4)Промислова революція- економічний проце,який перелбачає заміну ручної праці машинною
5)Фабрика – підприємство, що володіє автоматизованим виробничим циклом і відносно великою кількістю робітників. Продукція випускається масовими партіями, і окремі одиниці кожної з них не мають індивідуальними особливостями. Фабрика – це нова віха розвитку промисловості в порівнянні з ремісничої майстерні, де сталося остаточне розділення праці.
Мануфактура - ремісниче об'єднання з поділом праці та використання ручних засобів виробництва. Даний вид виробничої діяльності прийшов на зміну морально застарілим цехах. Замовниками, як правило, виступали або дрібнооптові продавці, або кінцеві споживачі товарів.
Отже, найважливіша відмінність між зазначеними категоріями - наявність автоматизованих засобів виробництва. На фабриці ручна праця зведений до мінімуму, в той час як на мануфактурі він домінує. Фабричні засоби виробництва належать або державі, або приватній особі. Відповідно, робітники виконавці замовлень, які отримують оплату за свою працю.
6)Аграрною революцією або ж аграрним переворотом іменують також зміни в сільському господарстві у XVIII—XIX сторіччях, основним змістом яких є встановлення капіталістичних виробничих відносин. Внаслідок аграрного перевороту відбувається перехід від переважно натурального до товарного виробництва; дрібні селянські господарства ліквідуються, земля зосереджується у великих землевласників; запроваджується наймана праця.
7)Поштовхом до технічного перевороту стало винахід в 1733 р. механічної прядки "Дженні", яка дозволила працівнику одночасно працювати спочатку на 8, а потім і на 80 веретенах, а в 1785 р.-механічного ткацького верстата, за змінює до 40 робітників. Винахід ватермашины, яка об'єднала прядильне пристрій і водяний двигун, дозволило створити систему машин, практичне застосування яких було можливо тільки в окремому приміщенні - фабриці. Організація фабричного текстильного виробництва вимагала вкладення відносно невеликих грошових коштів, тому перші фабрики стали виникати саме у бавовняному виробництві.
Революційним в науковому і промисловому перевороті стало винахід в 1784 р. парового двигуна, який знайшов широке застосування у виробництві і на транспорті.
На основі нової технології в Англії у 1756 р. був заснований чавуноплавильний завод, який давав більше 8 тис. тонн чавуну на рік.
8)У вченні про капітал А. Сміт тлумачить капітал з двох позицій: як вартість, що приносить прибуток, і як запаси засобів виробництва. Останні А. Сміт поділив на основний (постійний) капітал та оборотний капітал, визначив їх структуру. Він стверджував, що співвідношення між основним і оборотним капіталом є неоднаковим у різних галузях виробництва. Вказував на значення людського капіталу, котрий трактував як набуті та корисні здібності членів суспільства. Нагромадження капіталу розглядав як найважливіше джерело збагачення нації, його основним фактором вважав ощадливість. На його думку, витрати оборотного капіталу переважно формують чистий продукт суспільства.
В западной Европе в Средние века монаший трон занимал человек помазанный Папой римским, то есть божий избранник. Что, конечно же, не очень нравилось дворянскому окружению, на власть которого церковь оказывала сильнейшее давление, как собственно, и на власть самого короля.
Таким образом, число недовольных росло и их недовольство, прежде всего, было направленно против влияния Папы римского и католической веры на управление страной. Из чего вытекало образование нового буржуазного класса. Во Франции они назывались гугеноты, представители протестантов. Они уже не хотели воспринимать короля, который был представлен чуждой им католической церковью и самим Папой.
Так, церковь постепенно теряла свой абсолютный авторитет, религиозная вера становилась разрозненной, что не могло отразится на сплоченности общества. Отныне в обществе состоялся религиозный раскол и вопрос о замене, создании нового связующего общности народа, стал наиболее остро.
Возобновить и связать воедино разнообразное общество, которое начинается монархом и его приближенными лицами и заканчивается крестьянами национализация государств в Европе 19го века. Опираясь уже на эти условия монархи пытаются получить легитимизацию их власти от общества.
И это примеры, когда монарх в новых условиях, становился максимально ограничен в изъявлении воли и принятии государственных решений, как это было в Англии.
Объяснение:
Я вижу здесь главную тенденцию – уход от абсолютизма церкви и ограничение власти.
1)Епоха тництва розпочалася в другій половині XVII століття й тривала до Великої французької революції.(1689—1795 рр)
2)Енциклопедистами називали осіб, які входили до складу колективу авторів
французької "Енциклопедії, або Тлумачного словника наук, мистецтв та ремесел" (1751 — 1780), опублікованої в 35 томах.
