Из курса всеобщей узнали о развитии в мануфактуры в европе давайте вспомним основные отличия мануфактурного производства от ремесленного труда заполните таблицу прочитав пункт 3 на странице 31 32 используя дополнительную информацию
Новый курс президента Рузвельта был направлен на промышленность, сельское хозяйство, банковскую систему и социальные отношения.
Основные мероприятия по промышленности:
- Был внедрен «Кодекс честной конкуренции». Кодекс ограничивал возможности предпринимателей уменьшать обьем продукции. Также не давал возможности повышать цены, снижать зарплату и увеличивать рабочий день.
- Была учреждена государственная администрация возрождения.
- У профсоюзов появилась возможность заключать трудовые договора. Они представляли интересы рабочих людей.
Результатом этого было:
- Приостановка спада производственного труда
- Была создана система государственного регулирования и контроля.
Основные мероприятия по сельскому хозяйству:
- Закон о регулировании сельхоза.
- Служба по охране плодородия земли.
- Закон о выплате дотаций за сокращение выращивания культур, что приводили к истощению земли.
Результаты:
- Предотвращение угрозы разорения фермеров. Уравнивание цен на сельхоз продукцию.
- Сохранность почв.
- Стабильный продовольственный резерв.
Основные мероприятия по банковской системе:
- Экстренная система по банков.
- Федеральная корпорация по депозитам, страхованию банковских взносов.
- Запрет на перевод денег в другие страны.
Результаты:
- Обновление доверия вкладчиков.
- Закрыт отток денег за границу.
Основные мероприятия по социальной политике:
- Была создана федеральная система по социальной защите.
- Были организованы трудовые лагеря для молодых людей.
- Права профсоюзов расширились.
- Был введен минимальный размер зарплаты и максимальный рабочий день.
Польське королівство здавна намагалося підпорядкувати собі Велике Князівство Литовське. Проте реальні передумови для об'єднання двох держав сформувалися лише в середині XVI ст. У цей час наростаюча криза литовської держави сягнула критичної межі, коли вона опинилась перед загрозою воєнної катастрофи внаслідок поразки в Ливонській війні (1558–1583 pp.) від Московської держави. Передумови Люблінської унії:
• Глибока криза Великого Князівства Литовського, зумовлена поразками в московсько-литовських війнах XVI ст., особливо в Ливонський. Це штовхало правлячі кола Литви на пошук реального союзника.
• Польща прагнула скористатися послабленням Литви для реалізації давніх планів експансії на Схід, до якої штовхала шляхта, що сподівалася здобути нові землі та маєтки.
• Українська сторона сподівалась, що об'єднана держава зможе налагодити ефективну оборону проти татарських нападів, а також припиняться наїзди польської шляхти на маєтки української в прикордонних областях.
• Литовські магнати, прихильники незалежності, втрачають свій вплив. Дрібна і середня шляхта сподівається, що в результаті унії вона отримає нові привілеї, якими користується польська шляхта.
• Польські магнати і шляхта, що були втягнуті в товарно-грошові відносини, сподівалися здобути нові землі та залежних селян, які б давали ще більше товарного хліба, що експортувався на захід.
• Українські князі підтримували унію за умови збереження православ'я і місцевих звичаїв. Українська православна шляхта сподівалася на нові привілеї, якими користувалася польська
Новый курс президента Рузвельта был направлен на промышленность, сельское хозяйство, банковскую систему и социальные отношения.
Основные мероприятия по промышленности:
- Был внедрен «Кодекс честной конкуренции». Кодекс ограничивал возможности предпринимателей уменьшать обьем продукции. Также не давал возможности повышать цены, снижать зарплату и увеличивать рабочий день.
- Была учреждена государственная администрация возрождения.
- У профсоюзов появилась возможность заключать трудовые договора. Они представляли интересы рабочих людей.
Результатом этого было:
- Приостановка спада производственного труда
- Была создана система государственного регулирования и контроля.
Основные мероприятия по сельскому хозяйству:
- Закон о регулировании сельхоза.
- Служба по охране плодородия земли.
- Закон о выплате дотаций за сокращение выращивания культур, что приводили к истощению земли.
Результаты:
- Предотвращение угрозы разорения фермеров. Уравнивание цен на сельхоз продукцию.
- Сохранность почв.
- Стабильный продовольственный резерв.
Основные мероприятия по банковской системе:
- Экстренная система по банков.
- Федеральная корпорация по депозитам, страхованию банковских взносов.
- Запрет на перевод денег в другие страны.
Результаты:
- Обновление доверия вкладчиков.
- Закрыт отток денег за границу.
Основные мероприятия по социальной политике:
- Была создана федеральная система по социальной защите.
- Были организованы трудовые лагеря для молодых людей.
- Права профсоюзов расширились.
- Был введен минимальный размер зарплаты и максимальный рабочий день.
Результаты:
- Была устранена угроза по социальному взрыву.
- Прекратился рост безработицы.
Польське королівство здавна намагалося підпорядкувати собі Велике Князівство Литовське. Проте реальні передумови для об'єднання двох держав сформувалися лише в середині XVI ст. У цей час наростаюча криза литовської держави сягнула критичної межі, коли вона опинилась перед загрозою воєнної катастрофи внаслідок поразки в Ливонській війні (1558–1583 pp.) від Московської держави. Передумови Люблінської унії:
• Глибока криза Великого Князівства Литовського, зумовлена поразками в московсько-литовських війнах XVI ст., особливо в Ливонський. Це штовхало правлячі кола Литви на пошук реального союзника.
• Польща прагнула скористатися послабленням Литви для реалізації давніх планів експансії на Схід, до якої штовхала шляхта, що сподівалася здобути нові землі та маєтки.
• Українська сторона сподівалась, що об'єднана держава зможе налагодити ефективну оборону проти татарських нападів, а також припиняться наїзди польської шляхти на маєтки української в прикордонних областях.
• Литовські магнати, прихильники незалежності, втрачають свій вплив. Дрібна і середня шляхта сподівається, що в результаті унії вона отримає нові привілеї, якими користується польська шляхта.
• Польські магнати і шляхта, що були втягнуті в товарно-грошові відносини, сподівалися здобути нові землі та залежних селян, які б давали ще більше товарного хліба, що експортувався на захід.
• Українські князі підтримували унію за умови збереження православ'я і місцевих звичаїв. Українська православна шляхта сподівалася на нові привілеї, якими користувалася польська