Билль о правах законодательный акт, принятый парламентом Англии 16/26 декабря 1689 года в результате «Славной революции» — одна из основных частей британской Конституции. Стал одним из первых документов, юридически утвердивших права человека.
В нём были закреплены ограничения прав монарха в пользу высшего органа представительной власти. Король лишался следующих прав:
Приостанавливать действие законов либо их исполнение.
Устанавливать и взимать налоги на нужды короны.
Формировать и содержать постоянную армию в мирное время.
В нём были подтверждены следующие права подданных:
Свобода иметь оружие для самообороны.
Свобода подачи петиций королю.
Свобода от штрафов и конфискаций имущества без решения суда.
Свобода от жестоких и необычных наказаний, от чрезмерно больших штрафов.
Свобода слова и дебатов.
Свобода выборов в парламент от вмешательства короля. Определял принципы представительства в парламенте пропорционально уплачиваемому налогу .
Індустріаліза́ція в СРСР — комплекс заходів з прискореного розвитку промисловості, вжитих ВКП(б) у період з другої половини 1920-х до кінця 1930-х [1] і здійснених переважно американськими компаніями із залученням дешевої робочої сили з СРСР. Проголошена як партійний курс XIV з'їздом ВКП(б) (1925). Здійснювана, головним чином, за рахунок перекачування коштів із сільського господарства: спочатку завдяки «ножицям цін» на промислову і сільськогосподарську продукцію, а після важкої промисловості та військово-промислового комплексу [1]. Всього в СРСР споруджено 35 індустріальних гігантів, третину з яких — в Україні.
Билль о правах законодательный акт, принятый парламентом Англии 16/26 декабря 1689 года в результате «Славной революции» — одна из основных частей британской Конституции. Стал одним из первых документов, юридически утвердивших права человека.
В нём были закреплены ограничения прав монарха в пользу высшего органа представительной власти. Король лишался следующих прав:
Приостанавливать действие законов либо их исполнение.
Устанавливать и взимать налоги на нужды короны.
Формировать и содержать постоянную армию в мирное время.
В нём были подтверждены следующие права подданных:
Свобода иметь оружие для самообороны.
Свобода подачи петиций королю.
Свобода от штрафов и конфискаций имущества без решения суда.
Свобода от жестоких и необычных наказаний, от чрезмерно больших штрафов.
Свобода слова и дебатов.
Свобода выборов в парламент от вмешательства короля. Определял принципы представительства в парламенте пропорционально уплачиваемому налогу .
Індустріаліза́ція в СРСР — комплекс заходів з прискореного розвитку промисловості, вжитих ВКП(б) у період з другої половини 1920-х до кінця 1930-х [1] і здійснених переважно американськими компаніями із залученням дешевої робочої сили з СРСР. Проголошена як партійний курс XIV з'їздом ВКП(б) (1925). Здійснювана, головним чином, за рахунок перекачування коштів із сільського господарства: спочатку завдяки «ножицям цін» на промислову і сільськогосподарську продукцію, а після важкої промисловості та військово-промислового комплексу [1]. Всього в СРСР споруджено 35 індустріальних гігантів, третину з яких — в Україні.