Хозяйство и культура населения Урала в период Мезолит (10-7 тыс.лет назад): основные занятия жителей Уральского региона, стоянки их особенности (места обитания, территория, как выглядело жилище)
Ро́зпад СРСР — процеси системної дезінтеграції, що відбувалися в державі, суспільстві, народному господарстві, соціальній структурі, громадській і політичній сфері Радянського Союзу, що призвели до припинення існування СРСР після 26 грудня 1991 року.
Розпад Радянського Союзу в останнє десятиріччя XX ст. є завершенням не лише 70-літньої історії багатонаціональної комуністичної імперії, а й фіналом понад 400-літньої історії поліетнічної Російської імперії. Розпад СРСР не варто зводити лише до кризи соціалістичної системи, не враховуючи спадщини Російської імперії. Він є частиною загального процесу зникнення поліетнічних імперій та їх розщеплення на національні держави, прикладом чого в Європі стали Османська та Габсбурзька імперії в XIX і на початку XX ст., а на неевропейських територіях — деколонізація. Жовтнева революція та радянська влада всього лише відтягнули розпад Російської імперії на декілька десятиліть.
Розпад СРСР привів до незалежності 15 республік СРСР і появи їх на світовій політичній арені як самостійних держав.
характерной для оседло - кочевого образа жизни. В нем определяющую роль играло скотоводство, в частности коневодство. Имело место наличие частной собственности на скот. Однако горные леса считались собственностью государства. Лошади были маленькими, коренастыми, с широкой мордой. Развитие коневодства у хунну позволяло им передвигаться на большие расстояния, в поисках более богатых травой лугов. Кормились они преимущественно мясо - молочной пищей. Всё поголовье скота содержалось на подножном корме.
Хунны так - же занимались охотой, даже с младенчества они учились сидя верхом на лошади стрелять из лука по мышам и лисицам. В зимний период они кормились за счет охоты.
Жили хунны в войлочных юртах, однако археологи находят и дома, построенные из глины, с земляным полом. В них имелась система отопления – дымоходы очагов, находившихся у стен жилища и обогревавшие их дома. Найденные орудия труда для размола зерна, свидетельствуют о развитии у них земледелия. У хуннов были развиты ремесла – изготовление из дерева каркасов для юрт. Пошив верхней одежды. Одежда была в основном из кожи и шерсти животных, которых они разводили. Кроме того, найдена форма для отливки сошников, сыродутные горны и другие свидетельства развия металлургии хунну на основе использования местных месторождений медных и железных руд. А так-же ювелирные украшения – подвески, ожерелья, серьги, что говорит о развитии «полихромного стиля» Среди других ремесел хунну следует отметить гончарное дело: разнообразная посуда хорошего качества, лощеная, украшена орнаментом. Глиняные кувшины, используемые в хозяйственных целях и т.д
Ро́зпад СРСР — процеси системної дезінтеграції, що відбувалися в державі, суспільстві, народному господарстві, соціальній структурі, громадській і політичній сфері Радянського Союзу, що призвели до припинення існування СРСР після 26 грудня 1991 року.
Розпад Радянського Союзу в останнє десятиріччя XX ст. є завершенням не лише 70-літньої історії багатонаціональної комуністичної імперії, а й фіналом понад 400-літньої історії поліетнічної Російської імперії. Розпад СРСР не варто зводити лише до кризи соціалістичної системи, не враховуючи спадщини Російської імперії. Він є частиною загального процесу зникнення поліетнічних імперій та їх розщеплення на національні держави, прикладом чого в Європі стали Османська та Габсбурзька імперії в XIX і на початку XX ст., а на неевропейських територіях — деколонізація. Жовтнева революція та радянська влада всього лише відтягнули розпад Російської імперії на декілька десятиліть.
Розпад СРСР привів до незалежності 15 республік СРСР і появи їх на світовій політичній арені як самостійних держав.
характерной для оседло - кочевого образа жизни. В нем определяющую роль играло скотоводство, в частности коневодство. Имело место наличие частной собственности на скот. Однако горные леса считались собственностью государства. Лошади были маленькими, коренастыми, с широкой мордой. Развитие коневодства у хунну позволяло им передвигаться на большие расстояния, в поисках более богатых травой лугов. Кормились они преимущественно мясо - молочной пищей. Всё поголовье скота содержалось на подножном корме.
Хунны так - же занимались охотой, даже с младенчества они учились сидя верхом на лошади стрелять из лука по мышам и лисицам. В зимний период они кормились за счет охоты.
Жили хунны в войлочных юртах, однако археологи находят и дома, построенные из глины, с земляным полом. В них имелась система отопления – дымоходы очагов, находившихся у стен жилища и обогревавшие их дома. Найденные орудия труда для размола зерна, свидетельствуют о развитии у них земледелия. У хуннов были развиты ремесла – изготовление из дерева каркасов для юрт. Пошив верхней одежды. Одежда была в основном из кожи и шерсти животных, которых они разводили. Кроме того, найдена форма для отливки сошников, сыродутные горны и другие свидетельства развия металлургии хунну на основе использования местных месторождений медных и железных руд. А так-же ювелирные украшения – подвески, ожерелья, серьги, что говорит о развитии «полихромного стиля» Среди других ремесел хунну следует отметить гончарное дело: разнообразная посуда хорошего качества, лощеная, украшена орнаментом. Глиняные кувшины, используемые в хозяйственных целях и т.д