К терминам подбери соответствующие определения - 1 Тебеневка А Насыпь из земли на месте погребения.
2 Номад Б скота добывать подножный корм из- под снега.
3 Курган В Представитель кочующего народа.
Напиши ответы в таблицу.
Тебеневка 1
Номад 2
Курган 3
3.Расположи жилища в хронологическом порядке -
Юрта, хижина, пещера, землянка.
Напиши ответы в таблицу.
1
2
3
4
4. Определи достоверность определений -
1.В раннем железном веке постоянное жилье строилось в основном зимой.
2.Письменные источники о саках в основном составлены древнеримскими авторами.
3. Кочевники строили укрепления городского типа.
Напиши ответы в таблицу ( верное или неверное утверждение).
1 предложение
2 предложение
3 предложение
5. В эпоху энеолита люди использовали одновременное орудия труда из ( 2 правильных ответа) -
А) из железа
В) из бронзы
С) из меди
Д) из камня
Е) из дерева.
Впиши ответы.
1
2
6. Заполни пробелы в предложениях –
«Золото́й челове́к» условное название археологической находки сделанной в (1) в результате раскопок кургана Иссык на берегу реки Иссык в 53,5 километрах от Алма-Аты. Представляет собой останки (2) воина в золотой одежде.
В 1969 году группой казахстанских ученых под руководством (3) был обнаружен уникальный археологический комплекс иссыкского могильник
Напиши ответы в таблицу ( впиши пропущенные слова в предложениях).
1 предложение
2 предложение
3 предложение
Смерть, её ожидание и вероятность, и связанные с ней ритуалы занимают центральное место в любой культуре. В XX веке произошли невероятные изменения в этой области. Впервые в истории человек с большой вероятностью может дожить до возраста биологической старости (60-80 лет).
Ещё в Древней Греции V века до н.э. мужчина, доживший до 30 лет, имел хороший шанс дожить и до 60. Но при этом 2/3 людей не доживали до 30 лет, и 30-40% умирали в младенчестве и раннем детстве. Эта ситуация, с флуктуациями и небольшими улучшениями, продолжалась до XIX века, и тогда продолжительность жизни начала необратимо расти. Но основные изменения произошли в течении XX века, и навряд ли такие же радикальные изменения повторятся в нынешнем столетии.
Основные изменения продолжительности жизни связаны с уменьшением детской смертности почти до нуля (в развитых странах), а так же радикальным сокращением смертности от инфекционных заболеваний. Поскольку это происходило очень быстро в историческом смысле, но всё-таки в течении нескольких поколений, трудно осознать огромный культурный шок явившийся результатом этого: обычный человек может вполне рассчитывать что доживёт до зрелого возраста (до 50 лет с вероятностью около 90%). Нам совсем непросто осознать ситуацию 100-летней давности когда этого ещё не было.
2. Демографический взрыв
XX век стал центральным периодом большого демографического скачка начавшегося в конце XVIII века и, видимо, в основном завершающегося в XXI веке. Как и предыдущие "великие демографические взрывы" (неолитической революции, начала бронзового века, и "осевого времени" VI-I веков до н.э.) численность населения Земли за время такого скачка возрастала примерно в 10 раз, в то время как между скачками изменения были во много раз меньше. В последнем случае - от 1 миллиарда около 1800 до примерно 10 млрд. ожидающихся к концу XXI века. Основной скачок (несмотря на самые кровопролитные войны в истории) приходится именно на XX век.
Этот скачок нельзя сводить только к простому следствию пункта (1). Предыдущие великие демографические взрывы происходили несмотря на то что детская смертность оставалась практически постоянной. На этот раз именно радикальное сокращение детской (и инфекционной) смертности стало главной составной частью этого структурного скачка.
3. Исчезновение голода, выход из "мальтузианской ловушки"
На протяжении всей истории популяция населения изменялась по законам близким к экологическим: периоды роста достигали насыщения "ёмкости среды" (carrying capacity), и после этого начинался голод, эпидемии, затяжные войны и население данного региона существенно уменьшалось. Голод постоянно присутствовал в человеческой истории, но распределялся очень неравномерно: иногда целые десятилетия на большой территории проходили в относительном продовольственном достатке, но в другие периоды голодные годы следовали один за другим.
Один раз в истории человечества, в зрелой Римской Империи, I-II века н.э. (и ещё в IV веке) общество подошло устойчивому продовольственному достатку: для большинства жителей империи голод остался в диета стала разнообразной и насыщенной, и даже появилась проблема ожирения. С падением империи традиционное состояние отсутствия продовольственной безопасности и бедности диеты вернулось, до XVIII века.
В XIX веке наконец голод почти исчез из самых развитых стран, а XX - почти у всего человечества. Основные количественные изменения пришлись именно на век. Трудно переоценить культурное значение этой революции - когда вдруг забота о "хлебе насущином" отступила на второй план и более важной стала проблема ожирения, потери веса и "правильной" диеты.
4. Электрификация, круглосуточный образ жизни
Если бы инопланетяне в тарелочках на протяжении тысяч лет наблюдали за Землёй из космоса, они бы заметили что макроскопические изменения, за исключением сезонных колебаний, происходят довольно постепенно: немного смещаются климатические зоны, варьируется цвет растительности, кое-где заметны результаты человеческой деятельности. Но с конца XIX века можно было увидеть нечто поразительное: в тёмной, ночной половине Земли вдруг начали разрастаться огромные пятна света. Вокруг больших пятен появлялись маленькие точки, они разрастались, соединялись линиями, и целые большие территории покрывались сплошным световым фоном.
