1. Правление какого из перечисленных монархов не относится к эпохе дворцовых переворотов?
Екатерина I
2. Законосовещательный орган, созданный при Екатерине I, назывался
1) Сенатом
3. Какое из названных понятий относится к эпохе дворцовых переворотов в России?
4) бироновщина
4. Где в царствование Елизаветы Петровны был открыт первый в России университет?
3) в Москве
5. Отметьте причину дворцовых переворотов
1) заинтересованность дворянства в расширении своих привилегий
6. Основной задачей внешней политики России во второй половине XVIII в. являлась(лось)
2) борьба за выход к Черному морю
7. «Манифест о вольности дворянства»:
1) освободил дворян от обязательной службы государству
8. Итоги русско-турецких войн конца XVIII века(выбрать неправильный ответ) 2) присоединение Закавказья;
9. Прочтите отрывок из работы историка Е.В. Анисимова «Женщины на российском престоле» и укажите, о какой императрице в нем идет речь.
3) Елизавета Петровна
10. Назовите не менее 3 причин проведения активной внешней политики Екатерины II. Приведите не менее 3 внешнеполитических мероприятий, проведенных ей и их значение для дальнейшего развития России.
Первой причиной является желание получить выход к Черному морю, которое выливалось в череду русско-турецких военных столкновений.
Екатерина 2 хотела также присоединить Крым и сделать его портом на Черном море. Это также входило в цели русско-турецких войн, кроме того, Крым был захвачен Россией.
Екатерина 2 защищала всех славян, особенно тех, кто исповедовал православие и потому некоторые действия ее внешней политики дошли до Балкан, также в рамках русско-турецких войн и в рамках разделов Польши.
11. Приведите не менее 3 положений, которые могут служить аргументами, подтверждающими данную точку зрения. Эпоха дворцовых переворотов – это время упадка России.
В первую очередь, каждый переворот совершался при гвардии, потому мало кто из тех, кто занимал престол, имел на него право.
Действия одного правителя противоречили действиям другого или контрреформы были проведены специально – примером может быть окончание Семилетней войны.
Политические процессы в Российской империи протекали в рамках сильной нестабильности, когда было сильно зарубежное влияние. Это также определяло слабую экономику.
2 фото Преображенськиц собор в Чернігові. 1036 рік.Після смерті Володимира Святославича, в 1015 році почалися часи князівських чвар та ворожих нападів. Мир настав тільки після того, як Ярослав Володимирович та Мстислав Володимирович поділили між собою землі. У перші десятиліття князювання Ярослава великого будівництва в Києві не проводилося. На противагу цьому в Чернігові, який був центром князівства в якому правив Мстислав починається спорудження князівського центру. Дослідники припускають, що князь багато в чому наслідував свого батька Володимира. Ще будучи князем у Тмуторокані, 1022 року Мстилав побудував Богородичну церкву, можливо взявши за взірець Богородичну Десятинну церкву в Києві. Під час Тмутороканської експедиції 1952 року археолог Борис Рибаков дослідив залишки кам'яної церкви, яка за своїми технічними та архітектурними характеристиками була дуже схожа на Десятинну церкву в Києві. Таким чином, можна припустити, що це і була та сама Богородична церква, адже інших кам'яних споруд знайдено не було.Близько 1030 року Мстислав Володимирович починає будівництво Преображенського собору. Про його спорудження можна дізнатися з рядків літопису, що описує під 1036 роком смерть Мстислава: ,,Мстислав пішов на полювання. Розхворівся і помер. І поклали його в церкві у святому адже він сам його заложив і за його часу були стіни його возведені на висоту вершника, який сидів на коні з піднятою рукою’’.За припущенням дослідників тіло Мистислава було поховане в склепі, який розташовувався в лівій прибудові собору.Будівництво собору було завершене сином Ярослава Мудрого Святославом, який після смерті Мстислава очолив Чернігівське князівство.Під час татаро-монгольської навали собор зазнав руйнувань, зокрема було частково зруйновано склепіння та знищено бан Преображенський собор стояв у центрі палацових будов княжого «стольного граду» і був також усипальницею князів.
