История России. Тест № 3 по пар 34 "Социально-экономическое развитие страны на рубеже 19-20 в.в." .
1. Назовите один из главных признаков развития индустриального общества.
1) преобладание сельского хозяйства в экономике
2) бурное развитие сферы услуг
3) преобладание промышленного производства над сель¬ским хозяйством
4) преобладание традиционных ценностей в общественной жизни
2. Какая транспортная магистраль была построена в Российской империи на рубеже XIX-ХХ вв., что ствовало развитию промышленного производства?
1) Волго-Донской канал
2) Байкала-Амурская магистраль
3) Беломорско-Балтийский канал
4) Транссибирская магистраль
3. Какова была доля государственного сектора в экономике России рубежа XIX-XX вв.?
1) доля государственного сектора была минимальной
2) государство не имело доли в экономике, все предприятия принадлежали частным структурам
3) государственный сектор занимал важное место, доля государственного сектора была значительной
4) предприятия были исключительно государственными, частного сектора экономики не существовало
4. Денежная реформа 1897 г. была проведена в Российской империи по инициативе министра финансов
1) Н.Х. Бунге
2) А.А. Аракчеева
3) П.А. Столыпина
4) С.Ю. Витте
5. Какова была доля иностранных инвестиций в российскую экономику на рубеже XIX-ХХ столетий?
1) иностранных инвестиций в российскую экономику не было совсем
2) около 10 %
3) около 40 %
4) около 80 %
6. На какой период пришёлся мощный экономический кризис в развитии экономики европейских стран?
1) 1897-1899 гг.
2) 1900-1903 гг.
3) 1903-1905 гг.
4) 1905-1909 гг.
7. Какой российский синдикат из перечисленных контролировал к 1912 г. около 80 % металлургической продукции всей страны?
1) «Металлург»
2) «Продамет»
3) «Сверхметалл»
4) «Российские металлургические заводы»
8. Какой размер земельного надела в среднем приходился на одно крестьянское хозяйство России рубежа XIX-ХХ вв.?
1) около 1 десятины земли
2) около 2-3 десятин земли
3) около 7 десятин земли
4) около 10 десятин земли
9. Назовите одну из причин малоэффективного развития сельского хозяйства в России начала ХХ в.
1) значительная доля частных крестьянских хозяйств
2) применение сельскохозяйственной техники, вытеснение ручного труда
3) сохранение крестьянской общины
4) преобладание крупных и середняцких крестьянских хозяйств
10. Какое место занимала Россия в мировой экономике на¬чала ХХ в. по общему объёму сельскохозяйственной продукции?
1) первое
2) второе
3) третье
4) пятое
Війна за об'єднання Галицько-Волинського князівства
(1205—1245) затяжна боротьба за владу в Галичині і на Волині після загибелі Романа Мстиславича за участю представників різних гілок династії Рюриковичів і соціальних верств, Галицько-Волинського князівства при втручанні Угорщини та Польщі. Закінчилася приходом до влади Романовичів на Волині (1214), в Галичі і перемогою під Ярославом над останнім серйозним претендентом (1245).
В ході війни були ліквідовані удільні князівства Південно-Західної Русі, зокрема Луцьке і Белзьке які опинились під контролем Данила Романовича, князі отримували землі від центральної влади на правах васалів. Після смерті короля Данила (1264) 5 років існувало Холмське і близько 30 років — Володимирське та Луцьке князівства, після чого всі галицько-волинські землі знову опинилися під владою єдиного князя, Юрія Львовича
Объяснение:
Війна за об'єднання Галицько-Волинського князівства (1205—1245) — затяжна боротьба за владу в Галичині і на Волині після загибелі Романа Мстиславича за участю представників різних гілок династії Рюриковичів і соціальних верств Галицько-Волинського князівства при втручанні Угорщини та Польщі. Закінчилася приходом до влади Романовичів на Волині (1214), в Галичі (1229, остаточно 1238) і перемогою під Ярославом над останнім серйозним претендентом (1245).
В ході війни були ліквідовані удільні князівства Південно-Західної Русі, зокрема Луцьке і Белзьке які опинились під контролем Данила Романовича, князі отримували землі від центральної влади на правах васалів. Після смерті короля Данила (1264) 5 років існувало Холмське і близько 30 років — Володимирське та Луцьке князівства, після чого всі галицько-волинські землі знову опинилися під владою єдиного князя, Юрія Львовича.
Объяснение:
без слов