изучите извлечения из документов. Определите на их основе основные направления и приоритета миграционной политики. Объясните их значение для республики Казахстан
4. появился сенат (законодательный орган власти) вместо приказов образовались коллегии, в которых решения по вопросам решались коллегиально и каждый отвечал за конкретную сферу, чего в приказах точно не было произошло отдаление церкви от власти, путем ликвидация института патриаршества и введение синода, главой которого был местоблюститель патриаршего синода (в будущем обер-прокурор) ‼️И ПЛЮС САМА СХЕМА В ФАЙЛЕ‼️ 5. Реформа государственного управления – ввод губерний и провинций, упразднение Боярской думы, учреждение Сената и 13 коллегий, Россия стала империей, а Петр – императором, назначение фискалов и генерал-фискалов для контроля за государственными служащими. Областная реформа – укрепление вертикали власти, назначение губернаторов в губерниях, учреждение и ликвидация долей. Судебная реформа – автономизация судебной ветви власти, Сенат и Юстиц-коллегия разделяли функции суда, существовали провинциальные суды – гражданские, уголовные и посадкие дела. Военная реформа (нацелена на развитие и усиление армии) – создание флота, полки нового строя, создаются оружейные заводы, новое обмундирование, новое продовольствие и открытие продуктовых магазинов, регулярная армия. Церковная реформа – церковная иерархия подчинялась императору, церковь больше не была автономной, Духовный регламент, Святейший Сенод, «12 статей» провозглашающих религиозную терпимость и решение вопроса о старообрядцах, (не) отказавшихся от раскола. Финансовая реформа – появление копейки, монополизация товаров (соли, алкоголя, дегтя, щетины, ввод косвенных налогов, увеличения размера подушной подати. 6. 1. Реформы Петра развитию России: подъему культуры и образования, медицины. Помимо этого, Петр 1 значительно расширил границы России и сделал её империей и Пётр первый пробил окно в Европу.
Походження Ольги достеменно невідоме. Про неї склали чимало легенд. За однією з них, жінка перевозила князя Ігоря через річку, чоловік захопився її вродою і одружився. За іншою легендою, вона була донькою боярина, або псковського князя. Історія Ольги у літописі починається з докладного оповідання про помсту, яку вона вчинила над древлянами за вбивство свого чоловіка Ігоря. Ця помста завершилась спаленням столиці древлян, міста Іскоростень. Враховуючи, що їхній син Святослав був малолітнім, влада перейшла до рук Ольги у 945 р. Ольга стала повноправною правителькою величезної, ще не впорядкованої держави, де час від часу вибухали повстання проти центральної влади. Серед усіх князів Ольга провела державну реформу, організувала опорні пункти центральної влади на місцях, чим зробила важливий крок у складанні давньоруської державності, першою навела лад у справі плати данини. Вона встановила норми оподаткування. Впровадила кілька видів платежів – "устави" та "уроки". Данину з древлян та інших племен відтоді ділили на три частини: дві йшли на Київ, а третя – на Вишгород, де була резиденція Ольги. Княгиня налагодила промисловий відлов хутрових звірів, визначила території, які мали постачати державі відповідний товар. Окрім того, саме хутром підлеглі землі та племена сплачували данину. Цей товар Київської Русі користувався неабияким попитом з боку інших держав. Проводила традиційну політику стосовно Візантії. У 946 (або 957) здійснила візит до Константинополя, уклавши угоду з імператором Константином VII Багрянородним. Під час візиту прийняла християнство, але запровадити його в Києві не спромоглася. Ольгу не просто вшановували нащадки — її канонізували. Намагаючись зміцнити позиції країни в Центральній Європі, Ольгі відправила посольство до Оттона, яке, крім клопотання про запровадження християнства, мало домагатися встановлення відносин “миру й дружби” з Німеччиною - могутньою європейською державою. У роки правління великої княгині не відбувалося воєнних зіткнеш ні з Хозарією, ні з печенігами, конфліктні ситуації розв'язувались дипломатією. У проведенні зовнішньої політики Ольга віддавала перевагу мир ним засобам урегулювання конфліктів.
"Держала сильною та зручною рукою державну систему, й не дала їй ослабнути ні розвалитися".