Екатерина I
2. Законосовещательный орган, созданный при Екатерине I, назывался
1) Сенатом
3. Какое из названных понятий относится к эпохе дворцовых переворотов в России?
4) бироновщина
4. Где в царствование Елизаветы Петровны был открыт первый в России университет?
3) в Москве
5. Отметьте причину дворцовых переворотов
1) заинтересованность дворянства в расширении своих привилегий
6. Основной задачей внешней политики России во второй половине XVIII в. являлась(лось)
2) борьба за выход к Черному морю
7. «Манифест о вольности дворянства»:
1) освободил дворян от обязательной службы государству
8. Итоги русско-турецких войн конца XVIII века(выбрать неправильный ответ)
2) присоединение Закавказья;
9. Прочтите отрывок из работы историка Е.В. Анисимова «Женщины на российском престоле» и укажите, о какой императрице в нем идет речь.
3) Елизавета Петровна
10. Назовите не менее 3 причин проведения активной внешней политики Екатерины II. Приведите не менее 3 внешнеполитических мероприятий, проведенных ей и их значение для дальнейшего развития России.
Первой причиной является желание получить выход к Черному морю, которое выливалось в череду русско-турецких военных столкновений.
Екатерина 2 хотела также присоединить Крым и сделать его портом на Черном море. Это также входило в цели русско-турецких войн, кроме того, Крым был захвачен Россией.
Екатерина 2 защищала всех славян, особенно тех, кто исповедовал православие и потому некоторые действия ее внешней политики дошли до Балкан, также в рамках русско-турецких войн и в рамках разделов Польши.
11. Приведите не менее 3 положений, которые могут служить аргументами, подтверждающими данную точку зрения. Эпоха дворцовых переворотов – это время упадка России.
В первую очередь, каждый переворот совершался при гвардии, потому мало кто из тех, кто занимал престол, имел на него право.
Действия одного правителя противоречили действиям другого или контрреформы были проведены специально – примером может быть окончание Семилетней войны.
Политические процессы в Российской империи протекали в рамках сильной нестабильности, когда было сильно зарубежное влияние. Это также определяло слабую экономику.
2 фото Преображенськиц собор в Чернігові. 1036 рік.Після смерті Володимира Святославича, в 1015 році почалися часи князівських чвар та ворожих нападів. Мир настав тільки після того, як Ярослав Володимирович та Мстислав Володимирович поділили між собою землі. У перші десятиліття князювання Ярослава великого будівництва в Києві не проводилося. На противагу цьому в Чернігові, який був центром князівства в якому правив Мстислав починається спорудження князівського центру. Дослідники припускають, що князь багато в чому наслідував свого батька Володимира. Ще будучи князем у Тмуторокані, 1022 року Мстилав побудував Богородичну церкву, можливо взявши за взірець Богородичну Десятинну церкву в Києві. Під час Тмутороканської експедиції 1952 року археолог Борис Рибаков дослідив залишки кам'яної церкви, яка за своїми технічними та архітектурними характеристиками була дуже схожа на Десятинну церкву в Києві. Таким чином, можна припустити, що це і була та сама Богородична церква, адже інших кам'яних споруд знайдено не було.Близько 1030 року Мстислав Володимирович починає будівництво Преображенського собору. Про його спорудження можна дізнатися з рядків літопису, що описує під 1036 роком смерть Мстислава: ,,Мстислав пішов на полювання. Розхворівся і помер. І поклали його в церкві у святому адже він сам його заложив і за його часу були стіни його возведені на висоту вершника, який сидів на коні з піднятою рукою’’.За припущенням дослідників тіло Мистислава було поховане в склепі, який розташовувався в лівій прибудові собору.Будівництво собору було завершене сином Ярослава Мудрого Святославом, який після смерті Мстислава очолив Чернігівське князівство.Під час татаро-монгольської навали собор зазнав руйнувань, зокрема було частково зруйновано склепіння та знищено бан Преображенський собор стояв у центрі палацових будов княжого «стольного граду» і був також усипальницею князів.