1654: роберт биссакар разработал прямоугольную логарифмическую линейку, конструкция которой в основном сохранилась до наших дней.
1657: маятниковые часы: христиан гюйгенс
1660: водяной барометр: отто фон герике
1662:и инженер уильям петти строит яхту-катамаран
1663: изобретён зеркальный телескоп
1663: электрическая машина: отто фон герике
1666: исаак ньютон получает спектр солнечного света при оптической призмы.
1666: роберт гук изобретает спиртовой уровень и винтовые зубчатые колёса.
1672: телескоп-рефлектор: исаак ньютон [73]
1673: антони ван левенгук, научился изготовлять линзы с 150—300-кратным увеличением для микроскопа
1673: готфрид вильгельм лейбниц изготовил арифмометр (первый механический калькулятор) , позволявший легко выполнять вычитание, умножение и деление.
1674: сэмюэль морленд изготовил арифмометр, счётная машина морленда.
1677: симон матвеевич гутовский построил первый стан глубокой печати. начало нотопечатания.
1680: изобретён паровой котёл — так называемый котёл папина, сконструированный и изготовленный французским и инженером д. папином.
1683: усовершенствование конструкции прямоугольной логарифмической линейки: томас эверард, на этой линейке впервые применена обратная шкала. её использование позволяло находить глубину различных бочонков стандартного объёма.
1698: водяной насос с паровым двигателем: томас севери
1701: рядовая сеялка: джетро талл
1703: газовый термометр: г. амонтон
1705: поршневой паровой двигатель ньюкомена: томас ньюкомен
1709: фортепиано: бартоломео кристофори ди франческо
Криза Римської республіки відноситься до тривалого періоду політичної нестабільності та соціальних заворушень, що завершилися знищенням Римської республіки та її перетворення у Римську імперію, приблизно з 134 р. до н. е. до 44 р. н. е.
Точні дати кризи невідомі, оскільки Рим коливався між нормальним соціально-економічним станом та кризою протягом багатьох десятиліть[1].
Подібним чином, причини і атрибути кризи змінювалися протягом десятиліть, і включали в себе поширення рабства, розбою, внутрішні і зовнішні війни, земельну реформу, винахід болісних нових покарань[2], розширення римського громадянства та зміну складу римської армії[3].
Сучасні вчені також не можуть дійти єдиного висновку щодо природи кризи. Традиційно розширення громадянства (з усіма його правами, привілеями та обов'язками) було негативно оцінено Саллустом, оскільки це спричинило внутрішній розбрат, виникнення суперечок з італійськими союзниками Риму, рабські повстання та бунти. Однак інші вчені стверджували, що, оскільки республіка означає res publica — справа людей (тобто основною цінністю для держави є людина і соціум) — бідних та безправних громадян не можна звинувачувати в тому, що вони намагаються задовольнити свої законні скарги[4].
изобретения той эпохи:
1608: телескоп: ханс липперсгей, захарий янсен
1610: искровой ударный кремнёвый замок: марэн ле буржуа
1610: усовершенствованный телескоп: галилео галилей
1617: джон непер создал деревянную машину для выполнения простейших вычислений.
1620: логарифмическая линейка: уильям отред
1623: механический калькулятор: вильгельм шиккард
1629: паровая турбина: джованни бранка
1630: логарифмическая линейка: ричард делаймен
1641: изобретён стеклянный жидкостный термометр.
1642: суммирующая машина паскаля: блез паскаль
1643: барометр: эванджелиста торричелли
1645: блез паскаль изобрёл механическую счётную машину.
1650: многоступенчатая ракета: казимир семеoнович
1650: вакуумный насос: отто фон герике
1654: роберт биссакар разработал прямоугольную логарифмическую линейку, конструкция которой в основном сохранилась до наших дней.
1657: маятниковые часы: христиан гюйгенс
1660: водяной барометр: отто фон герике
1662:и инженер уильям петти строит яхту-катамаран
1663: изобретён зеркальный телескоп
1663: электрическая машина: отто фон герике
1666: исаак ньютон получает спектр солнечного света при оптической призмы.
1666: роберт гук изобретает спиртовой уровень и винтовые зубчатые колёса.
1672: телескоп-рефлектор: исаак ньютон [73]
1673: антони ван левенгук, научился изготовлять линзы с 150—300-кратным увеличением для микроскопа
1673: готфрид вильгельм лейбниц изготовил арифмометр (первый механический калькулятор) , позволявший легко выполнять вычитание, умножение и деление.
1674: сэмюэль морленд изготовил арифмометр, счётная машина морленда.
1677: симон матвеевич гутовский построил первый стан глубокой печати. начало нотопечатания.
1680: изобретён паровой котёл — так называемый котёл папина, сконструированный и изготовленный французским и инженером д. папином.
1683: усовершенствование конструкции прямоугольной логарифмической линейки: томас эверард, на этой линейке впервые применена обратная шкала. её использование позволяло находить глубину различных бочонков стандартного объёма.
1698: водяной насос с паровым двигателем: томас севери
1701: рядовая сеялка: джетро талл
1703: газовый термометр: г. амонтон
1705: поршневой паровой двигатель ньюкомена: томас ньюкомен
1709: фортепиано: бартоломео кристофори ди франческо
1710: спиртовой термометр реомюра: рене реомюр
1711: камертон: джон шор
1714: ртутный термометр фаренгейта: габриель фаренгейт
1717: токарно-винторезный станок с механизированным суппортом: андрей нартов
1731: секстант: джон хадли, томас годфри
1733: роликовый ткацкий челнок: джон кей
1742: печь франклина: бенджамин франклин
2 это начало колониального периода новые колонии на американской земле
Відповідь:
Криза Римської республіки відноситься до тривалого періоду політичної нестабільності та соціальних заворушень, що завершилися знищенням Римської республіки та її перетворення у Римську імперію, приблизно з 134 р. до н. е. до 44 р. н. е.
Точні дати кризи невідомі, оскільки Рим коливався між нормальним соціально-економічним станом та кризою протягом багатьох десятиліть[1].
Подібним чином, причини і атрибути кризи змінювалися протягом десятиліть, і включали в себе поширення рабства, розбою, внутрішні і зовнішні війни, земельну реформу, винахід болісних нових покарань[2], розширення римського громадянства та зміну складу римської армії[3].
Сучасні вчені також не можуть дійти єдиного висновку щодо природи кризи. Традиційно розширення громадянства (з усіма його правами, привілеями та обов'язками) було негативно оцінено Саллустом, оскільки це спричинило внутрішній розбрат, виникнення суперечок з італійськими союзниками Риму, рабські повстання та бунти. Однак інші вчені стверджували, що, оскільки республіка означає res publica — справа людей (тобто основною цінністю для держави є людина і соціум) — бідних та безправних громадян не можна звинувачувати в тому, що вони намагаються задовольнити свої законні скарги[4].