Хто були друзями Карла 5, а хто ворогами і чому​

1. Император Нерон когда-то приказал умертвить свою тетку Домицию с чрезмерной дозы слабительного.
2. После пожара 64 года н. э. в Риме, император Нерон возложил всю вину за произошедшее на христиан. Он устроил страшные гонения на верующих, истязал и убивал их. К методам наказания можно отнести распятие на кресте, зашивание в шкуры зверей и травля собаками.  Он приказывал распять человека на кресте и облить его маслом, затем масло поджигали, и человек заживо горел, освещая сады напротив дворца ярким светом пламени. Большинство зверств ничем не подтверждены, однако историки все же сходятся в том, что Нерон был первым в мире, кто начал тотальное гонение на христианство.
3. Нерон приказал заманить свою мать  на великолепный корабль, который был построен так, что часть его должна была отвалиться и раздавить или утопить женщину. Но план не удался: мать получила лишь легкую рану и была Нерон был в отчаянии от неудачи дела. Но попыток избавиться от матери он не оставил случай: один из отпущенников матери был арестован, под одеждой его нашли кинжал. Это послужило доказательством умысла убить императора. Приближенный Нерона с надежными людьми отправился на виллу, где была мать Нерона, ворвался в спальню и убил ее. 
 4. Нерон решил прекратить жизнь брата, чтобы мать не передала ему сан императора. 
5. Учитель Нерона Сенека умер, когда ему было около 70 лет, сохраняя твердость духа. Он мог прожить дольше, но Нерон приговорил его к смерти через самоубийство. Сенека хладнокровно вскрыл себе вены на руках и ногах. Поскольку кровь из старческого тела вытекала медленно, он опустил ноги в теплую воду, в то время как рабы записывали последние слова философа. Он говорил до тех пор, пока смерть не унесла его.
6. Нерон женился на мужчине — одном из своих рабов по имени Скорус.
7. Очень распространенными были пьяные оргии: Нерон одевался в звериную шкуру, потом выскакивал из клетки и по очереди насиловал привязанных к столбам голых мужчин и женщин.
8. Решив в очередной раз поменять жену, Нерон казнил свою первую супругу Октавию. Он обвинил ее в прелюбодеянии. Второй официальной женой императора стала супруга его лучшего друга. Но и она не продержалась долго. Вторую жену он убил, ударив ногой, больную и беременную.  

У країнах Західної Європи найдавніші міста виникли за часів Стародавнього Риму. Міста виникали скрізь, куди доходила влада Риму, там, де довгий час стояли його легіони. Пізніше міста стали виникати біля стін великих замків, монастирів, які давали населенню захист від небезпеки, а також на перехресті торгових шляхів, над великими річками, біля копалень, на узбережжі морів тощо.Утворення середньовічного міста визначалося суспільним прогресом, насамперед прогресом аграрного виробництва та ремісництва. Особливе значення мав розвиток товарного виробництва, що диктувало необхідність розвитку торгівлі, створення ринкових зон - базарів, ярмарків, складів, ремісничих майстерень тощо.Становлення міст середньовічної Європи розпочалося в XI ст. і йшло двома шляхами - відродженням старих, насамперед античних та будівництвом нових. До перших відносились такі міста як Рим, Неаполь, Париж, Генуя, Ліон, Лондон. Нові міста, як правило на старих поселеннях, найраніше сформувалися в Італії - Венеція, Піза, Флоренція, Неаполь, Брі, Амальфа, на півдні Франції (X ст.) - Марсель, Арль, Монпельє, Тулуза та ін. та в Німеччині - Гамбург, Любек, Лейпциг, Магдебург.Виникнення їх саме у цих регіонах диктувалося впливом античної міської традиції та розвитком торговельних зв'язків із більш розвинутими на той час Візантією та країнами Сходу. З кінця XI ст. зростанню і процвітанню західноєвропейських міст сприяли хрестові походи. Особливо успішно розвивалися середземноморські міста - центри левантійської (східної) торгівлі.Місто від інших поселень відрізнялося присутністю торгу (ринок). Торги відбувалися на ринковій площі міста, як правило, щотижня, а великі торги - кілька разів на рік. Дня ведення торгових справ у центрі міста будувався адміністративний осередок - ратуша. Від ринкової площі розходилися головні дороги, між якими будувалися житлові будинки, постоялі двори, ремісничі майстерні. Тут жили ремісники, купці, люди вільних професій (художники, лікарі, аптекарі). Значна частина міського населення була зайнята в сільськогосподарському виробництві.Середньовічні міста Західної Європи забудовувалися стихійно, вулиці були вузькими і кривими, мешканці не мали уявлення про каналізацію і водогін. Внаслідок жахливої антисанітарії та перенаселення нерідко спалахували епідемії.Власник землі, на якій стояло місто, був його сеньйором. У його руках були суд, гроші, він присвоював значну частину міських доходів. Сеньйор надавав міським жителям деякі права та виконував певні обов'язки: встановлював митні збори, дні торгу, шляхи проїзду купецьких караванів, організовував захист міста та його жителів від нападу грабіжників. Прагнення сеньйора отримати з міста якомога більше прибутків привело до комунальних революцій. Розпочавшись із боротьби за зменшення поборів і торгові привілеї, вона переросла в боротьбу за міське самоврядування й правову організацію. Міські жителі добилися звільнення від кріпосницької залежності, а міста отримали повне або часткове самоврядування. Нерідко міські вольності й привілеї викуповувалися у феодалів за гроші.