Александр Данилович Меншиков. Меншиков прекрасно проявил себя как губернатор Шлиссельбурга и военный распорядитель при операции под Нотебургом.
Пётр Матвеевич Апраксин, военачальник
Яков Вилимович Брюс, генерал-фельдмаршал (с 1726 года), государственный и военный деятель, сподвижник Петра I.
Иван Дмитриевич Бухгольц. Генерал-майор русской армии, военный и государственный деятель, путешественник, участник Азовских походов Петра Первого, основатель Омской крепости.
Лукьян Алексеевич Верещагин-русский корабельный мастер
Перше місце за вагомістю внеску в українську революцію беззаперечно посів голова Центральної Ради у 1917-1918 роках Михайло Грушевський, також у 1917 року його обрали керівником Центральної Ради.
Друге місце в десятці посів один з керівників Директорії УНР Симон Петлюра, генеральному секретаріаті УНР займав посаду, аналогічну міністру оборони, керував військами УНР після повалення гетьмана, а потім очолював Директорію під час війни з більшовиками у 1919-1920 роках.
Третє місце у переліку посів керівник Генерального секретаріату УНР - письменник Володимир Винниченко, його називають автором майже всіх декларацій та законодавчих актів УНР. Він з перервами керував урядом аж до гетьманського перевороту, сповідував ліві соціалістичні погляди.
Александр Данилович Меншиков. Меншиков прекрасно проявил себя как губернатор Шлиссельбурга и военный распорядитель при операции под Нотебургом.
Пётр Матвеевич Апраксин, военачальник
Яков Вилимович Брюс, генерал-фельдмаршал (с 1726 года), государственный и военный деятель, сподвижник Петра I.
Иван Дмитриевич Бухгольц. Генерал-майор русской армии, военный и государственный деятель, путешественник, участник Азовских походов Петра Первого, основатель Омской крепости.
Лукьян Алексеевич Верещагин-русский корабельный мастер
это основные
Перше місце за вагомістю внеску в українську революцію беззаперечно посів голова Центральної Ради у 1917-1918 роках Михайло Грушевський, також у 1917 року його обрали керівником Центральної Ради.
Друге місце в десятці посів один з керівників Директорії УНР Симон Петлюра, генеральному секретаріаті УНР займав посаду, аналогічну міністру оборони, керував військами УНР після повалення гетьмана, а потім очолював Директорію під час війни з більшовиками у 1919-1920 роках.
Третє місце у переліку посів керівник Генерального секретаріату УНР - письменник Володимир Винниченко, його називають автором майже всіх декларацій та законодавчих актів УНР. Він з перервами керував урядом аж до гетьманського перевороту, сповідував ліві соціалістичні погляди.
Знаю тільки цих трьох великих людей.