Если механизация, радикальное уменьшение доли мускульной энергии человека и животных - явление ХIX века, то массовая, доступная электрификация - важнейшее технологическое достижение XX века. Она привела к радикальному изменению образа жизни, "отступлению темноты" и возможности фактически 24-часового функционирования общества.
На загальносвітовий процес залучення жінок у політику вплинув феміністський рух «який ставив завдання домогтися надання жінкам виборчих прав». У результаті основним мотивом жіночого лідерства виявляється прагнення пробитися до політики. Це не дивно, оскільки політика тривалий час залишалася долею чоловіків. Адже у чоловічому світі основною цінністю була влада, тому прагнення пробитися до неї було одним з основних у русі за рівноправність чоловіків і жінок. Прорив жінок у політику був наслідком не тільки руху за рівноправність, але він обумовлений і «глибинними структурними змінами у соціумі та, насамперед, — значним збільшенням частки жіночої праці у суспільному виробництві». У трудову діяльність жінки втягнені були вдало, але це потягнуло за собою появу нових проблем: неоднакова з чоловіками оплата за рівноцінну працю, проблема «подвійної зайнятості», а отже, спроб вивільнитися з однієї зі сфер задіяності жінки (або родина, або кар'єра). У галузі політики це виявилося у більшій активності жінок у низових партійних організаціях.
Особливість місії проявилася в тому, що Тетчер змогла відчути необхідність зміни моделі попереднього розвитку Великої Британії. У поєднанні з її інтуїцією, вмінням орієнтуватися в ситуації — ці практичні навички дали світові феномен тетчеризму.
Загальновідома важливість психологічного фактора у формуванні стилю політичного лідерства, вплив якого взагалі багато в чому базується саме на цьому аспекті. Якщо говорити про особистісні характеристики Тетчер, то, як відомо, за нею закріпився титул «залізної леді».
Самій їй більше подобалося називати себе «політиком переконання», що ґрунтувалося на тому, що у своїй політиці вона, зазвичай, керувалася обставинами, але при цьому послідовно дотримувалась «генерального» неоліберального підходу. Взагалі їй притаманна цілеспрямованість, твердість. Опитування суспільної думки показували, що її поважали як політика, але не любили; британців дратували деякі її вчинки тільки через те, що вона була жінкою, чоловіку вони легше б пробачили це. Як приклад можна навести вирішення силовими методами Фолклендської кризи, чи її стиль ведення засідань кабінету міністрів, де вона звичайно брала ініціативу на себе. Якщо їй треба було домогтися проведення якого-небудь рішення без особливих ускладнень, вона викладала на самому початку свої позиції, чим забезпечувала потрібний результат. Багато говорили про авторитарний стиль її керування партією (хоча і до того прем'єр у консерваторів відігравав авторитарну роль) і країною. Це може підтвердити приклад її відносин із кабінетом міністрів, де вона тримала тільки тих, хто був їй потрібний у даний момент і часто усувала міністрів навіть без пояснення причин, результатом чого з'явилася найбільша кількість перестановок у кабінеті, який вона очолювала. У своїх промовах та інтерв'ю вона знову ж займала наступальну позицію. При цьому їй не можна відмовити у таких притаманних жінкам характеристиках, як гнучкість, інтуїція; часто кажуть, вона інстинктивно відчувала розвиток ситуації. Те, що вона жінка, автоматично працювало на неї, чим вона вміла користуватись. Попри те, що Тетчер віддавала перевагу, щоб у ній бачили не жінку, а політика, вигідною була хоча б та обставина, що міністри — чоловіки, а прем'єр — жінка. Кожен британець вважається джентльменом, якому складно сперечатися із жінкою, тим більше привселюдно.
Маргарет Тетчер як політичного лідера наділяють характеристиками мужності, твердості, цілеспрямованості тощо. У той час, як для жіночого стилю загалом властиві м'якість, поступливість, уміння йти на компроміси, пошук найбільш прийнятної для всіх лінії поводження у політиці. Причиною даного протиріччя є, очевидно те, що Тетчер часто доводилось бути першою: перша жінка — голова консервативної асоціації студентів в Оксфорді, перша жінка — міністр тіньового кабінету консервативної партії, лідер опозиції, прем'єр-міністр. І хоча зараз жінка в політиці вже не рідкість, як і жінка — лідер, прем'єр-міністр, усе-таки це ще не повсякденне явище. Жінки своєю більшістю значно активніші у низових партійних організаціях; якщо ж жінка пробивається до вершин політики, зазвичай вона змушена виявляти удвічі більшу активність, рішучість і цілеспрямованість, ніж чоловік, щоб довести свою компетенцію у цій сфері. Виявившись на такому рівні влади, вона не тільки починає діяти відповідно до чоловічого стандарту поводження, а характеристики твердості, десь навіть жорстокості стають для неї більш прийнятними, їй властивими. Хоча останнім часом гається визначена тенденція до пом'якшення жіночого стилю політичного лідерства у зв'язку з тим, що жінці стало легше стати до політики.
Подробнее - на -
Объяснение: