1.Він відвідував середню школу Вудворд в Цинциннаті. Вчився у Єльському коледжі в 1874—1878 р. Далі вчився на юридичному факультеті Університету Цинциннаті і завершив ці студії зі ступенем бакалавра права. У 1896 р. Тафт став деканом і професором юридичного факультету Цинциннатського університету. До обрання обіймав судові та військові посади (пік кар'єри — військовий міністр 1904—1908 рр.).Вільям Говард Тафт був дуже цілоспрямований, завжди добивався свої мети та мав свою врівноважену думку. Був розумною та начитаною людиною, достойний кандидат у президенти. У епоху ХХ ст. коли один із президенів США був Тафт, весь світ дуже швидко розвивався у всіх діяльностях, а особливо Штати Америки. Всі ми знаємо з історії і з розповідей предків, що практично все нове в першу чергу з'являлось у Америці. Це гворит про те що у ХХ ст. розвиток був дуже хорошим.
2.Основна мета політичного діяча була сказана в його рекламному гаслі, яке в той час було на всі екранах та плакатах «Чи повинен правити народ? - Так!". Це спонукнуло дуже велику кількість людей проголосувати за нього. 29 штатів, понад сім з половиною мільйонів людей проголосували саме за Вільяма Тафта. Тафт довів до кінця багато реформ, розпочаті за часів Рузвельта, і взявся за нові. Він провів важку реформу пошти та створення ощадної каси поштового відомства, просунув вперед реформу федерального управління з оплатою за працею. Міністерству торгівлі і праці було підпорядковане власне відомство, метою якого було обмеження дитячої праці.Слідуючи своїм передвиборчим обіцянкам, Тафт спробував знизити митні тарифи, але в Конгресі пройшов закон про тарифи Пейна - Олдріча (1909), який лише незначно переглядав існуючі ставки. Коли в 1909 прожитковий мінімум різко підвищився, відповідальність за це була покладена на новий митний закон, що істотно знизило популярність президента. У зовнішній політиці Тафт прагнув до посилити вплив США в Китаї, як невичерпного ринку збуту. За до енергійного натиску на китайський уряд вдалося (попри опір європейських держав) домогтися участі американських банків у великому проекті будівництва залізниці Ханькоу-Цзіньчжоу. Цей проект був спрямований на усунення російського і японського впливу в Маньчжурії. У 1911 американським банкам вдалося очолити т.зв. "Консорціум шести" для реформи китайської валюти, але після початку революції в Китаї і повалення імператорського дому в тому 1913 американські банки вийшли з консорціуму.
3. Він зробив досить багато, але його попередники всеодно були краще за нього. Президент продвигав дуже багато різних ідей, але всі вони або невдавались, або з часом просто припиняли існувати. Лиша пару його ідей дойшли до нашого часу, такі як: обмеження дитячої праці, продвиг банків, проекти по будівництву залізниць. Але все ж я не можу сказати, що Вільям Тафт якось вплинув на сучасне життя людей.
Відповідь:
Вільям Говард Тафт президент США ХХст.
Пояснення:
1.Він відвідував середню школу Вудворд в Цинциннаті. Вчився у Єльському коледжі в 1874—1878 р. Далі вчився на юридичному факультеті Університету Цинциннаті і завершив ці студії зі ступенем бакалавра права. У 1896 р. Тафт став деканом і професором юридичного факультету Цинциннатського університету. До обрання обіймав судові та військові посади (пік кар'єри — військовий міністр 1904—1908 рр.).Вільям Говард Тафт був дуже цілоспрямований, завжди добивався свої мети та мав свою врівноважену думку. Був розумною та начитаною людиною, достойний кандидат у президенти. У епоху ХХ ст. коли один із президенів США був Тафт, весь світ дуже швидко розвивався у всіх діяльностях, а особливо Штати Америки. Всі ми знаємо з історії і з розповідей предків, що практично все нове в першу чергу з'являлось у Америці. Це гворит про те що у ХХ ст. розвиток був дуже хорошим.
2.Основна мета політичного діяча була сказана в його рекламному гаслі, яке в той час було на всі екранах та плакатах «Чи повинен правити народ? - Так!". Це спонукнуло дуже велику кількість людей проголосувати за нього. 29 штатів, понад сім з половиною мільйонів людей проголосували саме за Вільяма Тафта. Тафт довів до кінця багато реформ, розпочаті за часів Рузвельта, і взявся за нові. Він провів важку реформу пошти та створення ощадної каси поштового відомства, просунув вперед реформу федерального управління з оплатою за працею. Міністерству торгівлі і праці було підпорядковане власне відомство, метою якого було обмеження дитячої праці.Слідуючи своїм передвиборчим обіцянкам, Тафт спробував знизити митні тарифи, але в Конгресі пройшов закон про тарифи Пейна - Олдріча (1909), який лише незначно переглядав існуючі ставки. Коли в 1909 прожитковий мінімум різко підвищився, відповідальність за це була покладена на новий митний закон, що істотно знизило популярність президента. У зовнішній політиці Тафт прагнув до посилити вплив США в Китаї, як невичерпного ринку збуту. За до енергійного натиску на китайський уряд вдалося (попри опір європейських держав) домогтися участі американських банків у великому проекті будівництва залізниці Ханькоу-Цзіньчжоу. Цей проект був спрямований на усунення російського і японського впливу в Маньчжурії. У 1911 американським банкам вдалося очолити т.зв. "Консорціум шести" для реформи китайської валюти, але після початку революції в Китаї і повалення імператорського дому в тому 1913 американські банки вийшли з консорціуму.
3. Він зробив досить багато, але його попередники всеодно були краще за нього. Президент продвигав дуже багато різних ідей, але всі вони або невдавались, або з часом просто припиняли існувати. Лиша пару його ідей дойшли до нашого часу, такі як: обмеження дитячої праці, продвиг банків, проекти по будівництву залізниць. Але все ж я не можу сказати, що Вільям Тафт якось вплинув на сучасне життя людей.
Австрия-Федеративная республика;
Австралия-Конституционная монархия;-Федерация.
Аргентина-Федеративная президентская республика;
Армения-Парламентская республика;
Белорусь-Президентская республика;
Бельгия- Конституционная парламентская монархия.
Бразилия-Федеративная президентская республика;
Ватикан-Абсолютная теократическая монархия;
Великобритания-Парламентская монархия;
Вьетнам-Однопартийная социалистическая республика;
Германия-Федеративная парламентская республика;
Индия-Федеративная парламентская республика;
Иран-Исламская республика;
Испания-Конституционная монархия;
Италия-Парламентская республика;
Казахстан-Президентская республика;
Канада-Конституционная монархия с парламентской системой;
Китай-Однопартийная парламентская республика;
Малайзия-Федеративная конституционная выборная монархия;
Мексика-Федеративная президентская республика;
Нидерланды-Конституционная монархия;
Россия-Демократическое федеративное правовое государство
США-Президентская республика
Швеция-Конституционная монархия;
Япония-Конституционная монархия