Используя услуги интернета, найдите и запишите ответы на следующие вопросы: 1. Что такое «Доктри́на Тру́мэна» и в чем ее смысл? В связи с чем она была принята?
2. Широко известно высказывание Гарри Трумэна в 1941 году по поводу начала Советско-Германской войны:
«Если мы увидим, что выигрывает Германия, то нам следует России, а если выигрывать будет Россия, то нам следует Германии, и, таким образом, пусть они убивают как можно больше, хотя
мне не хочется ни при каких обстоятельствах видеть Гитлера в победителях».
— «New York Times»
Проанализируйте данное высказывание. О каких общих тенденциях мирового развития того времени оно говорит.
Після смерті Данила Галицького князівство знову втрачає свою єдність: його землі поділено між трьома нащадками князя - Левом, Мстиславом і Шварно.
Найпослідовніше продовжував державницьку політику батька Лев Данилович (1264 - 1301 рр.). Він приєднав до своїх володінь Закарпаття та Люблінську землю. Завдяки цьому територія Галицько-Волинської держави стала найбільшою за всю свою історію.
На землі XIII - XIV ст. відновилася єдність Галицько-Волинської держави під владою наступника Лева - князя Юрія I (1301 - 1308 рр.). Він, як і Данило, прийняв королівський титул і назвав себе "королем Русі та князем Володимирії". За період правління Юрія I розквітли міста, піднеслася торгівля, зріс економічний добробут. І хотя князь змушений був повернути зміцнілій Польській державі Люблінську землю, його міжнародний авторитет і вплив зростали. Про це свідчить установлення у 1303 р. окремої Галицької митрополії, яка безпосередньо підпорядковувалася Вселенському патріархові в Константинополі.
Наступниками Юрія I стали його сини - Андрій та Лев II (1315 - 1323 рр.). Вони поділили територію князівства на сфери впливу, але правили спільно, тому розпаду єдиної держави не відбулося. Романовичі проводили активну зовнішню політику: налагодили союзницькі відносини з Польською державою та Тевтонським орденом. Ці союзи мали антилитовську та антиординську спрямованість. Однак братам не вдалося ефективно протидіяти експансії Литви - Дорогичинську та Берестейську землі було втрачено. Трагічно для них закінчилася і боротьба з Ордою: 1323 р. у битві з військами хана Узбека молоді князі загинули.
Загибель Андрія та Лева II обірвала пряму лінію династії Романовичів. Майже два роки галицько-волинський трон залишався без правителя. Лмше у 1325 р., унаслідок компромісу між місцевим боярством і правителями Польщі, Угорщини та Литви, главою держави було обрано 14-річного мазовецького князя Болеслава Тройденовича, сина Марії, дочки Юрія I Львовича.
Князь прийняв православ'я та ім'я Юрія II Болеслава. Період правління Юрія II Болеслава (1325 - 1340 рр.) став поступовим занепадом Галицько-Волинського князівства. Посилився ординський вплив, безуспішною була боротьба з Польщею за Люблінську землю, міста дедалі більше контролювалися іноземними купцями та ремісниками, національна знать відійшла від адміністративної влади, місцеве населення наверталося до католицизму.
Квітень 1340 р. - унаслідок боярської змови Юрія II Болеслава було отруєно. Після цієї події зберегти єдність колись могутнього Галицько-Волинського князівства вже не вдалося. Протягом короткого часу держава занепала та розчленувалася, її землі опинилися під владою чужоземців: Галичина - під Польщею, Волинь - під Литвою, Буковина - у складі Молдавського князівства.
Протягом 100 років після занепаду Києва Галицько-Волинське князівство слугувало опорою української державності. У цій ролі обидва князівства перейняли велику частку київської спадщини й водночас запобігали захопленню західноукраїнських земель Польщею. Тим самим у переламний момент історії вони зберегли в українців почуття культурної та політичної ідентичності.
Возникновение и распад империи Карла Великого – значительное событие в истории средневековой Европы. По сути своей, после распада Римской империи это была первая попытка объединения различных народов в одно большое государство. Каролинги вели экспансивную политику, направленную на захват территорий, оставшихся после владычества римлян. Повелитель франков Карл как можно дальше расширил границы своей страны, которой историки дали имя – империя карла Великого. Возникновение Расцвет и распад такой большой страны невозможно изучить без точных сведений о ее началах. Предпосылки для возникновения франкской империи возникли еще в 4-7 веках. Этот период времени войдет в историю под именем «эпоха ленивых королей» - фактическая власть принадлежала майордам – местным правителям. Создание и распад империи Карла Великого пришелся на 7-9 века. В 637 году майордом Австразии Пепин Геристальский, по прозвищу Пипин Короткий, стал правителем королевства франков, объединив несколько германских племен. Потомки Пипина продолжали дело своего предка. Самым выдающимся из них стал Карл Мартелл по прозвищу Молот. По преданию, в жарких сражениях он пользовался боевым оружием своих предков - булавой, по форме напоминавшей огромный молот. Размах побед и великолепный политический талант принес Карлу известность и могущество. Именно под его управлением страна франков стала империей.