Сьогодні виповнюється 77 років з дня приєднання західноукраїнських земель до УРСР.
1. Саме 1 листопада 1939 року Верховна Рада СРСР ухвалила Закон "Про включення Західної України до складу СРСР" і з'єднання її з УРСР.
2. До того 23 серпня 1939 року був підписаний пакт про ненапад між Німеччиною та СРСР, так званий "пакт" Ріббентропа – Молотова. У таємному протоколі Гітлер і Сталін домовилися про розподіл Європи на відповідні сфери впливу та окупації. Саме за ним Радянському Союзові передавалися майже всі західноукраїнські землі.
3. 1 вересня 1939 року Німеччина напала на Польщу, поклавши цим початок Другій світовій війні. Своєю чергою 17 вересня 1939 року радянські війська перейшли кордон і зайняли практично всі землі, населені українцями і білорусами, а це територія площею більше 190 тис. кв. км із населенням майже 12 млн осіб.
4. На території Західної України було створено шість областей: Львівську, Станіславську, Волинську, Тернопільську, Рівненську та Дрогобицьку.
5. Менш ніж через рік було законодавчо оформлено і включено до складу УРСР територію Північної Буковини та придунайські землі.
6. Із приєднанням західноукраїнських земель до СРСР розпочався процес радянізації. Спочатку населення Західної України вітало прихід Червоної Армії, адже до цього Західна Україна була залежною від Польщі з досить сильним політичним, національним та економічним гнобленням, жорстокою експлуатацією, масовим хронічним безробіттям, напівкріпосницькими порядками на селі, безправ'ям українців.
В Средние века люди занимались ремеслом, которое было основано на ручном труде.
Объяснение:
Ремесленник изготавливал изделия на заказ, а потом на продажу, когда рыночные отношения были более развитые. Ремесленник был обязан работать в мастерской.
Мастерская была семейным «бизнесом», предприятием, которое передавалось по наследству. Мастером был глава семьи, как более опытный работник. У мастера были подмастерья – все члены семьи или родственники. Еще были ученики, которые выполняли подсобную работу.
Мастерская была маленькая, освещения в ней было мало. Мастер работал по 14-16 часов, а может и больше.
Со своей прибыли он должен был платить налоги, выполнять повинности. В мастеркой или в цехе работал мастер только одной специальности.
Каждый цех, то есть союз ремесленников, имеющих мастерские, имел свой устав, герб.
В цехах устанавливали правила того, как правильно организовать производство, сколько и какой продукции произвести, как правильно охранять и сбывать производственные товары.
Например, в мастерской ткача в Париже 13 века работали такие правила: 1) прежде чем заниматься ремеслом, нужно купить его у короля,2) если мастер сам не может заниматься ремеслом, то он не должен иметь мастерскую, 3) у ткача дома должны быть 2 широких станка и 1 узкий.
Это говорит о том, что мастерские устраивались дома или рядом с домом. В мастерских изготавливали шерсть, шелк, украшения, доспехи, мечи, ювелирные изделия, изготовления из камня и дерева, были слесари.
Сьогодні виповнюється 77 років з дня приєднання західноукраїнських земель до УРСР.
1. Саме 1 листопада 1939 року Верховна Рада СРСР ухвалила Закон "Про включення Західної України до складу СРСР" і з'єднання її з УРСР.
2. До того 23 серпня 1939 року був підписаний пакт про ненапад між Німеччиною та СРСР, так званий "пакт" Ріббентропа – Молотова. У таємному протоколі Гітлер і Сталін домовилися про розподіл Європи на відповідні сфери впливу та окупації. Саме за ним Радянському Союзові передавалися майже всі західноукраїнські землі.
3. 1 вересня 1939 року Німеччина напала на Польщу, поклавши цим початок Другій світовій війні. Своєю чергою 17 вересня 1939 року радянські війська перейшли кордон і зайняли практично всі землі, населені українцями і білорусами, а це територія площею більше 190 тис. кв. км із населенням майже 12 млн осіб.
4. На території Західної України було створено шість областей: Львівську, Станіславську, Волинську, Тернопільську, Рівненську та Дрогобицьку.
5. Менш ніж через рік було законодавчо оформлено і включено до складу УРСР територію Північної Буковини та придунайські землі.
6. Із приєднанням західноукраїнських земель до СРСР розпочався процес радянізації. Спочатку населення Західної України вітало прихід Червоної Армії, адже до цього Західна Україна була залежною від Польщі з досить сильним політичним, національним та економічним гнобленням, жорстокою експлуатацією, масовим хронічним безробіттям, напівкріпосницькими порядками на селі, безправ'ям українців.
В Средние века люди занимались ремеслом, которое было основано на ручном труде.
Объяснение:
Ремесленник изготавливал изделия на заказ, а потом на продажу, когда рыночные отношения были более развитые. Ремесленник был обязан работать в мастерской.
Мастерская была семейным «бизнесом», предприятием, которое передавалось по наследству. Мастером был глава семьи, как более опытный работник. У мастера были подмастерья – все члены семьи или родственники. Еще были ученики, которые выполняли подсобную работу.
Мастерская была маленькая, освещения в ней было мало. Мастер работал по 14-16 часов, а может и больше.
Со своей прибыли он должен был платить налоги, выполнять повинности. В мастеркой или в цехе работал мастер только одной специальности.
Каждый цех, то есть союз ремесленников, имеющих мастерские, имел свой устав, герб.
В цехах устанавливали правила того, как правильно организовать производство, сколько и какой продукции произвести, как правильно охранять и сбывать производственные товары.
Например, в мастерской ткача в Париже 13 века работали такие правила: 1) прежде чем заниматься ремеслом, нужно купить его у короля,2) если мастер сам не может заниматься ремеслом, то он не должен иметь мастерскую, 3) у ткача дома должны быть 2 широких станка и 1 узкий.
Это говорит о том, что мастерские устраивались дома или рядом с домом. В мастерских изготавливали шерсть, шелк, украшения, доспехи, мечи, ювелирные изделия, изготовления из камня и дерева, были слесари.