Основными участниками восстания были посадские и работные люди, солдаты, стрельцы, гулящие и беглые. Вызвано было оно введением новых налогов (с бань, погребов, печей и др. ) и пошлин, а также жестокостью астраханского воеводы Т. Ржевского. Непосредственное начало было связано с оглашением царского указа, запрещавшего носить бороды и русское платье. Вслед за этим быстро распространился слух о том, что готовится насильственная выдача горожанок замуж за иностранцев. Ночью начались погромы домов приказного и военного начальства, иностранцев и т. п. Было убито лишь в первый день восстания более 300 человек. Возглавили восставших Г. Артемьев, Г. Агеев, И. Шелудяк, Я. Носов. Активнее всего действовали стрельцы. Горожане не проявляли достаточной активности. Восставшие удерживали власть в городе в течение нескольких месяцев. Для управления городом ими был избран высший орган - сход (казачий круг) . Исполнительная власть принадлежала старшине. Не были распущены и все прежние органы городского управления. Не прекращался даже сбор налогов, использовавшихся местными властями. Действовал суд, полицейская служба. Попытки привлечь на свою сторону и "взбунтовать" другие города успеха не принесли. Астрахань была взята штурмом войсками фельдмаршала Б. П. Шереметева. Под следствием оказалось свыше 500 человек. Казнено было 314, замучено пытками еще 45 человек. Или так.. . АСТРАХАНСКОЕ ВОССТАНИЕ 1705-1706, антифеодальное вооруженное выступление стрельцов, солдат, посадских и работных людей в Астрахани.
• Вдале географічне розташування: на перехресті важливих торговельних шляхів, важко доступність для набігів кочівників.
• Віддаленість від Києва послаблювала залежність від центральної влади.
• Необхідність об'єднання зусиль Галицького і Волинського князівств для боротьби з агресією сусідніх Польщі та Угорщини, а пізніше могольської навали і наступу хрестоносців.
• Енергійна об'єднавча політика князів Романа Мстиславича і Данила Романовича (Галицького).
• Існування багатих родовищ солі сприяло розвитку торгівлі та економічному зростанню цих земель.
Періодизація політичного розвитку Галицько-Волинського князівства
1199-1205 pp.
Утворення та становлення об'єднаного Галицько-Волинського князівства за Романа Мстиславича.
1205-1238 pp.
Тимчасовий розпад Галицько-Волинського князівства. Посилення боротьби бояр за владу. Агресія Польщі та Угорщини. Боротьба за відновлення єдності.
Астрахань была взята штурмом войсками фельдмаршала Б. П. Шереметева. Под следствием оказалось свыше 500 человек. Казнено было 314, замучено пытками еще 45 человек.
Или так.. .
АСТРАХАНСКОЕ ВОССТАНИЕ 1705-1706, антифеодальное вооруженное выступление стрельцов, солдат, посадских и работных людей в Астрахани.
Причини
• Вдале географічне розташування: на перехресті важливих торговельних шляхів, важко доступність для набігів кочівників.
• Віддаленість від Києва послаблювала залежність від центральної влади.
• Необхідність об'єднання зусиль Галицького і Волинського князівств для боротьби з агресією сусідніх Польщі та Угорщини, а пізніше могольської навали і наступу хрестоносців.
• Енергійна об'єднавча політика князів Романа Мстиславича і Данила Романовича (Галицького).
• Існування багатих родовищ солі сприяло розвитку торгівлі та економічному зростанню цих земель.
Періодизація політичного розвитку Галицько-Волинського князівства
1199-1205 pp.
Утворення та становлення об'єднаного Галицько-Волинського князівства за Романа Мстиславича.
1205-1238 pp.
Тимчасовий розпад Галицько-Волинського князівства. Посилення боротьби бояр за владу. Агресія Польщі та Угорщини. Боротьба за відновлення єдності.
Думаю так)) не точно‼️