Как ты считаешь, действия какого хана (выбери одного из изученных) повлияли на укрепления и развития ханства, Обоснуй свой ответ НУЖЕН ПРАВИЛЬНЫЙ ОТВЕТ
Киевская Русь IX – X вв. – первое государство восточных славян, объединившее более 200 мелких славянских, финно-угорских и латышско-литовских племен. Термин «Киевская Русь» очень удобен для обозначения определенного хронологического отрезка – 9 –начало 12 в., когда Киев стоял во главе огромного государства, открывшего собой новый, феодальный период в истории народов Восточной Европы, период, сменивший первобытность и продолжавшийся почти тысячу лет.Рождение государственности было очень длительным многовековым процессом, но когда государство возникло, оно сразу стало предметом внимания во всем средневековом Старом Свете. Единое государство – Киевская Русь, - возникши в 9 в., просуществовало до 1130-х годов, ускорив процесс перерастания высшей стадии первобытного родоплеменного общества в более прогрессивное феодальное на огромном пространстве и подготовив кристаллизацию полутора десятков самостоятельных княжеств, равных по своему значению крупным королевствам Запада. Недаром Киев и называли «матерью городов русских». Новые княжества 12 – начала 13 в. составляли как бы единую семью – древнерусскую народность, говорившую на одном языке, совместно творившую единую культуру и имевшую единый свод законов, который называется «Русская Правда».Русская Правда является драгоценнейшим источником по истории феодальных отношений Киевской Руси. Под этим названием скрывается комплекс юридических документов 11-12 вв., отразивший сложность русской социальной жизни и ее эволюции.Вопрос о социально-политическом строе Древнерусского государства является достаточно спорным. Чтобы рассмотреть его, необходимо сначала остановиться на тех источниках, которыми мы располагаем для его характеристики. Древнейшим сводом законов Руси является Русская Правда. Под этим общим названием известны три памятника: Краткая правда, являющаяся древнейшей, Пространная, относящаяся ко второй половине 12 в., и Сокращенная, основанная как на Пространной Правде, так и на некоторых не дошедших до нас законодательных актах более раннего времени. В свою очередь, Краткая Правда делится на Правду Ярослава (ок. 1016), Правду Ярославичей (вторая половина 11 в.) и дополнительные статьи. Естественно, Краткая Правда – наиболее существенный источник для характеристики социального строя Древнерусского государства, но и в более поздней Пространной Правде записаны нормы права, которые хотя и были кодифицированы лишь в 12 в., но восходят к более раннему времени. Отдельные юридические нормы содержаться и во включенных в текст летописи договорах Олега (911) и Игоря (944) с Византией. В этих договорах упоминается и «закон русский», который учитывался в делах, затрагивавших споры византийцев и русских. Древнейшая дошедшая до нас летопись – «Повесть временных лет» – также дает материал для изучения социального строя, хотя основная часть ее сведений относится к политической истории.
1. Хто такі Гайдаміки. Гайдамаки - левенці, Дейнеки - екзонімів учасників збройних загонів народно-визвольного руху в XVIII столітті на території Правобережної України, що відійшла до Речі Посполитої внаслідок Андрусівського перемир'я.
1 Причини виникнення гайдамацького руху
Згідно з умовами Бахчисарайського договору (1681) територія між Дністром і Бугом 20 років мусила залишатися нейтральною і незаселеною. Проте, зважаючи на родючість ґрунтів, сприятливі кліматичні умови, спочатку Туреччина, а згодом Польща розпочинають процес заселення цих земель Правобережжя. Новий колонізаційний рух стає особливо масовим після того, як Ян Собеський видав 1684 р. універсал, що дозволяв козацькі поселення на південь від Росі[1,117]. Після падіння І. Мазепи та поразки П. Орлика система міжнародних договорів 1711--1714 pp. остаточно визнала права Польщі на володіння Правобережжям. Таким чином, тільки в 1713 р. над Правобережжям були встановлені польсько-шляхетські порядки.
ответ: я ответила оцени ;-)
1. Хто такі Гайдаміки. Гайдамаки - левенці, Дейнеки - екзонімів учасників збройних загонів народно-визвольного руху в XVIII столітті на території Правобережної України, що відійшла до Речі Посполитої внаслідок Андрусівського перемир'я.
1 Причини виникнення гайдамацького руху
Згідно з умовами Бахчисарайського договору (1681) територія між Дністром і Бугом 20 років мусила залишатися нейтральною і незаселеною. Проте, зважаючи на родючість ґрунтів, сприятливі кліматичні умови, спочатку Туреччина, а згодом Польща розпочинають процес заселення цих земель Правобережжя. Новий колонізаційний рух стає особливо масовим після того, як Ян Собеський видав 1684 р. універсал, що дозволяв козацькі поселення на південь від Росі[1,117]. Після падіння І. Мазепи та поразки П. Орлика система міжнародних договорів 1711--1714 pp. остаточно визнала права Польщі на володіння Правобережжям. Таким чином, тільки в 1713 р. над Правобережжям були встановлені польсько-шляхетські порядки.
Объяснение: