Русско-турецкая война 1877—1878 годов (тур. 93 Harbi) — война между Российской империей и союзными ей балканскими государствами с одной стороны, и Османской империей — с другой. Была вызвана подъёмом национального самосознания на Балканах. Жестокость, с которой было подавлено Апрельское восстание в Болгарии, вызвала сочувствие к положению христиан Османской империи в Европе и особенно в России. Попытки мирными средствами улучшить положение христиан были сорваны упорным нежеланием турок идти на уступки Европе, и в апреле 1877 года Россия объявила Турции войну.
В ходе последовавших боевых действий русской армии удалось, используя пассивность турок, провести успешное форсирование Дуная, захватить Шипкинский перевал и, после пятимесячной осады, принудить лучшую турецкую армию Осман-паши к капитуляции в Плевне. Последовавший рейд через Балканы, в ходе которого русская армия разбила последние турецкие части, заслонявшие дорогу на Константинополь, привёл к выходу Османской империи из войны. На состоявшемся летом 1878 года Берлинском конгрессе был подписан Берлинский трактат, зафиксировавший возврат России южной части Бессарабии и присоединение Карса, Ардагана и Батума. Восстанавливалась государственность Болгарии (завоёвана Османской империей в 1396 году) как вассальное Княжество Болгария; увеличивались территории Сербии, Черногории и Румынии, а турецкая Босния и Герцеговина оккупировалась Австро-Венгрией.
Польський похід Червоної армії 17 вересня — 5 жовтня 1939 року), в радянській історіографії визвольний похід РСЧА, в сучасній історіографії також радянське вторгнення в Польщу — військова операція Робітничо-селянської Червоної армії у східних областях Польської Республіки, підсумком якої стало їх приєднання до Української та Білоруської РСР (як Західної України і Західної Білорусії відповідно) і до Литовської Республіки (частина Віленського краю). Тим самим здійснився фактичний (іноді званий «четвертим») розділ Польщі між СРСР і Німеччиною, який відповідав Секретному протоколу до Договору про ненапад між Німеччиною і СРСР. Операція почалася через 16 днів після початку німецького вторгнення до Польщі і не супроводжувалася формальним оголошенням війни Польщі з боку СРСР — о 3:15 ранку 17 вересня 1939 року представником НКІД СРСР польському послу в СРСР Вацлаву Гржибовському була зачитана і вручена нота, де введення радянських військ пояснювалося необхідністю «захисту життя і майна населення Західної України і Західної Білорусії».
Русско-турецкая война 1877—1878 годов (тур. 93 Harbi) — война между Российской империей и союзными ей балканскими государствами с одной стороны, и Османской империей — с другой. Была вызвана подъёмом национального самосознания на Балканах. Жестокость, с которой было подавлено Апрельское восстание в Болгарии, вызвала сочувствие к положению христиан Османской империи в Европе и особенно в России. Попытки мирными средствами улучшить положение христиан были сорваны упорным нежеланием турок идти на уступки Европе, и в апреле 1877 года Россия объявила Турции войну.
В ходе последовавших боевых действий русской армии удалось, используя пассивность турок, провести успешное форсирование Дуная, захватить Шипкинский перевал и, после пятимесячной осады, принудить лучшую турецкую армию Осман-паши к капитуляции в Плевне. Последовавший рейд через Балканы, в ходе которого русская армия разбила последние турецкие части, заслонявшие дорогу на Константинополь, привёл к выходу Османской империи из войны. На состоявшемся летом 1878 года Берлинском конгрессе был подписан Берлинский трактат, зафиксировавший возврат России южной части Бессарабии и присоединение Карса, Ардагана и Батума. Восстанавливалась государственность Болгарии (завоёвана Османской империей в 1396 году) как вассальное Княжество Болгария; увеличивались территории Сербии, Черногории и Румынии, а турецкая Босния и Герцеговина оккупировалась Австро-Венгрией.
Відповідь:
Польський похід Червоної армії 17 вересня — 5 жовтня 1939 року), в радянській історіографії визвольний похід РСЧА, в сучасній історіографії також радянське вторгнення в Польщу — військова операція Робітничо-селянської Червоної армії у східних областях Польської Республіки, підсумком якої стало їх приєднання до Української та Білоруської РСР (як Західної України і Західної Білорусії відповідно) і до Литовської Республіки (частина Віленського краю). Тим самим здійснився фактичний (іноді званий «четвертим») розділ Польщі між СРСР і Німеччиною, який відповідав Секретному протоколу до Договору про ненапад між Німеччиною і СРСР. Операція почалася через 16 днів після початку німецького вторгнення до Польщі і не супроводжувалася формальним оголошенням війни Польщі з боку СРСР — о 3:15 ранку 17 вересня 1939 року представником НКІД СРСР польському послу в СРСР Вацлаву Гржибовському була зачитана і вручена нота, де введення радянських військ пояснювалося необхідністю «захисту життя і майна населення Західної України і Західної Білорусії».