. Изучи фрагмент статьи «Размышления о фашизме в новейшей истории Японии» и выполни задания ( ) «….можно предположить, что вместо вопроса, «была ли Япония фашистским государством», более уместно задаться вопросом, до какой степени фашистские идеи были приняты японским правящим классом и обществом. В этой связи важно также задуматься, влияли ли и, если да, то в какой степени, фашистские идеи на политику японского правительства…» К. Спильман
Приведи исторические факты, подтверждающие или опровергающие точку зрения, что Япония в 30-е годы была фашистским государством
Определи, какие социальные группы японского общества поддерживали фашистскую идеологию
1. 2.
Аргументируй, почему указанные тобой социальные группы поддерживали фашистскую идеологию
Выскажи мнение, для чего была необходима японская концепцияединого «семьи-государства», управляемого императором
ответ:
Объединение Германии и Италии происходит в период с 50х-60х годов 19 века и представляет собой 4 этапа.
Почему объединение было?
Потому что Германия и Италия остались слабы и раздроблены после революции. В конце 40х усилилась Сардиния, началась война против Австрии, и присоединение Северной и Центральной Италии к Пьемонту.
В 1860е начались походы Гарибальди, а в феврале 1861 года открылся итальянский парламент.
Так или иначе процесс объединения разбит на 4 этапа:
- 1859 год
Венеция под властью Австрии, Ломбардия передана в руки Сардинии
- 1860 год
В состав Сардинии вошли Тоскана, Парма и Модена
- 1960 год
К Сардинии присоединилось Неаполитанское королевство
- 1961 год
Образовалось Итальянское королевство, парламент которого возглавил Виктор Эммануил 2; в этом же году была принята конституция.
Подробнее - на -
Объяснение:
ответ:
Після розпаду Австро-Угорської імперії закарпатські українці активно виступали за об'єднання Карпатської України з іншими українськими землями. 21 січня 1919 року на Народних Зборах у Хусті, де зібралося більше 400 депутатів з усього Закарпаття, було проголошено злуку[1] Карпатської України з Українською Народною Республікою. Однак несприятлива міжнародна ситуація і критичне становище Директорії УНР внаслідок агресії більшовицької Росії, не дозволили здійснити надії закарпатських українців на возз'єднання в єдиній Українській державі.
На основі рішень Сен-Жерменського (1919 р.) і Тріанонського (1920 р.) договорів Підкарпатська Русь була включена до складу Чехо-Словацької республіки на правах автономії. Проте реальний автономний статус Карпатської України, передбачений договорами, так і не був забезпечений чехословацьким урядом. У 1920-1930-х рр. українська громадськість і політичні партії на Закарпатті активно виступали за надання Карпатській Україні автономії, створення Української національної держави і возз'єднання у Соборній незалежній українській державі. Для цього регулярно проводилися народовецькі з'їзди.
Президент Чехо-Словаччини Едвард Бенеш усвідомлював складнощі діяльності уряду в умовах багатоетнічності республіки. Він проголошував намір перебудувати її «…в державу, де цілковито рівноправні народи мали б своє власне управління…». 20 лютого 1937 року було опубліковане спеціальне комюніке із основними настановами, що передбачали зміну політики стосовно національних меншин. Але ніяких практичних заходів у той час не було вжито.