3)Данієль Дефо,Вольтер,Готгольд Ефраїм Лессінг,Джонатан Свіфт
4)Промислова революція- економічний проце,який перелбачає заміну ручної праці машинною
5)Фабрика – підприємство, що володіє автоматизованим виробничим циклом і відносно великою кількістю робітників. Продукція випускається масовими партіями, і окремі одиниці кожної з них не мають індивідуальними особливостями. Фабрика – це нова віха розвитку промисловості в порівнянні з ремісничої майстерні, де сталося остаточне розділення праці.
Мануфактура - ремісниче об'єднання з поділом праці та використання ручних засобів виробництва. Даний вид виробничої діяльності прийшов на зміну морально застарілим цехах. Замовниками, як правило, виступали або дрібнооптові продавці, або кінцеві споживачі товарів.
Отже, найважливіша відмінність між зазначеними категоріями - наявність автоматизованих засобів виробництва. На фабриці ручна праця зведений до мінімуму, в той час як на мануфактурі він домінує. Фабричні засоби виробництва належать або державі, або приватній особі. Відповідно, робітники виконавці замовлень, які отримують оплату за свою працю.
6)Аграрною революцією або ж аграрним переворотом іменують також зміни в сільському господарстві у XVIII—XIX сторіччях, основним змістом яких є встановлення капіталістичних виробничих відносин. Внаслідок аграрного перевороту відбувається перехід від переважно натурального до товарного виробництва; дрібні селянські господарства ліквідуються, земля зосереджується у великих землевласників; запроваджується наймана праця.
7)Поштовхом до технічного перевороту стало винахід в 1733 р. механічної прядки "Дженні", яка дозволила працівнику одночасно працювати спочатку на 8, а потім і на 80 веретенах, а в 1785 р.-механічного ткацького верстата, за змінює до 40 робітників. Винахід ватермашины, яка об'єднала прядильне пристрій і водяний двигун, дозволило створити систему машин, практичне застосування яких було можливо тільки в окремому приміщенні - фабриці. Організація фабричного текстильного виробництва вимагала вкладення відносно невеликих грошових коштів, тому перші фабрики стали виникати саме у бавовняному виробництві.
Революційним в науковому і промисловому перевороті стало винахід в 1784 р. парового двигуна, який знайшов широке застосування у виробництві і на транспорті.
На основі нової технології в Англії у 1756 р. був заснований чавуноплавильний завод, який давав більше 8 тис. тонн чавуну на рік.
8)У вченні про капітал А. Сміт тлумачить капітал з двох позицій: як вартість, що приносить прибуток, і як запаси засобів виробництва. Останні А. Сміт поділив на основний (постійний) капітал та оборотний капітал, визначив їх структуру. Він стверджував, що співвідношення між основним і оборотним капіталом є неоднаковим у різних галузях виробництва. Вказував на значення людського капіталу, котрий трактував як набуті та корисні здібності членів суспільства. Нагромадження капіталу розглядав як найважливіше джерело збагачення нації, його основним фактором вважав ощадливість. На його думку, витрати оборотного капіталу переважно формують чистий продукт суспільства.
В западной Европе в Средние века монаший трон занимал человек помазанный Папой римским, то есть божий избранник. Что, конечно же, не очень нравилось дворянскому окружению, на власть которого церковь оказывала сильнейшее давление, как собственно, и на власть самого короля.
Таким образом, число недовольных росло и их недовольство, прежде всего, было направленно против влияния Папы римского и католической веры на управление страной. Из чего вытекало образование нового буржуазного класса. Во Франции они назывались гугеноты, представители протестантов. Они уже не хотели воспринимать короля, который был представлен чуждой им католической церковью и самим Папой.
Так, церковь постепенно теряла свой абсолютный авторитет, религиозная вера становилась разрозненной, что не могло отразится на сплоченности общества. Отныне в обществе состоялся религиозный раскол и вопрос о замене, создании нового связующего общности народа, стал наиболее остро.
Возобновить и связать воедино разнообразное общество, которое начинается монархом и его приближенными лицами и заканчивается крестьянами национализация государств в Европе 19го века. Опираясь уже на эти условия монархи пытаются получить легитимизацию их власти от общества.
И это примеры, когда монарх в новых условиях, становился максимально ограничен в изъявлении воли и принятии государственных решений, как это было в Англии.
Объяснение:
Я вижу здесь главную тенденцию – уход от абсолютизма церкви и ограничение власти.