Відновлення радянської влади Відновлення української держави Відновлення польської держави, повернення західноукраїнських земель до складу Польщі
Організаційне оформлення 1941—-1942 pp. Партизанські загони, з'єднання; радянське підпілля (3500 підпільних організацій і груп) Похідні групи (1941 p.), Поліська Січ (1941 p.), УПА (листопад 1942 р.) та інші загони, підпілля ОУН 1941—1942 pp. Армія Крайова, Армія Людова, батальйони хлопські
Кількість, тис. осіб 200—600 50—200 (похідні групи— 5-10) 10—20
Командири С. Ковпак, О.Сабуров, 0. Федоров, М. Наумов. Штаб партизанського руху в Україні очолював Т. Строкач Командир Поліської Січі — Тарас Бульба (Боровець). Командуючі УПА: Д. Клячківський (К. Савур), Р. Шухевич (Т. Чупринка) Командуючий Армії Крайової — Т. Бур-Комаровський
Основні райони дій Українське Полісся, Чернігівщина, Сумщина Волинь, Галичина, українське Полісся Волинь, Полісся
Специфіка бойових дій Діяльність партизанів як правило підпорядковувалася й узгоджувалася з потребами фронту: диверсії на залізницях, удари по воєнних об'єктах, розвідка, до в переправі через річки тощо. Найбільші координовані операції партизанів: «Рейкова війна» і «Концерт» по зриву перевезень воєнних вантажів на залізницях, а також рейди великих партизанських з'єднань по тилах ворога Переважно діяла як самооборона населення — витіснення окупаційної адміністрації, створення української, захист населення від сваволі влади, зрив вивозу до Німеччини продовольства, робочої сили, проведення оборонних боїв з карателями по периметру і в середині контрольованої території. Напади на воєнні об'єкти здійснювалися в основному з метою оволодіння зброєю Діяла як самооборона польського населення. Засвідчувала претензії Польщі на західноукраїнські землі
Восстание под предводительством Емельяна Пугачева (1773-1775).
Причины: - недовольство яицкого казачества мероприятиями правительства, направленными на ликвидацию его привилегий. - тяжелый условия жизни и труда работных людей, приписных крестьян на заводах Урала. - рост государственных налогов и повинностей.
Участники: Казаки, крестьяне, работные люди, башкиры, калмыки, татары.
Основные события: 1 этап ( сентябрь 1773- март 1774 ) - неудачная осада Оренбурга, поражение под Татищевской крепостью 2 этап (апрель-июль 1774) - движение войск от Оренбурга через Урал до Казани - 12-17 июля сражение за Казань 3 этап (июль 1774- январь 1775) - 31 июля 1774 - указ Пугачева об освобождении крестьян без налогов - движение от Казани на юг - неудачна осада Царицына - 25 августа 1774 - решающее сражение у Сальникова завода - 18 сентября 1774 - захват Пугачева и передача властям - 10 января 1775 - казнь Пугачева в Моске
Последствия: - Восстание лишь усилило репрессивную политику по отношению к податным сословиям. - Материальный урон (жгли усадьбы, деревни) - "Низы" (крестьяне, податные сословия) вдохновились, почувствовали свою силу, пробудило в людях бунташное настроение.
Характеристика Течія
Радянська Націоналістична Польська
Мета Визволення від загарбників
Відновлення радянської влади Відновлення української держави Відновлення польської держави, повернення західноукраїнських земель до складу Польщі
Організаційне оформлення 1941—-1942 pp. Партизанські загони, з'єднання; радянське підпілля (3500 підпільних організацій і груп) Похідні групи (1941 p.), Поліська Січ (1941 p.), УПА (листопад 1942 р.) та інші загони, підпілля ОУН 1941—1942 pp. Армія Крайова, Армія Людова, батальйони хлопські
Кількість, тис. осіб 200—600 50—200 (похідні групи— 5-10) 10—20
Командири С. Ковпак, О.Сабуров, 0. Федоров, М. Наумов. Штаб партизанського руху в Україні очолював Т. Строкач Командир Поліської Січі — Тарас Бульба (Боровець). Командуючі УПА: Д. Клячківський (К. Савур), Р. Шухевич (Т. Чупринка) Командуючий Армії Крайової — Т. Бур-Комаровський
Основні райони дій Українське Полісся, Чернігівщина, Сумщина Волинь, Галичина, українське Полісся Волинь, Полісся
Специфіка бойових дій Діяльність партизанів як правило підпорядковувалася й узгоджувалася з потребами фронту: диверсії на залізницях, удари по воєнних об'єктах, розвідка, до в переправі через річки тощо. Найбільші координовані операції партизанів: «Рейкова війна» і «Концерт» по зриву перевезень воєнних вантажів на залізницях, а також рейди великих партизанських з'єднань по тилах ворога Переважно діяла як самооборона населення — витіснення окупаційної адміністрації, створення української, захист населення від сваволі влади, зрив вивозу до Німеччини продовольства, робочої сили, проведення оборонних боїв з карателями по периметру і в середині контрольованої території. Напади на воєнні об'єкти здійснювалися в основному з метою оволодіння зброєю Діяла як самооборона польського населення. Засвідчувала претензії Польщі на західноукраїнські землі
Причины:
- недовольство яицкого казачества мероприятиями правительства, направленными на ликвидацию его привилегий.
- тяжелый условия жизни и труда работных людей, приписных крестьян на заводах Урала.
- рост государственных налогов и повинностей.
Участники:
Казаки, крестьяне, работные люди, башкиры, калмыки, татары.
Основные события:
1 этап ( сентябрь 1773- март 1774 )
- неудачная осада Оренбурга, поражение под Татищевской крепостью
2 этап (апрель-июль 1774)
- движение войск от Оренбурга через Урал до Казани
- 12-17 июля сражение за Казань
3 этап (июль 1774- январь 1775)
- 31 июля 1774 - указ Пугачева об освобождении крестьян без налогов
- движение от Казани на юг
- неудачна осада Царицына
- 25 августа 1774 - решающее сражение у Сальникова завода
- 18 сентября 1774 - захват Пугачева и передача властям
- 10 января 1775 - казнь Пугачева в Моске
Последствия:
- Восстание лишь усилило репрессивную политику по отношению к податным сословиям.
- Материальный урон (жгли усадьбы, деревни)
- "Низы" (крестьяне, податные сословия) вдохновились, почувствовали свою силу, пробудило в людях бунташное настроение.