2)в 1862—69 годах примерно в то же время восстали и мусульмане Юньнаня на юго-западе Китая. Поражение восстания привело к переселению группы китайских дунган на территорию Российской империи (современная Киргизия и сопредельные государства СНГ) и в юго-западную Монголию. Унеся жизни от 8 до 15 миллионов человек
1)потому что, часть казахов Семиречья откочевала в уйгурские земли Восточного Туркестана после подавления восстания 1916 года. В советское время число уйгуров и дунгане в стране неуклонно возрастало
Вічний мир (пол. Pokój wieczysty, рос. Вечный мир, лит. Amžinoji taika), Мир Гжимултовського (пол. pokój Grzymułtowskiego), Трактат про вічний мир — мирний договір між Річчю Посполитою і Московським Царством, підписаний 6 травня 1686 р. у Москві про розділ Гетьманщини. В переговорах, які тривали сім тижнів, зі сторони Речі Посполитої брали участь посли Кшиштоф Гжимултовський і Марціан Огінський, з московської — канцлер і начальник Посольського приказу князь Василій Голіцин. Текст договору складався з преамбули і 33 статей[1]. Договір було укладено на основі Андрусівського перемир'я (1667).
2)в 1862—69 годах примерно в то же время восстали и мусульмане Юньнаня на юго-западе Китая. Поражение восстания привело к переселению группы китайских дунган на территорию Российской империи (современная Киргизия и сопредельные государства СНГ) и в юго-западную Монголию. Унеся жизни от 8 до 15 миллионов человек
1)потому что, часть казахов Семиречья откочевала в уйгурские земли Восточного Туркестана после подавления восстания 1916 года. В советское время число уйгуров и дунгане в стране неуклонно возрастало
Polish-Russian peace treaty 1686.JPG
Вічний мир (пол. Pokój wieczysty, рос. Вечный мир, лит. Amžinoji taika), Мир Гжимултовського (пол. pokój Grzymułtowskiego), Трактат про вічний мир — мирний договір між Річчю Посполитою і Московським Царством, підписаний 6 травня 1686 р. у Москві про розділ Гетьманщини. В переговорах, які тривали сім тижнів, зі сторони Речі Посполитої брали участь посли Кшиштоф Гжимултовський і Марціан Огінський, з московської — канцлер і начальник Посольського приказу князь Василій Голіцин. Текст договору складався з преамбули і 33 статей[1]. Договір було укладено на основі Андрусівського перемир'я (1667).