В основном, кто играет ведущую роль - парламент или президент.
В парламентской республике:
избрание главы государства парламентским большинством; президент остается, строго говоря, в стороне: за ним закреплены лишь редкие представительские функции; правительство находится под контролем парламента.
В президентской:
президент формирует правительство; президент не может формировать парламент; президент имеет право наложения вето на парламентские законопроекты; президент руководит внешней и внутренней политикой.
В полупрезидентской республике правительство:
формируется совместно президентом и главой правительства;несет двойственную ответственность: перед президентом и перед парламентом (это означает, что правом отставки правительства обладают как президент, так и парламент).
Президент:
избирается народом; имеет право распустить парламент; имеет право единоличного введения чрезвычайного положения, но на это время утрачивает право роспуска парламента.
Парламент:
контролирует правительство через утверждение ежегодного бюджета; может вынести правительству вотум недоверия.
Сутью полупрезидентской республики является смешение черт парламентской и президентской республик.
1) Статут Великого князівства Литовського увібрав у себе основні положення державного, цивільного, сімейного, кримінального й процесуального права князівства, норми римського, руського, польського та німецького кодифікованого звичаєвого права, відповідна місцева судова практика, «Руська правда», польські судебники. Його положення були чинними на землях Литви й України аж до середини XIX століття.
Статут декларував рівність громадян незалежно від соціального стану та походження, віротерпимість, відповідальність суддів перед законом, заборону перетворювати вільних людей на рабів
2) Маючи, за різними підрахунками, від 5 до 12 млн мешканців та займаючи, в період свого розквіту близько 800 тисяч км² території (половина з них була у межах сучасної України), Русь була найбільшим державним утворенням середньовічної Європи. Найвище місце у суспільній ієрархії Руської держави посідали князі. Княжі воїни, старші й молодші дружинники утворювали клас вищої знаті, що їх ще називали — мужами. Велику вагу мали також купці, особливо ті, що займались міжнародною торгівлею. З дозволу князів вони мали власні дружини та організовували не тільки торгові, але й військові походи. Походи відбувались як на Чорне море — Крим та Константинополь, так й на Каспійське море, у Болгарію, на Кавказ та в інші регіони.
В основном, кто играет ведущую роль - парламент или президент.
В парламентской республике:
избрание главы государства парламентским большинством; президент остается, строго говоря, в стороне: за ним закреплены лишь редкие представительские функции; правительство находится под контролем парламента.
В президентской:
президент формирует правительство; президент не может формировать парламент; президент имеет право наложения вето на парламентские законопроекты; президент руководит внешней и внутренней политикой.
В полупрезидентской республике правительство:
формируется совместно президентом и главой правительства;несет двойственную ответственность: перед президентом и перед парламентом (это означает, что правом отставки правительства обладают как президент, так и парламент).
Президент:
избирается народом; имеет право распустить парламент; имеет право единоличного введения чрезвычайного положения, но на это время утрачивает право роспуска парламента.
Парламент:
контролирует правительство через утверждение ежегодного бюджета; может вынести правительству вотум недоверия.
Сутью полупрезидентской республики является смешение черт парламентской и президентской республик.
Объяснение:
1) Статут Великого князівства Литовського увібрав у себе основні положення державного, цивільного, сімейного, кримінального й процесуального права князівства, норми римського, руського, польського та німецького кодифікованого звичаєвого права, відповідна місцева судова практика, «Руська правда», польські судебники. Його положення були чинними на землях Литви й України аж до середини XIX століття.
Статут декларував рівність громадян незалежно від соціального стану та походження, віротерпимість, відповідальність суддів перед законом, заборону перетворювати вільних людей на рабів
2) Маючи, за різними підрахунками, від 5 до 12 млн мешканців та займаючи, в період свого розквіту близько 800 тисяч км² території (половина з них була у межах сучасної України), Русь була найбільшим державним утворенням середньовічної Європи. Найвище місце у суспільній ієрархії Руської держави посідали князі. Княжі воїни, старші й молодші дружинники утворювали клас вищої знаті, що їх ще називали — мужами. Велику вагу мали також купці, особливо ті, що займались міжнародною торгівлею. З дозволу князів вони мали власні дружини та організовували не тільки торгові, але й військові походи. Походи відбувались як на Чорне море — Крим та Константинополь, так й на Каспійське море, у Болгарію, на Кавказ та в інші регіони.