Ярмарочная торговля выполняла посреднические функции между скотоводческим и оседло-земледельческим населением. Этот вид торговли пользовался у торговцев скотом наибольшей популярностью. Жители Казахстана выменивали здесь скот и скотоводческую продукцию. Популярность ярмарочной торговли объяснялась рядом обстоятельств. Во-первых, основное население Казахстана вело кочевой и полукочевой образ жизни. В этих условиях для скотоводов было очень удобно продавать свой скот на больших ярмарках и здесь же приобретать продукцию оседло-земледельческого населения. Во-вторых, была слабо развита сеть дорог.
Наиболее крупными ярмарками в Казахстане были: Кояндин-ско-Ботовская на территории Каркаралинского уезда, Константи-новско-Еленовская в Акмолинском, Петровская в Атбасарском, Уиль-ская и Темирская - в Уральской области, Таиншыкульская - в Петропавловском, Каркаринская - в Верненском, Жаркентская - в городе Жаркенте, Аулие-Атинская - в Сырдарьинской области, Чар-ская - в Семипалатинском уезде.
Все привозимые на ярмарки товары подразделялись на три группы. Продукция автохтонного населения состояла из скота, кожи, овчины, шерсти, конского волоса и войлока. Из европейской части России привозили халаты, деревянную посуду, муку, чай, сахар, свечи, мыло, фарфоровые и железные изделия. Представители Средней Азии привозили халаты, ковры, шелковые и хлопчатобумажные материи, седельные наборы и сушеные фрукты.
Русские купцы проявляли большой интерес к лошадям, позднее - к крупному рогатому скоту. Потребности российских городов в говяжьем мясе обусловили рост поголовья крупного рогатого скота. Основными скотоводческими районами были Семипалатинская, Тургайская, Акмолинская и Уральская области.
Утрехтська унія — військово-політичний союз спочатку п'яти, а потім семи провінцій (Голландія, Зеландія, Утрехт, Гелдерн, Оверейсел, Фрисландія, Гронінген) Північних Нідерландів, укладений 23 січня 1579 року в Утрехті проти Іспанії.
У ході Нідерландської буржуазної революції 16 століття південні провінції країни 6 січня 1579 року уклали Арраську унію, направлену на збереження влади іспанського короля Філіпа II Габсбурга. У відповідь п'ять північних провінцій (пізніше до них приєдналися ще дві провінції) 23 січня 1579 року уклали в Утрехті унію проти іспанської влади, яка намагалася відновити панування в Нідерландах, фактично втрачене в ході революції, і проти внутрішньої феодально-католицької реакції.
Статті Утрехтської унії передбачали спільне ведення революційної війни, нерозривність союзу, ведення спільної зовнішньої політики, створення спільної армії, єдиної монетної системи.
Формально не оголошуючи про позбавлення влади іспанського короля, Утрехтська унія разом з тим не залишала місця для реально діючої королівської влади. Передбачала федеративний політичний устрій.
Укладення Утрехтської унії заклало основу самостійного державного існування Республіки Сполучених провінцій (до Утрехтської унії приєдналися також багато міст Фландрії і Брабанту, але в 1580-х роках 16 ст. вони були завойовані іспанськими військами).
Объяснение:
Ярмарочная торговля выполняла посреднические функции между скотоводческим и оседло-земледельческим населением. Этот вид торговли пользовался у торговцев скотом наибольшей популярностью. Жители Казахстана выменивали здесь скот и скотоводческую продукцию. Популярность ярмарочной торговли объяснялась рядом обстоятельств. Во-первых, основное население Казахстана вело кочевой и полукочевой образ жизни. В этих условиях для скотоводов было очень удобно продавать свой скот на больших ярмарках и здесь же приобретать продукцию оседло-земледельческого населения. Во-вторых, была слабо развита сеть дорог.
Наиболее крупными ярмарками в Казахстане были: Кояндин-ско-Ботовская на территории Каркаралинского уезда, Константи-новско-Еленовская в Акмолинском, Петровская в Атбасарском, Уиль-ская и Темирская - в Уральской области, Таиншыкульская - в Петропавловском, Каркаринская - в Верненском, Жаркентская - в городе Жаркенте, Аулие-Атинская - в Сырдарьинской области, Чар-ская - в Семипалатинском уезде.
Все привозимые на ярмарки товары подразделялись на три группы. Продукция автохтонного населения состояла из скота, кожи, овчины, шерсти, конского волоса и войлока. Из европейской части России привозили халаты, деревянную посуду, муку, чай, сахар, свечи, мыло, фарфоровые и железные изделия. Представители Средней Азии привозили халаты, ковры, шелковые и хлопчатобумажные материи, седельные наборы и сушеные фрукты.
Русские купцы проявляли большой интерес к лошадям, позднее - к крупному рогатому скоту. Потребности российских городов в говяжьем мясе обусловили рост поголовья крупного рогатого скота. Основными скотоводческими районами были Семипалатинская, Тургайская, Акмолинская и Уральская области.
Утрехтська унія — військово-політичний союз спочатку п'яти, а потім семи провінцій (Голландія, Зеландія, Утрехт, Гелдерн, Оверейсел, Фрисландія, Гронінген) Північних Нідерландів, укладений 23 січня 1579 року в Утрехті проти Іспанії.
У ході Нідерландської буржуазної революції 16 століття південні провінції країни 6 січня 1579 року уклали Арраську унію, направлену на збереження влади іспанського короля Філіпа II Габсбурга. У відповідь п'ять північних провінцій (пізніше до них приєдналися ще дві провінції) 23 січня 1579 року уклали в Утрехті унію проти іспанської влади, яка намагалася відновити панування в Нідерландах, фактично втрачене в ході революції, і проти внутрішньої феодально-католицької реакції.
Статті Утрехтської унії передбачали спільне ведення революційної війни, нерозривність союзу, ведення спільної зовнішньої політики, створення спільної армії, єдиної монетної системи.
Формально не оголошуючи про позбавлення влади іспанського короля, Утрехтська унія разом з тим не залишала місця для реально діючої королівської влади. Передбачала федеративний політичний устрій.
Укладення Утрехтської унії заклало основу самостійного державного існування Республіки Сполучених провінцій (до Утрехтської унії приєдналися також багато міст Фландрії і Брабанту, але в 1580-х роках 16 ст. вони були завойовані іспанськими військами).
Объяснение: