Смену культурных формаций при условии приемственности
2) Киевская Русь - это прославянская объединение, Московская Русь это уже русское политическое и культурное объединение, которое выросла на базе Киевской Руси.
Важно отметить что речь, культура, обычаи очень медленно меняются особенно в те века и просто по шелчку пальцев культура и быт не меняется.
Поэтому культура 11века отличается от культуры 14 века но не так значительно. Сильные языковые, культурные и политические изменения это все же Никоновский раскол - в православии, падение редуцированных в 15 веке. И воцарение Ивана Грозного. Вот с этих моментов можно говорить о значительных культурных, бытовых и политических изменений, которые явно отличаются от принципов Киевской Руси.
Російсько-турецька війна (1768–1774 рр.) завершилася підписанням К’ючук-Кайнарджийської мирної угоди. До Росії відійшли Кабарда, частина Керченського півострова, Азов із прилеглими землями, територія між Дніпром і Південним Бугом. Росія дістала право вільного торговельного судноплавства Чорним морем, Кримське ханство здобуло незалежність від султанської Туреччини, яка повинна була ще сплатити Росії контрибуцію в розмірі 4,5 млн. карбованців.
Проте Туреччина не змирилася з таким станом справ і розгорнула активну діяльність у Криму та серед народів Кавказу. У відповідь Катерина II 1783 року підписала рескрипт про включення Криму до складу Російської імперії.
Тут важно понимать 2 момента.
1) это приемственность культурных процессов
Смену культурных формаций при условии приемственности
2) Киевская Русь - это прославянская объединение, Московская Русь это уже русское политическое и культурное объединение, которое выросла на базе Киевской Руси.
Важно отметить что речь, культура, обычаи очень медленно меняются особенно в те века и просто по шелчку пальцев культура и быт не меняется.
Поэтому культура 11века отличается от культуры 14 века но не так значительно. Сильные языковые, культурные и политические изменения это все же Никоновский раскол - в православии, падение редуцированных в 15 веке. И воцарение Ивана Грозного. Вот с этих моментов можно говорить о значительных культурных, бытовых и политических изменений, которые явно отличаются от принципов Киевской Руси.
Російсько-турецька війна (1768–1774 рр.) завершилася підписанням К’ючук-Кайнарджийської мирної угоди. До Росії відійшли Кабарда, частина Керченського півострова, Азов із прилеглими землями, територія між Дніпром і Південним Бугом. Росія дістала право вільного торговельного судноплавства Чорним морем, Кримське ханство здобуло незалежність від султанської Туреччини, яка повинна була ще сплатити Росії контрибуцію в розмірі 4,5 млн. карбованців.
Проте Туреччина не змирилася з таким станом справ і розгорнула активну діяльність у Криму та серед народів Кавказу. У відповідь Катерина II 1783 року підписала рескрипт про включення Криму до складу Російської імперії.