Консул (лат. consul) — назва дипломатичної посади представника країни в інших країнах, покликаного підтримувати та обслуговувати у певних питаннях громадян власної країни; також титул, в античні часи, у Середньовіччі та в Новій історії.
Народні трибуни (лат. tribuni plebis, букв. — «плебейські трибуни») — у Стародавньому Римі посадові особи, які щорічно (з 494 р. до н. е.) обиралися з числа плебеїв на зборах по трибах. Спочатку обиралися 2 народних трибуни, а з 457 р. до н. е. — 10.
Сена́тор (лат. senator) — посада і звання у Стародавньому Римі, Речі Посполитій та Великому князівстві Литовському. Сьогодні — одна із державних посад у США. У Росії у розмовному мовленні «сенаторами» також зовуть членів Верхньої палати парламенту (Ради Федерації).
Диктатор (лат. dictator від dicto — диктую, наказую) — термін, який залежно від контексту може означати:
У Стародавньому Римі посадову особу, наділену усією повнотою державної влади, що призначалася за пропозицією сенату у випадку зовнішньої чи внутрішньої небезпеки, яка загрожувала республіці (для ведення війни, придушення повстання й т. ін.).Особу, що має необмежену владу в якійсь галузі і нав'язує свою волю іншим.Переносно — того, хто ігнорує колегіальність, допускає грубе адміністрування.
Народні трибуни (лат. tribuni plebis, букв. — «плебейські трибуни») — у Стародавньому Римі посадові особи, які щорічно (з 494 р. до н. е.) обиралися з числа плебеїв на зборах по трибах. Спочатку обиралися 2 народних трибуни, а з 457 р. до н. е. — 10.
Сена́тор (лат. senator) — посада і звання у Стародавньому Римі, Речі Посполитій та Великому князівстві Литовському. Сьогодні — одна із державних посад у США. У Росії у розмовному мовленні «сенаторами» також зовуть членів Верхньої палати парламенту (Ради Федерації).
Диктатор (лат. dictator від dicto — диктую, наказую) — термін, який залежно від контексту може означати:
У Стародавньому Римі посадову особу, наділену усією повнотою державної влади, що призначалася за пропозицією сенату у випадку зовнішньої чи внутрішньої небезпеки, яка загрожувала республіці (для ведення війни, придушення повстання й т. ін.).Особу, що має необмежену владу в якійсь галузі і нав'язує свою волю іншим.Переносно — того, хто ігнорує колегіальність, допускає грубе адміністрування.