Прилучення Київської держави до християнського світу сприяло налагодженню тісніших відносин із багатьма державами. Крім Візантії, до партнерів Русі тоді належали Чехія, Угорщина, Польща, Германська імперія, Болгарія. Жваві відносини зав’язалися з Римом як центром християнської церкви.
Особливе місце у зовнішньополітичній діяльності Володимира посідали відносини з печенігами. Задля охорони від їхніх нападів Володимир ініціював створення нової системи оборони. За його задумом, та система мала складатися з потужних земляних укріплень і низки фортець на південному кордоні Руської держави.
Внутренняя политика. - Владимир усмирил желание варягов брать дань с Киева, т. к. они захватить его. - Языческая реформа 980-981 гг. (Л. М. Пятецкий) . Владимир систематизировал языческих богов, выделив шесть. Главный – Перун, затем Хорс, Даждьбог, Стрибог, Смаргла и Мокоша. Правда современные историки считают, что укрепить язычество в данном виде не очень-то удалось, ремесленники, например, все равно больше чтили Сварога, купцы – Велеса и т. д. Перуну, как главному богу, в большей части поклонялась дружина. - Посадил своего дядю, Добрыню, в Новгороде. Внешняя политика. - 982 г. - Повторный поход на Вятичей (в районе р. Сож) , была возложена большая дань. - 983 г. – захват земель ятвягов (граничили с Полоцким княжеством – областью между средним течением р. Неман и верховьем р. Нарев, т. н. Судовией) - 985 г. – победоносный поход на Болгарию, после чего был завершен мир.
Особливе місце у зовнішньополітичній діяльності Володимира посідали відносини з печенігами. Задля охорони від їхніх нападів Володимир ініціював створення нової системи оборони. За його задумом, та система мала складатися з потужних земляних укріплень і низки фортець на південному кордоні Руської держави.