Я фермер, живущий в древнем Египте. Меня зовут Кмухх. Каждое утро я встаю рано, и первое, что я делаю, это готовлю завтрак. Потому что я буду работать весь день. Я сделал свой завтрак в кастрюле и сделал хлеб. После завтрака мне пришлось работать по расписанию. Я на пути к полю.
Объяснение:
Там, где я живу, очень жарко, и мне приходится часто поливать посевы и ухаживать за ними, потому что посевы могут высохнуть от солнца и сгореть. Поэтому я должен быть очень осторожным. Я работаю почти весь день. Если есть день, когда я не работаю или я свободен, меня обычно зовут на работу от фараона. Когда я не работаю в поле, я работаю в дорожном строительстве или принимаю участие в строительстве пирамид-гробниц, где будет захоронен наш фараон после смерти.
Я обычно прихожу домой поздно вечером. Мой ужин такой же, как завтрак. У меня была запеканка на ужин. После запеканки я должен идти спать, потому что завтра я должен быть полон энергии, ведь завтра я буду весь день в поле или буду работать на фараона опять.
Если я не выполняю свою работу правильно, наказание будет очень суровым, я стану рабом, но сначала я получу физическое наказание – меня будут бить плетью больше, чем обычно при работе. Потому что работа фермеров в моем городе очень важна. Поэтому я должен рано вставать и двигаться дальше.
Українські землі, що знаходилися під владою імперії Габсбургів, були в ній справжнім «ведмежим кутом» і поступалися за рівнем розвитку тим, що опинилися під владою Росії. Тут домінувало сільське господарство, яке за недовгий час після падіння кріпацтва та ще й в умовах іноземного панування не могло належним чином розвиватися. Безземелля, малоземелля, злидні були характерними для тодішніх підавстрійських земель України. Після падіння кріпацтва у 1848 р. становище селянської маси (селяни становили 95 % західних українців!) суттєво не поліпшилося. Майже половина придатної для обробки землі належала поміщикам, у їхніх же руках знаходилися ліси та луки. Збільшення селянського населення призводило до земельного голоду, а звідси — низький життєвий рівень (80% селян належали до бідняків), хвороби, висока смертність, вимушена еміграція...
Значною підмогою, особливо для гуцулів та лемків, були карпатські ліси. Тут досить інтенсивно розвивалася традиційна деревообробна та соледобувна промисловість. У зв'язку з прикордонним становищем краю виникла потреба і в залізниці. Так, Перемишль став однією з найбільших у Європі фортець, десятитисячна залога якої дорівнювала кількості її тогочасних мешканців у 60—70-х роках XIX ст. Тому в 1859 р. залізниця пройшла від Кракова до Перемишля, а вже через два роки звідси пролягла колія і до Львова. У 1872 р. через Перемишль був налагоджений залізничний зв'язок із Будапештом.
Я фермер, живущий в древнем Египте. Меня зовут Кмухх. Каждое утро я встаю рано, и первое, что я делаю, это готовлю завтрак. Потому что я буду работать весь день. Я сделал свой завтрак в кастрюле и сделал хлеб. После завтрака мне пришлось работать по расписанию. Я на пути к полю.
Объяснение:
Там, где я живу, очень жарко, и мне приходится часто поливать посевы и ухаживать за ними, потому что посевы могут высохнуть от солнца и сгореть. Поэтому я должен быть очень осторожным. Я работаю почти весь день. Если есть день, когда я не работаю или я свободен, меня обычно зовут на работу от фараона. Когда я не работаю в поле, я работаю в дорожном строительстве или принимаю участие в строительстве пирамид-гробниц, где будет захоронен наш фараон после смерти.
Я обычно прихожу домой поздно вечером. Мой ужин такой же, как завтрак. У меня была запеканка на ужин. После запеканки я должен идти спать, потому что завтра я должен быть полон энергии, ведь завтра я буду весь день в поле или буду работать на фараона опять.
Если я не выполняю свою работу правильно, наказание будет очень суровым, я стану рабом, но сначала я получу физическое наказание – меня будут бить плетью больше, чем обычно при работе. Потому что работа фермеров в моем городе очень важна. Поэтому я должен рано вставать и двигаться дальше.
ответ:Соціально-економічне становище.
Українські землі, що знаходилися під владою імперії Габсбургів, були в ній справжнім «ведмежим кутом» і поступалися за рівнем розвитку тим, що опинилися під владою Росії. Тут домінувало сільське господарство, яке за недовгий час після падіння кріпацтва та ще й в умовах іноземного панування не могло належним чином розвиватися. Безземелля, малоземелля, злидні були характерними для тодішніх підавстрійських земель України. Після падіння кріпацтва у 1848 р. становище селянської маси (селяни становили 95 % західних українців!) суттєво не поліпшилося. Майже половина придатної для обробки землі належала поміщикам, у їхніх же руках знаходилися ліси та луки. Збільшення селянського населення призводило до земельного голоду, а звідси — низький життєвий рівень (80% селян належали до бідняків), хвороби, висока смертність, вимушена еміграція...
Значною підмогою, особливо для гуцулів та лемків, були карпатські ліси. Тут досить інтенсивно розвивалася традиційна деревообробна та соледобувна промисловість. У зв'язку з прикордонним становищем краю виникла потреба і в залізниці. Так, Перемишль став однією з найбільших у Європі фортець, десятитисячна залога якої дорівнювала кількості її тогочасних мешканців у 60—70-х роках XIX ст. Тому в 1859 р. залізниця пройшла від Кракова до Перемишля, а вже через два роки звідси пролягла колія і до Львова. У 1872 р. через Перемишль був налагоджений залізничний зв'язок із Будапештом.
Объяснение: