Тре́тій Універса́л Украї́нської Центра́льної ра́ди — державно-правовий акт, універсал Української Центральної ради, що проголошував Українську Народну Республіку. Прийнятий 7 (20) листопада 1917 року в Києві.
7 листопада М. Грушевський відкрив урочисте засідання Української Центральної Ради і після вступного слова М. Ковальський зачитав текст Універсалу:
Заявлялося, що Україна не відокремлюється від Росії, але вся влада в Україні відтепер належить лише Центральній Раді та Генеральному Секретаріату.
Україна стає Українською Народною Республікою.
До її території належать землі (губернії), населені здебільшого українцями: Київщина, Поділля, Волинь, Чернігівщина, Полтавщина, Харківщина, Катеринославщина, Херсонщина, Таврія (без Криму). Остаточно питання про приєднання до України Курщини, Холмщини, Воронежчини та інших суміжних з Україною територій з переважно українським населенням мало вирішуватися шляхом переговорів.
В Україні проголошувався 8-годинний робочий день.
Запроваджувався державний контроль над виробництвом.
Україна виступає за негайне укладення миру між воюючими сторонами.
Скасовувалася смертна кара й оголошувалася амністія.
В Україні повинен бути створений дійсно незалежний суд.
Україна визнає національно-персональну автономію для національних меншин.
На 27 грудня (9 січня за новим стилем) призначалися вибори до Всеукраїнських Установчих Зборів, які планувалося скликати 9 січня (22 січня за новим стилем) 1918 року.
Надеюсь В 1830-е гг. начался процесс индустриализации, прежде всего в Рейнской области и Саксонии. В 1834 г. возник Германский таможенный союз 18 государств во главе с Пруссией.
1871.01.18, Провозглашение Германской империи. 18 января 1871 в Версале прусский король Вильгельм I был провозглашён германским императором. Конституция, принятая в апреле 1871, предусматривала всеобщие выборы в рейхстаг и федеративное устройство Германии, хотя важнейшие вопросы решали имперские власти, прежде всего правительство и рейхсканцлер.
Во внутренней политике Бисмарк боролся со всеми либерально-демократическими тенденциями – от социально-политического католицизма и леволиберальной буржуазии до организованного рабочего движения. Бисмарк с прогрессивных законов, улучшавших социальное положение наёмных работников (обязательное медицинское страхование в 1883 г. , страховая пенсионная система с выплатой пенсий по старости и инвалидности в 1889 г.) , заложил фундамент «социального государства» , существующего в Германии до сих пор.
Тре́тій Універса́л Украї́нської Центра́льної ра́ди — державно-правовий акт, універсал Української Центральної ради, що проголошував Українську Народну Республіку. Прийнятий 7 (20) листопада 1917 року в Києві.
7 листопада М. Грушевський відкрив урочисте засідання Української Центральної Ради і після вступного слова М. Ковальський зачитав текст Універсалу:
Заявлялося, що Україна не відокремлюється від Росії, але вся влада в Україні відтепер належить лише Центральній Раді та Генеральному Секретаріату.
Україна стає Українською Народною Республікою.
До її території належать землі (губернії), населені здебільшого українцями: Київщина, Поділля, Волинь, Чернігівщина, Полтавщина, Харківщина, Катеринославщина, Херсонщина, Таврія (без Криму). Остаточно питання про приєднання до України Курщини, Холмщини, Воронежчини та інших суміжних з Україною територій з переважно українським населенням мало вирішуватися шляхом переговорів.
В Україні проголошувався 8-годинний робочий день.
Запроваджувався державний контроль над виробництвом.
Україна виступає за негайне укладення миру між воюючими сторонами.
Скасовувалася смертна кара й оголошувалася амністія.
В Україні повинен бути створений дійсно незалежний суд.
Україна визнає національно-персональну автономію для національних меншин.
На 27 грудня (9 січня за новим стилем) призначалися вибори до Всеукраїнських Установчих Зборів, які планувалося скликати 9 січня (22 січня за новим стилем) 1918 року.
1871.01.18, Провозглашение Германской империи.
18 января 1871 в Версале прусский король Вильгельм I был провозглашён германским императором. Конституция, принятая в апреле 1871, предусматривала всеобщие выборы в рейхстаг и федеративное устройство Германии, хотя важнейшие вопросы решали имперские власти, прежде всего правительство и рейхсканцлер.
Во внутренней политике Бисмарк боролся со всеми либерально-демократическими тенденциями – от социально-политического католицизма и леволиберальной буржуазии до организованного рабочего движения. Бисмарк с прогрессивных законов, улучшавших социальное положение наёмных работников (обязательное медицинское страхование в 1883 г. , страховая пенсионная система с выплатой пенсий по старости и инвалидности в 1889 г.) , заложил фундамент «социального государства» , существующего в Германии до сих пор.