вместо приказов образовались коллегии, в которых решения по вопросам решались коллегиально и каждый отвечал за конкретную сферу, чего в приказах точно не было
произошло отдаление церкви от власти, путем ликвидация института патриаршества и введение синода, главой которого был местоблюститель патриаршего синода (в будущем обер-прокурор) ‼️И ПЛЮС САМА СХЕМА В ФАЙЛЕ‼️
5. Реформа государственного управления – ввод губерний и провинций, упразднение Боярской думы, учреждение Сената и 13 коллегий, Россия стала империей, а Петр – императором, назначение фискалов и генерал-фискалов для контроля за государственными служащими.
Областная реформа – укрепление вертикали власти, назначение губернаторов в губерниях, учреждение и ликвидация долей.
Судебная реформа – автономизация судебной ветви власти, Сенат и Юстиц-коллегия разделяли функции суда, существовали провинциальные суды – гражданские, уголовные и посадкие дела.
Военная реформа (нацелена на развитие и усиление армии) – создание флота, полки нового строя, создаются оружейные заводы, новое обмундирование, новое продовольствие и открытие продуктовых магазинов, регулярная армия.
Церковная реформа – церковная иерархия подчинялась императору, церковь больше не была автономной, Духовный регламент, Святейший Сенод, «12 статей» провозглашающих религиозную терпимость и решение вопроса о старообрядцах, (не) отказавшихся от раскола.
Финансовая реформа – появление копейки, монополизация товаров (соли, алкоголя, дегтя, щетины, ввод косвенных налогов, увеличения размера подушной подати.
6. 1. Реформы Петра развитию России: подъему культуры и образования, медицины. Помимо этого, Петр 1 значительно расширил границы России и сделал её империей и Пётр первый пробил окно в Европу.
КНЯГИНЯ ОЛЬГА
київська княгиня (944 — 964)
"Зорю, що передвіщала схід християнства на Русі"
Нестор-літописець
Походження Ольги достеменно невідоме. Про неї склали чимало легенд. За однією з них, жінка перевозила князя Ігоря через річку, чоловік захопився її вродою і одружився. За іншою легендою, вона була донькою боярина, або псковського князя. Історія Ольги у літописі починається з докладного оповідання про помсту, яку вона вчинила над древлянами за вбивство свого чоловіка Ігоря. Ця помста завершилась спаленням столиці древлян, міста Іскоростень. Враховуючи, що їхній син Святослав був малолітнім, влада перейшла до рук Ольги у 945 р. Ольга стала повноправною правителькою величезної, ще не впорядкованої держави, де час від часу вибухали повстання проти центральної влади. Серед усіх князів Ольга провела державну реформу, організувала опорні пункти центральної влади на місцях, чим зробила важливий крок у складанні давньоруської державності, першою навела лад у справі плати данини. Вона встановила норми оподаткування. Впровадила кілька видів платежів – "устави" та "уроки". Данину з древлян та інших племен відтоді ділили на три частини: дві йшли на Київ, а третя – на Вишгород, де була резиденція Ольги. Княгиня налагодила промисловий відлов хутрових звірів, визначила території, які мали постачати державі відповідний товар. Окрім того, саме хутром підлеглі землі та племена сплачували данину. Цей товар Київської Русі користувався неабияким попитом з боку інших держав. Проводила традиційну політику стосовно Візантії. У 946 (або 957) здійснила візит до Константинополя, уклавши угоду з імператором Константином VII Багрянородним. Під час візиту прийняла християнство, але запровадити його в Києві не спромоглася. Ольгу не просто вшановували нащадки — її канонізували. Намагаючись зміцнити позиції країни в Центральній Європі, Ольгі відправила посольство до Оттона, яке, крім клопотання про запровадження християнства, мало домагатися встановлення відносин “миру й дружби” з Німеччиною - могутньою європейською державою. У роки правління великої княгині не відбувалося воєнних зіткнеш ні з Хозарією, ні з печенігами, конфліктні ситуації розв'язувались дипломатією. У проведенні зовнішньої політики Ольга віддавала перевагу мир ним засобам урегулювання конфліктів.
"Держала сильною та зручною рукою державну систему, й не дала їй ослабнути ні розвалитися".
М. Грушевський