Iваpiант 1. столицею української козацької держави і резиденцісю б. хмельницького було місте a) переяслав: б) чигирин; b) київ; г) черкаси. 2. де відбулась перша переможна битва для козацького війська в національно-визвольн війні українського народу проти речі посполитої середини xvii ст.? а) на жовтих водах; б) під корсунем; в) під пилявцями; г) під 3боровом. 3. як називалися офіційні документи-звернення б. хмельницького до укрaїнського народу періоду національно-визвольної війни середини хvii ст.? a) грамоти, б) універсали, b) укази, г) закони. 4. pішення «військо запорозьке з містами і з землями прийняти під государеву високу руку» було ухвалено: а) переяславською радою. b) державною думою, б) земським собором, г) сенатом. 5. яка подія вважається початком націiонально-визвольної війни? а) зруйнування шляхтичем д. дзчаплинським родинного хутора б. хмельницького. б) втеча б. хмельницького з в'язниці в чигирині; b) оволодіння б. хмельницьким без бою запорозькою січчю; b г) обрання б. хмельницького гетьманом дзbiйська запорозыкого. 6. як називалась військова і водночас адміністративно-територіальна одиниця українсь- б) полк, г) курінь. козацької держави? а) повіт, в) восводство, 7. 1649 та 1651 p. в історії національно-визвольної війни українського народу під проводом б. хмельницького пов'язані 3: а) козацького війська проти молдавії; b б) підписання союзницьких угод із трансільваніею та пвеціею; b) переобрання гетьмана на генеральній військовій раді; г) укладення україно-польських мирних угод. 8. які зміни в соціально-економічному житті українського суспільства відбулися внаслідок національно-визвольної війни українського народу середини xvii ст.? a) ліквідація панщини і кріпацтва і здобуття селянством особистої свободи; б) запровадження заборон на купівлю-продаж і дарування земельних маєтків; в) відновлення та поширення фільваркової системи господарювання; 1) стрімке зростання обсягів земельних володінь магнатів і шляхти. 9. установіть відповідність між назвами битв національно-визвольної війни українсько- народу під проводом б. хмельницького та їхніми наслідками: 1) битва під батогом, 2) берестецька битва 3) 3борівська битва, 4) битва під пилявцями a) bідновлення україно-молдавського соозу, укладення шлюбу тимоша хмельницьког розандою лупу; б) звільнення козацькими військами поділля та волині, створення сприятливих умов д- визволення західноукраїнських земель%b в) визнання польським королем влади гетьмана над київським, чернігівським і брашлавським воеводствами%; укладення союзу з трансильванісю, спільні бойові дії козацького та трансильванське військ на території польші;

«Жеті жарғы» заңдар жинағы мемлекеттің ішкі жағдайын күшейтуге бағытталды. Осы заң негізінде қазақтың тайпа, ру басыларын жылына бір рет жиналуға міндеттеді. Бұл жиындарда мемлекеттің сыртқы және ішкі жағдайына байланысты мәселелер дауыс беру негізінде шешілді. Жиынға қару асынып келген азаматтардың ғана дауыс беру құқықтары болды. Сонымен бірге қару ұстап келген азамат жылына өз байлығының жиырмадан бір бөлігін салық ретінде мемлекетке беруге міндеттелді. Жиынға қатысушы әр рудың өз таңбасы болды. Бұл таңбалар құрылтайда мемлекеттік рәміз дәрежесінде бекітілді.

Қазақтың негізгі байлығы мал болғаны белгілі. Сондықтан «Жеті жарғы» заңдарына сай әр меншік иесі өз малдарына ен салуға міндеттелді. Сонымен қатар, әр рудың жайылым жер меншігі қатаң белгіленді.

