Московское княжество становится самостоятельным при младшем сыне Александра Невского Данииле Александровиче (1376–1303).
Оно было одним из самых небольших, но московскому князю удалось его значительно расширить. В 1301 г. он отвоевал у Рязани Коломну, на следующий год присоединил Переяславское княжество. Таким образом к Москве отходила большая и густонаселенная территория, что увеличило мощь княжества. А с вхождением в Московское княжество при сыне Даниила Юрии (1303–1325) Можайска вся территория Москвы-реки оказалась в его руках. За три года Московское княжество увеличилось почти вдвое. Юрий Данилович вступил в борьбу за великое княжение. Основным соперником было соседнее Тверское княжество, князья которого в этот период владели ярлыком на Владимирское княжение. Последующие два десятилетия вражды наполнены кровавыми и драматическими событиями: наговорами московских и тверских князей друг на друга в Орде (ханом в этот период был Узбек), военными столкновениями, казнями и убийствами.
На Волині укріпився син литовського князя Гедиміна Любарт, якого запросили на престол волинські бояри у 1340 році. Столицею було місто Луцьк. Він прийняв мову і звичаї місцевого населення. Любарт не порушував українського законодавства, релігії.
Місцеве населення не чинило опору встановленню литовського правління, яке витіснило золотоординське. Тут зберігалася стара система управління, діяла боярська дума (рада панів), як у Галицько-Волинській державі, податкова система, структура князівської адміністрації тощо.
Любарт протягом 1353-1366 pp. вів війну з поляками за галицько-волинські землі, а у 1376-1378 pp. воював з Угорщиною за Західну Волинь.
Объяснение:
Зробив чимало для розвитку Луцького князівства: розвивав господарство й торгівлю, будував міста, замки й церкви. Помер у 1385 році.
Причини припинення існування Галицько-Волинської держави
1. Наростання процесів феодальної роздробленості та внутрішніх усобиць.
2. Сильна боярська опозиція, яка знову підняла голову.
3. Недалекоглядність та бездарність політики наступників Данила Галицького.
Усиление Московского княжества
Московское княжество становится самостоятельным при младшем сыне Александра Невского Данииле Александровиче (1376–1303).
Оно было одним из самых небольших, но московскому князю удалось его значительно расширить. В 1301 г. он отвоевал у Рязани Коломну, на следующий год присоединил Переяславское княжество. Таким образом к Москве отходила большая и густонаселенная территория, что увеличило мощь княжества. А с вхождением в Московское княжество при сыне Даниила Юрии (1303–1325) Можайска вся территория Москвы-реки оказалась в его руках. За три года Московское княжество увеличилось почти вдвое. Юрий Данилович вступил в борьбу за великое княжение. Основным соперником было соседнее Тверское княжество, князья которого в этот период владели ярлыком на Владимирское княжение. Последующие два десятилетия вражды наполнены кровавыми и драматическими событиями: наговорами московских и тверских князей друг на друга в Орде (ханом в этот период был Узбек), военными столкновениями, казнями и убийствами.
На Волині укріпився син литовського князя Гедиміна Любарт, якого запросили на престол волинські бояри у 1340 році. Столицею було місто Луцьк. Він прийняв мову і звичаї місцевого населення. Любарт не порушував українського законодавства, релігії.
Місцеве населення не чинило опору встановленню литовського правління, яке витіснило золотоординське. Тут зберігалася стара система управління, діяла боярська дума (рада панів), як у Галицько-Волинській державі, податкова система, структура князівської адміністрації тощо.
Любарт протягом 1353-1366 pp. вів війну з поляками за галицько-волинські землі, а у 1376-1378 pp. воював з Угорщиною за Західну Волинь.
Объяснение:
Зробив чимало для розвитку Луцького князівства: розвивав господарство й торгівлю, будував міста, замки й церкви. Помер у 1385 році.
Причини припинення існування Галицько-Волинської держави
1. Наростання процесів феодальної роздробленості та внутрішніх усобиць.
2. Сильна боярська опозиція, яка знову підняла голову.
3. Недалекоглядність та бездарність політики наступників Данила Галицького.