і духовної літератури.
6. Які наслідки для України мало впровадження цитованого документу?
Выполнить письменно «Не допускати ввозу в межі імперії… яких би то не було книг і брошур, що видаються за кордоном на малоруському наріччі…» «Не допускати ввозу в межі імперії… яких би то не було книг і брошур, що видаються за кордоном на малоруському наріччі;
друкування й видання в імперії оригінальних творів і перекладів на тому ж наріччі заборонити, за винятком тільки:а) історичних документів і пам’яток і б) творів красного письменства… заборонити також різні сценічні вистави й читання на малоруському наріччі, а також і друкування на ньому текстів до музикальних нот;припинити видання газети “Київський Телеграф”».
1. Укажіть рік видання документу.
2. Сформулюйте основний зміст цього документа.
3. Чим автор обґрунтовує видання документу?
4. Висловте власну думку щодо такого твердження із документу: «Ніякої малоруської мови не було, немає і не може бути».
5. Поміркуйте, чому заборонявся друк підручників і духовної літератури.
6. Які наслідки для України мало впровадження цитованого документу?
После распада Западной Римской империи в 5 веке образовалось много государств, в создании которых участвовали варварские народы.
Варварским королевством можно считать Королевство вестготов, Королевство вандалов и аланов, Королевство бургундов, Королевство франков, Королевство остготов, Королевство свевов, Королевство лангобардов, Англосаксонские королевства в Британии.
Объяснение:
Королевство вестготов появилось в 418 году после того, как Валией (их король) и император Гонорий заключили договор, по которому вестготам отходили земли от предгорий Пиренеев до реки Луары. Государство существовало до 718 года, пока арабы не захватили его.
Королевство вандалов и аланов появилось в 429 году, после чего они владели большой частью римской Северной Африки, захватили Карфаген, но не смогли победить Византию в 534 году.
Королевство бургундов появилось в 413 году с императора Гонория в районе Вормса и существовали до 534 года, пока не были завоеваны франками и не стали частью Франкского государства.
Королевство франков основано королём Хлодвигом I в 481 году и перешло в форму «империя Карла Великого».
Королевство остготов появилось в 488 году после того, как Флавий Зенон заключил соглашение с Теодорихом о правлении Италией, и были завоеваны Византией в 555 году.
Королевство свевов появилось в 409 году и существовали до 585 году, пока их не захватили вестготы.
Королевство лангобардов появилось в 566 году после их вторжения в Северную Италию, Аппеннинский полуостров, Истрию и Корсику, и так существовали до 774 года, пока их не захватил Карл Великий.
Англосаксонские королевства в Британии появилось в результате объединения англов, саксов, ютов, фризов в середине 5 века.
Борьба за власть и территории между феодальной знатью вновь нарушила воцарившееся в народе единство и согласие. В частности, разгорелась крупная междоусобная война между сарыбагышами и бугу. В 1854 году в одном из сражений Ормон-хан получил смертельные раны и умер. В следующем году сарыбагыши, жаждущие отомстить за хана, во главе с его сыном Уметалы совершили набеги на бугинцев и причинили им много бедствий.
Чтобы обезопасить себя от феодальных распрей и ханского произвола, бугинцы начали принимать меры для принятия подданства России. Так, не успев окрепнуть и утвердиться, кыргызское ханство разрушилось изнутри. Для царской России сложились благоприятные условия, чтобы присоединить кыргызские племена.