Як виглядав Київ у Середні віки ?У період Раннього Середньовіччя Київ без сумніву був багатим та процвітаючим містом, однак починаючи з XII-XIII ст.. він остаточно втрачає своє економічне та політичне значення.Саме у той час, коли Київ фактично занепав, іноземцями і була зроблена більша частина записів про наше місто. Саме їх свідчення ми і використали для нашого матеріалу. Отож, яким же була "Мати міст руських" у "Темні віки" за описами іноземців ? Якщо вірити записам іноземців у XV-XVI ст., Київ…."це старе, велике й просторе місто, оточене довкола парканом. На горах і досі видно руїни руських церков та монастирів, залишки різних будівель" [ 3, C. 419 ]."Київ [Kiow], званий колись Кізовією [Kisovie], був раніше одним із найдавніших міст Європи, про що свідчать залишки старовини, а саме: висота і ширина укріплень, глибина ровів, руїни його храмів, стародавні поховання кількох королів, що в них знаходяться. З цих храмів лише два збереглося в цілості: Святої Софії і Св. Михайла, а від решти лишилися тільки руїни. Серед руїн цих храмів донині знаходять поховання кількох князів Русі" "Поміж нею і згаданою річкою знаходиться новий Київ — місто, яке тепер досить малозаселене і має не більше 5-6 тис. жителів . Його обнесено поганеньким ровом завширшки 25 стіп; воно має форму трикутника і обгороджене дерев'яною стіною з вежами з такого ж матеріалу. Замок знаходиться на узвишші гори, що височіє над нижнім містом"."У місті є лише три гарні вулиці, всі ж інші, не будучи ні прямими, ні правильно дугоподібними, звивисті на зразок лабіринта" [ 2, C. 22-24]. Як жили кияни у XIV- XVII ст. ?Здається, місто ми вам уже гарно описали, тому тепер непогано було б прогуляти його вуличками та подивитися, чим займалися пересічні кияни" іб життя у тамтешніх жителів такий: з ранку і до трьох годин вони займаються своїми справами, а потім відправляються в корчми і залишаються там до ночі; нерідко, будучи п'яними, вони влаштовують там бійки" [ 1, C. 211].
"Житла тут побудовані на зразок московських, одноповерхові, досить низькі, рідко вище одного поверху . "Використовуються свічки, зроблені з дерев'яних скалок, такі дешеві, що за два динари їх іде більше, ніж треба для освітлення найдовшими зимовими ночами. Димарі продаються на базарі, що викликало б [у нас] сміх" [ 2, C. 24]."Місто багате хлібом та м’ясом. В ньому збирається певна кількість купців з хутром, вивезеної з Верхньої Русі ; об’єднавшись у каравани вони їдуть до Каффи (Феодосії), однак подібно до овець, їх часто захоплюють у полон" [ 1, C. 211].Однак не будемо зациклюватися лише на міщанах. Як ніяк, попри різноманітні перипетії політичного життя, Київ завжди залишався важливим релігійним центром, тому не дивно, що на його вулицях можна було досить часто зустріти ченців."У цьому монастирі є багато ченців, а також патріарх всієї Русі (ми про нього вже згадували), який проживає в цьому місці і підлягає лише константинопольському патріархові .Перед цим монастирем стоїть інший, де живе багато черниць, числом до сотні ; вони займаються шитвом і гаптують на ошатних хустинах прегарні вишивки, продаючи їх тим, хто приходить на огляд" [ 2, C. 31].
Объяснение:
Cписок використаних джерел1. Амброджо Контарини Путешествие в Персию // Барбаро и Контарини о России. – М.: Наука, 1971. – С. 211.2. Гійом Левассер де Боплан Опис України. – Львів.: «Каменяр», 1990 . – С. 22-31.3. Олександр Гваньїні Хроніка Європейської Сарматії. – К.: В-во «Києво-Могилянська академія», 2007. – С. 419.
Гесперійський імператор Юлій Майоріан (457—461) зробив останню спробу зміцнити державу. Він намагався впорядкувати збирання податків, покращити життя середніх землевласників, відновити покинуті міста. Щоб полегшити фінансові справи в провінціях, Майоріан намагався скасувати їхні борги. За його правління дещо зміцнилося становище римлян у Галлії та Іспанії. Міць імперії почала відроджуватися. Однак у цьому не була зацікавлена ані римська знать, ані варварські королі, яким заважала сильна влада. Майоріана було вбито, разом з ним була втрачена остання надія римлян на відновлення імперії. Почалася низка швидких змін імператорів на троні, влада яких поступово втрачала навіть зовнішні ознаки. Імператори стали цілком залежними від волі варварських вождів, яким довіряли командування імператорською вартою.
4 вересня 476 року германський вождь, командир гвардії Одоакр, усунув від влади 16-річного імператора Ромула Августула, відіславши його до свого маєтку. Іронія долі полягала в тому, що останній гесперійський імператор мав ім'я колишнього засновника міста Рима й першого царя Римської держави — Ромула. Корону та пурпурну мантію імператора відправили до Константинополя на знак визнання єдиним володарем з титулом імператора східного володаря Зенона. В Італії було утворено власне королівство — держава Одоакра. Цією подією історики традиційно завершають найдовший відрізок історії людства — історія стародавнього світу.