«Жеті жарғыда» қылмыстық іс - құқық нормаларына үлкен орын бөлінген. Қылмыс ретіне: кісі өлтіру, мертіктіру, әйелді зорлау, соққыға жығу, қорлау, ұрлық істеу және тағы басқалары жатқан. Кінәлілер жасаған қылмыс деңгейіне сай әртүрлі жазаға кесілген. Бұл жинақта «қанға қан» заңы сақталды. Бірақ билер сотының екі жақ келісуі бойынша жазаны құн төлеумен алмастыруға мүмкіншілігі болған. Құн төлеу төрт жағдайда рәсімделген. Олар: егер әйелі күйеуін өлтірсе және күйеуінің туыстары оны кешірмеген жағдайда, егер әйел некесіз туған баласын өлтірген жағдайда, жұбайлар арасындағы «көзге шөп салушылық» дәлелденген жағдайда және «құдайға тіл тигізгені анықталған жағдайда». Өлім жазасының екі түрі болған: дарға асу және тас лақтыру әрекеттерін қолдану.

Русские во главе с великим князем московским и владимирским Дмитрием Донским разгромили монголо-татарское войско под командованием Мамая.

Итогом правления Ивана Калиты (1325-1340) стало значительное усиление позиций Москвы в северо-восточной Руси.Попытки передачи сбора дани великому князю Владимирскому делались и ранее, но закрепился такой порядок только с княжения Ивана Калиты. Тверское восстание 1327 г. подвело черту под деятельностью баскаков на Руси. Сбор дани русским князем не сопровождался таким насилием, какое творили ордынцы. Население вздохнуло спокойнее. Хан, получая регулярно ордынский выход, тоже был доволен и не посылал на Русь карательных отрядов. Сорок лет (1328-1367), как заметил летописец, «престаша татарове воевати землю Русскую». За это время выросло поколение новых русских людей: они не видели ужаса ордынского погрома и не боялись татар. Эти люди уже могли взяться за меч, чтобы отстаивать свое право на свободу. В 1359 г. в ходе эпидемии чумы престол московский по воле судьбы достался девятилетнему мальчику Дмитрию Ивановичу. Еще ни разу на подвластной Орде Руси не давали золотой ярлык на великое княжение Владимирское ребенку. Поэтому суздальско-нижегородский князь Дмитрий Константинович поехал в Орду и вы себе золотой ярлык. Впрочем, в этом деле Дмитрия Константиновича не поддерживали даже собственные родичи, а московские бояре и митрополит Алексей в 1362 г. добились возвращения золотого ярлыка в Москву. Очевидно, тогда же юный московский князь Дмитрий посетил Золотую Орду.  Соперничество московского и нижегородского правителей кончилось в 1367 г. миром и даже союзом. Московский князь Дмитрий обещал Дмитрию Суздальско-Нижегородскому подавить выступление его мятежного брата. Суздальско-Нижегородский князь выдавал за Дмитрия Московского свою дочь и признавал его «братом старейшим». Союз с Суздальско-Нижегородским княжеством был очень важен, ибо Москва готовилась к войне с Тверью. В преддверии войны в Москве за 2 года воздвигли каменный кремль (1367). Строили его после «всесвятского» пожара  (произошел вдень памяти всех Святых, отсюда и его название) из белого камня известняка и больших кирпичей. Известняк возили зимой на санях, а летом по реке из каменоломен, расположенных у села Мячкова в 30 км от столицы. Некоторые исследователи считают, что новый Кремль был не весь каменный, частично он сохранял деревянные конструкции. Однако в Низовой Руси это была первая каменная крепость. Она говорила о мощи и богатстве московских правителей. В свою очередь, с конца 1350-х гг. в Золотой Орде шла большая междоусобица. Источники называют ее «великой замятней». Орда раскололась. В поволжской ее части ханы менялись, чуть ли не каждый год. В южной – Причерноморской Орде укрепился теневой правитель Мамай. Он был темником и правил от имени малолетних ханов-Чингизидов. В годы «великой замятни» Орда очень ослабла. В 1362 г. в битве у Синих Вод ее разгромил Ольгерд и отнял Южную Русь. Но хуже внешних поражений были внутренние заговоры и смуты. Они терзали страну, лишали ее прежней силы. За два десятка лет на престоле Волжской Орды побывало более 20 чингизидов. Центральная власть ослабела. Многие царевичи и мурзы привыкли жить разбоем. Воспользовавшись «замятней» в Орде, тверской князь Михаил Александрович решил ис себе золотого ярлыка. Так же Михаил рассчитывал на военную своего родственника - великого князя Литовского и Русского Ольгерда (Ольгерд был женат на тверской княжне.)