Делійський султанат — перша велика мусульманська держава на території сучасної Індії, що існувала на півночі Південної Азії з 1206 по 1526 рік зі столицею у Делі.
Влада у султанаті належала кільком тюркським та пуштунським династіям, зокрема Рабській (мамлюцькій) династії (1206—1290), династіям Хілджі (1290—1320), Туґлак (1320—1413), Сайїд (1414—1451) і Лоді (1451—1526). У 1526 році султанат був завойований моголами. Із заснуванням султанату мільйони індійців опинилися під владою іноземців, що відрізнялися за релігією та мовою.
Объяснение:
Делійський султанат — перша велика мусульманська держава на території сучасної Індії, що існувала на півночі Південної Азії з 1206 по 1526 рік зі столицею у Делі.
Влада у султанаті належала кільком тюркським та пуштунським династіям, зокрема Рабській (мамлюцькій) династії (1206—1290), династіям Хілджі (1290—1320), Туґлак (1320—1413), Сайїд (1414—1451) і Лоді (1451—1526). У 1526 році султанат був завойований моголами. Із заснуванням султанату мільйони індійців опинилися під владою іноземців, що відрізнялися за релігією та мовою.