Як виглядав Київ у Середні віки ?У період Раннього Середньовіччя Київ без сумніву був багатим та процвітаючим містом, однак починаючи з XII-XIII ст.. він остаточно втрачає своє економічне та політичне значення.Саме у той час, коли Київ фактично занепав, іноземцями і була зроблена більша частина записів про наше місто. Саме їх свідчення ми і використали для нашого матеріалу. Отож, яким же була "Мати міст руських" у "Темні віки" за описами іноземців ? Якщо вірити записам іноземців у XV-XVI ст., Київ…."це старе, велике й просторе місто, оточене довкола парканом. На горах і досі видно руїни руських церков та монастирів, залишки різних будівель" [ 3, C. 419 ]."Київ [Kiow], званий колись Кізовією [Kisovie], був раніше одним із найдавніших міст Європи, про що свідчать залишки старовини, а саме: висота і ширина укріплень, глибина ровів, руїни його храмів, стародавні поховання кількох королів, що в них знаходяться. З цих храмів лише два збереглося в цілості: Святої Софії і Св. Михайла, а від решти лишилися тільки руїни. Серед руїн цих храмів донині знаходять поховання кількох князів Русі" "Поміж нею і згаданою річкою знаходиться новий Київ — місто, яке тепер досить малозаселене і має не більше 5-6 тис. жителів . Його обнесено поганеньким ровом завширшки 25 стіп; воно має форму трикутника і обгороджене дерев'яною стіною з вежами з такого ж матеріалу. Замок знаходиться на узвишші гори, що височіє над нижнім містом"."У місті є лише три гарні вулиці, всі ж інші, не будучи ні прямими, ні правильно дугоподібними, звивисті на зразок лабіринта" [ 2, C. 22-24]. Як жили кияни у XIV- XVII ст. ?Здається, місто ми вам уже гарно описали, тому тепер непогано було б прогуляти його вуличками та подивитися, чим займалися пересічні кияни" іб життя у тамтешніх жителів такий: з ранку і до трьох годин вони займаються своїми справами, а потім відправляються в корчми і залишаються там до ночі; нерідко, будучи п'яними, вони влаштовують там бійки" [ 1, C. 211].
"Житла тут побудовані на зразок московських, одноповерхові, досить низькі, рідко вище одного поверху . "Використовуються свічки, зроблені з дерев'яних скалок, такі дешеві, що за два динари їх іде більше, ніж треба для освітлення найдовшими зимовими ночами. Димарі продаються на базарі, що викликало б [у нас] сміх" [ 2, C. 24]."Місто багате хлібом та м’ясом. В ньому збирається певна кількість купців з хутром, вивезеної з Верхньої Русі ; об’єднавшись у каравани вони їдуть до Каффи (Феодосії), однак подібно до овець, їх часто захоплюють у полон" [ 1, C. 211].Однак не будемо зациклюватися лише на міщанах. Як ніяк, попри різноманітні перипетії політичного життя, Київ завжди залишався важливим релігійним центром, тому не дивно, що на його вулицях можна було досить часто зустріти ченців."У цьому монастирі є багато ченців, а також патріарх всієї Русі (ми про нього вже згадували), який проживає в цьому місці і підлягає лише константинопольському патріархові .Перед цим монастирем стоїть інший, де живе багато черниць, числом до сотні ; вони займаються шитвом і гаптують на ошатних хустинах прегарні вишивки, продаючи їх тим, хто приходить на огляд" [ 2, C. 31].
Объяснение:
Cписок використаних джерел1. Амброджо Контарини Путешествие в Персию // Барбаро и Контарини о России. – М.: Наука, 1971. – С. 211.2. Гійом Левассер де Боплан Опис України. – Львів.: «Каменяр», 1990 . – С. 22-31.3. Олександр Гваньїні Хроніка Європейської Сарматії. – К.: В-во «Києво-Могилянська академія», 2007. – С. 419.
Гесперійський імператор Юлій Майоріан (457—461) зробив останню спробу зміцнити державу. Він намагався впорядкувати збирання податків, покращити життя середніх землевласників, відновити покинуті міста. Щоб полегшити фінансові справи в провінціях, Майоріан намагався скасувати їхні борги. За його правління дещо зміцнилося становище римлян у Галлії та Іспанії. Міць імперії почала відроджуватися. Однак у цьому не була зацікавлена ані римська знать, ані варварські королі, яким заважала сильна влада. Майоріана було вбито, разом з ним була втрачена остання надія римлян на відновлення імперії. Почалася низка швидких змін імператорів на троні, влада яких поступово втрачала навіть зовнішні ознаки. Імператори стали цілком залежними від волі варварських вождів, яким довіряли командування імператорською вартою.
4 вересня 476 року германський вождь, командир гвардії Одоакр, усунув від влади 16-річного імператора Ромула Августула, відіславши його до свого маєтку. Іронія долі полягала в тому, що останній гесперійський імператор мав ім'я колишнього засновника міста Рима й першого царя Римської держави — Ромула. Корону та пурпурну мантію імператора відправили до Константинополя на знак визнання єдиним володарем з титулом імператора східного володаря Зенона. В Італії було утворено власне королівство — держава Одоакра. Цією подією історики традиційно завершають найдовший відрізок історії людства — історія стародавнього світу.